Справа № 11- 729/ 2010 Головуючий у першій інстанції Міхненко С.Д.
Категорія ч. 2 ст. 185КК України Д оповідач у суді 2-ої інстанції Велидчук В.М.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
09 листопада 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі :
головуючої Мельничук Н.М.
суддів Велидчука В.М., Єрещенка А.М.
при секретарі Ходаківській В.Л.
за участю
прокурора Сидоренка О.П.
адвоката ОСОБА_3
засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
законних представників
засуджених неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, законних представників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, учень 8-го класу Головківської загальноосвітньої школи, несудимий, засуджений за :
- ч.2 ст. 185 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.
- ч.5 ст.27, ч.3ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1ст. 70 КК України, засудженому призначено остаточне покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75,104 КК України, засудженого звільнено від відбування покарання з випробовуванням протягом іспитового строку терміном 1 рік.
Запобіжний захід – підписка про невиїзд.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_1, учень професійного аграрного ліцею, несудимий, засуджений за :
- ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75,104 КК України, засудженого звільнено від відбування покарання з випробовуванням протягом іспитового строку терміном 1 рік.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець АДРЕСА_1, учень 8-го класу Головківської загальноосвітньої школи, несудимий, засуджений за :
ч.2 ст. 185 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.
ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1ст. 70 КК України, засудженому призначено остаточне покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75,104 КК України, засудженого звільнено від відбування покарання з випробовуванням протягом іспитового строку терміном 1 рік.
Запобіжний захід – підписка про невиїзд.
За вироком, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 засуджені за вчинення злочинів за таких обставин.
07 березня 2010 року близько 09 год.30 хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 зайшли на територію Приватного приватно – орендного сільськогосподарського підприємства „Малинівське”, яке знаходиться в с. Головки Малинського району, звідки викрали металеву опору (металоконструкція - складова частина будівлі сіносховища) вага якої становить 210 кг. вартістю 420 грн. та завезли її до домоволодіння батьків засудженого ОСОБА_4
13 березня 2010 року, біля 11 год. 30 хв., ОСОБА_6 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, зайшли на територію Приватного приватно – орендного сільськогосподарського підприємства „Малинівське”, яке знаходиться в с. Головки Малинського району, звідки намагалися викрасти металеву опору ( металоконструкція - складова частина будівлі сіносховища)) вага якої становить 210 кг. вартістю 420 грн. Проте, викраденню опори перешкодили сторонні особи.
В апеляціях засуджених та їх представників ставиться питання про скасування вироку та закриття провадження у справі. Посилання на те, що суд допустив неповноту в дослідженні обставин справи, яка полягає в тому , що не встановлено власника будівлі сіносховища з якого взято залишки старого, безхазяйного металу та необгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про огляд речових доказів.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення апеляцій без задоволення, думку засуджених та їх представників, які підтримали доводи своїх апеляцій, адвоката , який просив вирок скасувати , а справу направити на додаткове розслідування, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів за які вони засуджені, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.
Засудженні не заперечували факт викрадення металевих опор від будівлі сіносховища, які мали намір здати на металобрухт.
Що ж стосується посилань засуджених та їх представників на те, що досудовим та судовим слідствами не було встановлено кому належить будівля сіносховища, з якої було демонтовано металеві опори, то вони не грунтуються на матеріалах справи.
Так за даними довідки (а.с. 24), будівля сіносховища з якої демонтовано та викрадено металеву опору, належить П (ПО)СП „ Малинівське”.
За даними протоколу огляду місця події від 13 березня 2010 року (а.с.9) , біля огорожі домогосподарства ОСОБА_7, в присутності засудженого ОСОБА_4, його матері ОСОБА_7 та понятих, виявлено швелер (металева опора) довжиною 4,65м. Зауважень з приводу розміру швелера у присутніх ОСОБА_4 та його матері ОСОБА_7( в присутності яких було зроблено заміри опори), не було.
З акту зважування від 19 серпня 2010 року (а.с.245-246) видно, що вага однієї опори (швелера ) становить 210 кг.
Відповідно до даних довідки ТОВ „ Укрвторметсервіс”(а.с.248), заготівля брухту чорних металів станом на 07.03.2010 року та 13.03.2010 року, здійснювалась за ціною 2 грн. за 1 кг.
Таким чином було встановлено, що вартість однієї металевої опори складає - 420 грн.
Крім цього, з матеріалів справи видно, що суд першої інстанції не провів огляд речових доказів в судовому засіданні в зв’язку з їх великими розміром та вагою. Під час розгляду апеляцій, зазначений недолік був усунутий. В судовому засіданні було оголошено відповідні протоколи огляду речових доказів складені слідчим, які містять вказівки на ознаки та особливості речових доказі. Будь - яких клопотань з приводу оголошеного, учасниками судового розгляду не було заявлено.
За таких обставин, судова колегія вважає, що допущене судом першої інстанції порушення є неістотним і воно не вплинуло і не могло вплинути на законність та обрунтованість вироку.
З врахуванням вищенаведеного, підстав для задоволення апеляцій засуджених та їх представників немає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх законних представників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 залишити без задоволення , а вирок Малинського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, без зміни.
Судді: