УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц/5048 Головуючий у 1-й інстанції Галасюк Р.А.
Категорія 44 Доповідач Зарицька Г.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року м. Житомир
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Зарицької Г.В.
суддів: Балашкевича С.В., Заполовського В.Й.
при секретарі Пеклін Л.
з участю: представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „енергопостачальна компанія „Житомиробленерго” про визнання протиправною бездіяльність, зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 березня 2010 року
встановила:
У травні 2010 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до відкритого акціонерного товариства „енергопостачальна компанія „Житомиробленерго” та просила визнати бездіяльність відповідача протиправною, спонукати його до вчинення дій по розгляду її скарги, за результатами розгляду надіслати їй письмову відповідь, стягнути з відповідача на її користь 1700 грн. на відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування вимог зазначала, що являється побутовим споживачем електричної енергії, яку надає відповідач. 31.03.2009 року ОСОБА_2, який діяв від її імені на підставі довіреності, звернувся до відповідача з повторною скаргою щодо незаконного відключення її квартири від енергопостачання. Скаргу просив розглянути у його ОСОБА_2 присутності. Проте, у порушення Закону України „Про звернення громадян” скарга енергопостачальною компанією не розглянута, відповідь їй чи її представнику не надана. Вважала, що такою протиправною бездіяльністю відповідача їй заподіяна моральна шкода.
У подальшому розмір відшкодування моральної шкоди позивачка збільшила до 5000 грн., а потім до 10000 грн.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача не ґрунтуються на вимогах закону і спростовуються наданими суду доказами.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.
Порядок розгляду звернень громадян визначений Законом „Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі Закон).
Згідно зі ст.16 вищевказаного Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду.
Статтею 20 Закону визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення, При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
Обов’язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг визначені ст.19 Закону.
Колегією суддів встановлено, що 31.03.2009 року ОСОБА_2, діючи на підставі доручення від імені ОСОБА_1, звернувся до відкритого акціонерного товариства „енергопостачальна компанія „Житомиробленерго” зі скаргою на дії її працівників, що визнали у судовому засіданні сторони та підтверджується журналом реєстрації пропозицій, заяв, скарг громадян за 2006-2009 роки, який оглянутий у судовому засіданні апеляційної інстанції (а.с.34-35).
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що її скарга відповідачем не розглядалася, відповідь їй не надавалася.
На підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач не надав суду належних доказів.
Так, у скарзі представником позивача ОСОБА_2 порушувалось питання про розгляд скарги за його присутності та про направлення письмової відповіді за результатами її розгляду, що узгоджується з вимогами ст. 18 Закону.
У порушення вимог ст.19 Закону відповідач для розгляду скарги представника позивачки ОСОБА_2 не запрошував та про результати її перевірки письмово не повідомляв.
Посилання представника відповідача на журнал обліку відвідувачів адмінбудинку, як на доказ того, що 06.04.2009 року ОСОБА_2 запрошувався для розгляду скарги головою правління ВАТ „ЕК „Житомиробленерго” колегія суддів до уваги не бере, оскільки з журналу не видно з якого саме питання ОСОБА_2 зазначеного числа був на прийомі у голови правління та з чиєї ініціативи. Сам же представник позивачки заперечував факт розгляду скарги.
Не бере до уваги колегія суддів і доводи представника відповідача про направлення скаржнику письмової відповіді за результатами розгляду скарги, оскільки з журналу реєстрації пропозицій, заяв, скарг громадян за 2006-2009 роки не видно, що така відповідь йому направлялася. У вказаному журналі лише зазначається дата прийняття рішення за скаргою.
Покази свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на що також посилався представник відповідача у судовому засіданні, не є належними доказами відправлення письмової відповіді на адресу скаржника.
Колегією суддів встановлено, що відповідь від 14.04.2009 року за №027/2163-003427, на яку посилається представник відповідача (а.с.163), підписана не головою правління А.В. Левицьким, як зазначено у самій відповіді, а його заступником Харчуком Л.П., хоча будь-яких доказів про те, що він уповноважений підписувати документи від імені Левицького А.В. суду не надано.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 від 31.03.2009 року відповідачем відповідно до вимог Закону України „Про звернення громадян” не розглядалася, а тому висновок суду про необґрунтованість позову є помилковим.
Рішення суду, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивачки і визначає розмір її грошового відшкодування 300 грн.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність відкритого акціонерного товариства „енергопостачальна компанія „Житомиробленерго” щодо розгляду скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 неправомірною.
Зобов’язати відкрите акціонерне товариство „енергопостачальна компанія „Житомиробленерго” розглянути скаргу ОСОБА_2 від 31.03.2009 року та за результатами її розгляду дати письмову відповідь.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „енергопостачальна компанія „Житомиробленерго” на користь ОСОБА_1 300 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „енергопостачальна компанія „Житомиробленерго на користь держави судовий збір у розмірі 17 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. на відповідний розрахунковий рахунок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: