Категорія №6.14
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 листопада 2010 року Справа № 2а-7646/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Агевича К.В.
при секретарі: Ворошило О.Є.,
за участю представників
представника позивача: Кувічка Л.Є.(довіреність від 25.01.2010 №15/3-39),
представника відповідач: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Біловодського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості зі сплаті страхових внесків на випадок безробіття у сумі 2489,88 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
06.10.2010 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» зареєстровано як страхувальника – роботодавця та платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 2489,88 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не сплатив внески до центру зайнятості в порядку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 2489,88 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не доповів.(а.с.23).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження», зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.(а.с.6).
Правові, фінансові, організаційні засади та принципи загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття визначені в Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16 та в Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 1533 від 02.03.2000 р. (далі – Закон № 1533).
Так, ст. 4 Закону № 1533 передбачено, що страхувальники, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру набувають статусу платників внесків з дня укладання цивільно-правового договору. Роботодавці-юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня взяття їх на облік.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 1533 Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і статутом Фонду.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 35, ч. 1, ч. 2 ст. 38 Закону № 1533 передбачено, що роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Згідно зі ст. 34 Закону № 1533 фонд має право застосовувати фінансові санкції передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов’язаний забезпечувати збір страхових внесків; контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.
Згідно з ч. 4 ст. 38 Закону право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції фонду – центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.
Як вбачається з матеріалів справи, прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків та пеня у добровільному порядку відповідачем не сплачені.
Згідно із ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.38 цього Закону передбачено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по сплаті недоїмки складає всього 2489,88грн. (недоїмка – 631,79 грн., пеня – 1858,09 грн.) (7826,37 грн.(нараховано страхових внесків до Фонду за період з 01.01.2005 по 29.09.2010) – 4555,00грн.(сплачено страхових внесків) – 781,49 грн.(станом на 29.09.2010 сума страхових внесків, строк сплати яких не настав).(а.с.7).
Статтею 39 Закону № 1533 та ст. 12 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16 передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням вирішуються в судовому порядку.
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по платежам в сумі 2489,88 грн. підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, ст.ст.2,17,18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Біловодського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості зі сплаті страхових внесків на випадок безробіття у сумі 2489,88 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (ЄДРПОУ 03738166) на користь Біловодського районного центру зайнятості заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 2489,88 грн.(дві тисячі чотириста вісімдесят дев’ять грн. 88 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяК.В. Агевич