Справа № 2-329/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року                                     смт. Великий Березний

    Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та тектора громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Великоберезнянського РВ ГУМВС в Закарпатській області про позбавлення права користування житловим приміщенням та виселення,

В С Т А Н О В И В :

        Позивач звернувся до суду з цим позовом з тих підстав, що являється спадкоємцем та власником житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідачі, на час життя його батька, проживали з останнім однією сім'єю та були зареєстровані за цією адресою, а після його смерті залишаються зареєстрованими в будинку, хоча фактично не проживають там більше шести місяців. З цих підстав просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселити їх з будинку.

        В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги, просив зняти відповідачів з реєстраційного обліку та виселити їх з будинку. Змінені вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

        Відповідачка ОСОБА_3 на попередньому судовому засіданні позов не визнала з тих підстав, що проживала однією сім'єю з ОСОБА_2

        Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

        Начальник СГІРФО  Великоберезнянського РВ ГУМВС в Закарпатській області подала до суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу без її участі.

        Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

        В судовому засіданні належними доказами встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, що стверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.05.2009 року.

        Згідно довідки СГІРФО Великоберезнянського РВ УМВС за даною адресою  зареєстровані також відповідачі ОСОБА_3 та  ОСОБА_4

        З довідки КП “Великоберезнянське ВУЖКГ” вбачається, що ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 з 01 січня 2010 року проживають за адресою АДРЕСА_1,  нарахування платежів проводиться за цією адресою.

        За адресою АДРЕСА_1 відповідачі не проживають, договору найму з новим власником не укладали.

        На пропозицію представника позивача, в строк до 14.10.2010 року відповідачі добровільно не знялися з реєстраційного обліку та не звільнили приміщення від речей.

        Статтями 150 ЖК Української РСР та 317 ч. 1 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

        Згідно ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

        Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

        Відповідно до положень ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє права відповідачів права користування займаним жилим приміщенням.  

        Однак, в судовому засіданні встановлено, що після припинення сімейних відносин, договір найму між сторонами не укладений, за користування будинком плата не проводиться, речі відповідачів до цього часу знаходяться в будинку, хоча вже більше шести місяців останні в будинку не проживають, таким чином існують перешкоди власнику у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

 Крім цього, відповідно до ст. 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” - відповідачі протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зобов'язані були зареєструватися за цим місцем проживання.

        Оскільки відповідачі не виконали зобов'язання покладені на них Законом, суд приходить до висновку про необхідність зняття їх з реєстраційного обліку.

        За таких обставин право власності позивача підлягає захисту шляхом виселення відповідачів та зняття їх з реєстраційного обліку.

        Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, ст. 150 Житлового Кодексу Української РСР, ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст. 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, суд,

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити повністю.

    Зняти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

    Виселити  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

    Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановлені ст. 223  ЦПК України.

    На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області в десятиденний строк з дня його проголошення через цей суд.

            Головуючий:           “підпис”

        Суддя Великоберезнянського

        районного суду                             І.Й.Цибик