Справа № 2а-286/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі
головуючого судді Завірюха О.В.
при секретарі Алфімовій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Полтавської роти ДПС ДАІ Приходька Євгенія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив :
29.01.2010 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому зазначив, що постановою інспектора Полтавської роти ДПС ДАІ Приходька Є.О. від 23.01.2010р. на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інспектор пояснив йому, що він порушив правила дорожнього руху, проте вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки позивач не порушував ПДР. Крім того вказана постанова була винесена з численними порушеннями, а тому є незаконною та підлягає скасуванню. У зв’язку з вищезазначеним, позивач просить складену постанову скасувати та справу провадженням закрити.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Своїх пояснень чи заперечень до суду також не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши, оцінив та проаналізував всі зібрані по справі докази у їх сукупності і дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.01.2010р. інспектором Полтавської роти ДПС ДАІ Приходьком Є.О було винесено постанову по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 260 грн., за перевищення швидкість на 25 км/год..
Як вбачається з пояснень позивача, він не порушував ПДР України, але був зупинений інспектором Приходько Є.О., який йому повідомив, що він порушив ПДР.
Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год.
Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач в судове засідання не з’явився та будь-яких пояснень чи заперечень до суду також не направив.
Згідно ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи встановлено, що свідки по справі були відсутні. Про них не зазначено сторонами та не вказано в матеріалах справи.
Таким чином, жодних матеріалів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем до протоколу не долучено.
Також слід зазначити, що інспектором ДПС при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не було враховано відповідно до ст. 33 КпАП України характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, його майновий стан, а також обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.
Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки вина ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення в судовому засіданні не доведена, відповідачем не надано доказів правомірності та законності своїх дій та в судовому засіданні не встановлено підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., слід стягнути з відповідача, оскільки постанова прийнята на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 11, ч. 2 ст. 71, 86, 94, ч. 1 ст.100, 128, 158-163, 186 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора Полтавської роти ДПС ДАІ Приходько Євгенія Олександровича щодо складання постанови серії ВІ № 024242 від 23.01.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в сумі 260 грн. - неправомірними.
Скасувати постанову інспектора Полтавської роти ДПС ДАІ Приходько Євгенія Олександровича серії ВІ № 024242 від 23.01.2010р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в сумі 260 грн.
Провадження по даній справі закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., стягнути з Полтавської роти ДПС ДАІ на користь держави Україна.
На постанову суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження , або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Згідно оригіналу
Суддя: