КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 11/495 (2-а-6413/07) Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Грищенко Т.М.,
суддів - Шурко О.І., Лічевецького І.О.,
при секретарі - Загродському В.М.
розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та УПСЗН Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2009 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2009 р. позов задоволено частково, зобов’язано УПСЗН Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_2 суми щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої абз.4, ч.4 ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2007, 2008 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату, зобов’язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_2 суми щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої абз.4, ч.4 ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2007, 2008 роки, за виключенням сум фактично проведеної виплати.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачі по справі (№2 та №4) подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації з 01.08.2007 р., про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1, видане 05.02.1993 року. До 31.07.2007 року позивач перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації.
Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна разова допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи вбачається, що Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат позивачу здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2002-2008 роки. А саме, згідно з даними Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації позивач отримав грошову допомогу у жовтні 2003 року - 26.70 грн., у вересні 2004 року - 26,70 грн., в листопаді 2005 року в розмірі 26,70 грн., в червні 2006 року в розмірі 100,00 грн., як постраждалому 2 категорії внаслідок аварії на ЧАЕС і у серпні 2007 року - 100,00 грн.
Частиною 1 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.
Верховною Радою України дію абзацу 2 частини четвертої статті 48 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006 р. № 489-У «Про Державний Бюджет на 2007 рік». Проте зупинення дії абзацу 2 частини четвертої статті 48 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007.
Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З огляду на те, що позивачем був пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановлений ст. 99 КАС України, суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 1996 - 2006 роки не підлягають задоволенню, застосовуючи наслідки статті 100 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки редакція абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону була чинною до внесення відповідних змін згідно з Законом № 107-УІ від 28.12.2007 року (які були визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008), нарахування компенсації позивачу має здійснюватися виходячи із розміру, передбаченого Законом № 796-ХII у редакції чинній до внесення змін Законом від 28.12.2007 р. А тому, вимоги позивача про стягнення сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати підлягають задоволенню.
Отже, доводи апеляційних скарг спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 122, 160, 197, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та УПСЗН Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2009 р.- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Грищенко Т.М.
Судді: Шурко О.І.
Лічевецький І.О.
Повний текст ухвали виготовлено 15 листопада 2010 року.