Судове рішення #11933177

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   6/119 (2а-11272/08)                            Головуючий у 1-й інстанції:   Добрянська Я.І.  

Суддя-доповідач:  Грищенко Т.М.


У Х В А Л А

Іменем України

"09" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

           головуючого судді             - Грищенко Т.М.,

         суддів                                  - Шурко О.І., Мацедонської В.Е.,

         при  секретарі                     - Загродському В.М.

                        

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Прод-Експрес-Центр" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2009 р. у справі за адміністративним позовом ТОВ "Прод-Експрес-Центр" до Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2009 р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без  змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, державною податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Прод-Експрес-Центр" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ ТК «Укрспеццентр»за листопад, грудень 2006року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 12.09.2008 р. № 545-23-6-3277218 (надалі - Акт перевірки) та встановлено, що позивач при правовідносинах з ТОВ ТК «Укрспеццентр» порушив вимоги пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті бюджет за листопад 2006р. в розмірі 125229,04 грн., та грудень 2006 року в розмірі 247664,22 грн.

На підставі отриманої інформації ДПІ у Оболонському районі м.Києва було проведено невиїзну документальну перевірку та встановлено, що ТОВ „Прод-Експрес-Центр" мало фінансово-господарські відносини з ТОВ ТК «Укрспеццентр», зазначене підприємство відповідно до умов договору купівлі-продажу №291 від 24.10.2006р. постачало за період з 01Л 1.2006р. по 31.12,2006р., а позивач приймав та оплачував товари на суму 2237359,66 грн. в т.ч. ПДВ 372893,26 грн. ТОВ ТК «Укрспеццентр»виписало на користь ТОВ "Прод-Експрес-Центр" податкові накладні, які відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, а суми податку на додану вартість, зазначені в них, були включені до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Для письмових правочинів, які вчиняє юридична особа, в ч,2 ст.207 ЦК України встановлені спеціальні вимоги - вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплені печаткою.

У відповідності з Законами України від 16.07.99 №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 03.04.97 №168/97 «Про податок на додану вартість»первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт тощо) повинні мати обов’язкові реквізити, а саме вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Відповідно до п. 2, п. 5. п. 6.2 та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165: "податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В ч.3 ст.206 ЦК України передбачено поняття правочину на виконання договору. Таким правочином є складання первинних документів та податкових накладних, які підтверджують виконання укладеного господарського договору, так як їх складання породжує для сторін обов'язки щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, коригування своїх податкових зобов'язань тощо.

          Крім того, з матеріалів справи та пояснень засновника підприємства вбачається, що він ніяких первинних і звітних документів ТОВ ТК „Укрспеццентр" не підписував і нікого на це не уповноважував.

Отже, під час вчинення письмових правочинів ТОВ ТК „Укрспеццентр" (укладання господарських договорів) так само як під час вчинення правочинів на виконання укладених договорів (видача податкових накладних), не були додержані вимоги ч.2 ст.203 ЦК України, а відтак означені правочини є нікчемними в силу закону.

Враховуючи наявність кримінальної справи, порушеної за фактом підробки документів договір від 24.10.06 № 291 вважається таким, що укладений без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, яке значиться стороною в договорі. Відповідно, даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч.З ст.203 Цивільного кодексу України.

Отже, установчі документи ТОВ ТК „Укрспеццентр" протирічать чинному законодавству України, оскільки містять недостовірні дані щодо засновника як власника майна, що в свою чергу робить можливим здійснення невідомими особами діяльності поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків та зборів до бюджетів.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, тому порушено вимоги ч.1 ст.203 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, правочини між позивачем та ТОВ ТК „Укрспеццентр" є недійсними в силу закону (нікчемними) і відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Згідно статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані, з його недійсністю, а згідно ст.236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Так, податкові накладні, виписані ТОВ ТК «Укрспеццентр»на адресу ТОВ "Прод-Експрес-Центр" не можуть враховуватись при визначенні суми податкового кредиту позивача.

Враховуючи викладене суд дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000752306/0 від 01.10.08р. на загальну суму 559339.50грн. є правомірними та такими, що прийняті у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції  щодо висновку, що позов не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 122, 160, 197, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ТОВ "Прод-Експрес-Центр" –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2009 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.


                 Головуючий суддя:                                                         Грищенко Т.М.

                   Судді:                                                                                 Шурко О.І.

                                                                                                                  Мацедонська В.Е.






Повний текст виготовлено 15 листопада 2010 року.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація