КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
Р ІШ Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
?10 ” червня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Заїки В. М.
суддів: Ніколової Б. Ю., Шершуна В.В.
при секретарі: Гриньовій А. М.
з участю: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2021 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 29 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання дій неправомірними та стягнення підвищення до пенсії згідно з Законом України „Про соціальний захист дітей війни”
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому про визнання дій управління неправомірними та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. включно. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що вказана соціальна допомога, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", у вказаний період йому виплачена не в повному обсязі.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він є дитиною війни, так як на час закінчення Другої світової війни йому не виповнилось 18 років, що згідно зі ст. 6 цього ж Закону йому у вказані періоди було передбачено підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, яке відповідач незважаючи на рішення Конституційного Суду України не виплачує.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 29 березня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Приступа Д. І. Справа № 22ц-2021
Доповідач – Заїка В. М. Категорія № 57
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду, в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог, помилкову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що згідно п. 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” внесено зміни. Згідно нової редакції ст.6 Закону дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України за №10-рп від 22.05.2008 року п.41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” визнано таким, що не відповідає Конституції України. Тобто з 22.05.2008 року чинною являється ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка встановлює надбавку до пенсії дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом частково вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, якому на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином, у відповідності до вимог ст. 1 Закону № 2195-ІV він має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 3 ч. 2 і ст. 7 Закону № 2195-ІV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі ст. 6 Закону № 2195-ІV (у редакції на час набрання ним чинності – 1 січня 2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію вказаної норми, а статтею 111 цього Закону було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст.ст. 71 п. 12, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Ці норми діяли з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року і у відповідності до ст. 152 ч. 2 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Після цього відновили дію положення статті 6 Закону № 2195-ІV.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2195-ІV і статтю 6 викладено у такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними і положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які діяли з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року, втратили чинність.
З того часу відновили дію положення статті 6 Закону № 2195-ІV у попередній редакції. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» ці положення не змінювались.
Отже, з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року до цього часу особи, які набули статусу дитини війни, мають право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про невиплату позивачу підвищення до пенсії у належних розмірах за період з 22 травня 2008 року до 30 вересня 2009 року включно.
Відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону № 2195-ІV, не може бути причиною невиконання покладених на УПФ зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Посилання УПФ на чинність постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначаються розміри підвищення до пенсії дітям війни (п. 8), не можуть бути взяті до уваги, оскільки дана постанова суперечить положенням Закону № 2195-ІV, який має вищу юридичну силу.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
В силу ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції, помилково визнано безпідставними вимоги позивача про зобов’язання відповідача в проведенні нарахування на виплаті відповідних доплат до пенсії за 2009 рік, а тому в цій частині постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
В решті вимог постанова суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 29 березня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за 2009 рік скасувати і постановити нове рішення, яким зобо”язати управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року.
В решті постанову суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду В. М. Заїка