Справа № 3-1255/10 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 жовтня 2010 р.                                              м. Макіївка    

    Суддя Центрально – Міського районного суду м. Макіївки Донецької області Мироненко В.В., розглянувши матеріали  про притягнення до адміністративної відповідальності

    ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця  м.Макіївка, не працюючого,

який мешкає за адресою АДРЕСА_1

за  ст. 130 ч. 3  Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2010 року о 00 год. 15 хв. у місті Макіївці,кв-л. 763, АЗС «ДР», водій ОСОБА_2, керував автомобілем марки ЗАЗ 110028,дн  НОМЕР_1, в стані  алкогольного сп’яніння ( запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння та продуття трубки «Контроль тверезості» ухилився у присутності двох свідків, чим  ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.,та при цьому двічі на рік піддавався  адміністративному  стягненню за ст.. 130 ч.1 КпАП України, та таким чином, своїми діями ОСОБА_2. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 3 КпАП України.

Правопорушник у судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи повідомлялося належним чином, як сповіщенням інспектора  ВДАІ м. Макіївки при складанні протоколу, так і судовою повісткою, про що свідчать повідомлення приєданні до матеріалів справи. З пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення вбачається, що 15.09.2010 року  він вжив  пляшку пива, та від проходження огляду на стан сп’яніння відмовляється.

Згідно  протоколу серії АН № 465400 від  15.09.2010 року підтверджуються обставини, місце та час вчинення  правопорушення /а.с.2/.

Постановою суду від 18.06.2010 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КпАП України та підданий адміністративному стягненню у вигляді  позбавлення  права керування  транспортними засобами строком на 2 роки.

Постановою суду від 28.07.2010 року була встановлена вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КпАП України та підданий адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2  роки і 6 місяців.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає факт скоєння ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 3  КпАП України доведеним, а тому правопорушник підлягає притягненню до адміністративної  відповідальності.

Згідно до ч.3 ст.130 КпАП України,дії передбачені  цією статтею тягнуть за собою позбавлення  права  керування транспортним засобом на строк  до 10 років з оплатним  вилученням  транспортного засобу,але як  до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2  не є власником вищевказаного транспортного засобу,а тому  суд не може застосувати  до нього  санкцію ч.3 ст.130 КпАП України в частині вилучення транспортного засобу.

При призначенні міри адміністративного стягнення суддя враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, який не працює, дві протягом року піддавався до адміністративної відповідальності  за ст.. 130 ч.2 та ч.3  КпАП України, а також з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання виненню нових правопорушень, як ним самим, так і іншими особами, вважає необхідним  накласти  на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 130 ч. 3, ст. ст. 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 3 КпАП України та піддати адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 (десять) років,  без  вилучення транспортного засобу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд, який виніс постанову, або в порядку ст. 290 КпАП України.

             Суддя:                                                                                        В. В. Мироненко