РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    11 листопада  2010 року         селище Верховина        справа  № 2 –408

        Верховинський районний суд Івано-Франківської області  

у складі: головуючого-судді             Токарука В.І.  

секретаря судового засідання         Пікула М.Й.  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом Верховинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплачених сум допомог по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом про стягнення зайво виплачених сум допомог по безробіттю до відпаовідача.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно поданої заяви від 22 лютого 2007 року про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і трудовою діяльністю не займається, ОСОБА_1 зареєструвався у центрі зайнятості як такий, що шукає роботу і згідно наказу по Верховинському районному центру зайнятості від 01 березня 2007 року йому надано статус безробітного відповідно до ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” та з цього ж числа призначено допомогу по безробіттю по 01 квітня 2008 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що за період з 28. 07.2004 року по 21.03.2007 року ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа – підприємець та приховав від відповідальних працівників центру зайнятості інформацію про те, що за період з 01.03.2007 року по 21.03.2007 року він здійснював підприємницьку діяльність.

У відповідності до п. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані вчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

14 вересня 2010 року центр звернувся до ОСОБА_1 із листом про повернення безпідставно одержаної допомоги по безробіттю в сумі 150 грн. 23 коп., однак в добровільному порядку вказану суму не відшкодував.

Просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, в заяві до суду просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивачів,дослідивши і оцінивши надані докази суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги із наступних міркувань.    

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного від 22 лютого 2007 року в якій зазначав, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і трудовою діяльністю не займається. Згідно наказу по Верховинському районному центру зайнятості від 01 березня 2007 року йому надано статус безробітного відповідно до ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” та з цього ж числа призначено допомогу по безробіттю по 01 квітня 2008 року. Із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ОСОБА_1  з 28. 07.2004 року по 21.03.2007 року був зареєстрований як фізична особа – підприємець і з 01.03.2007 по 21.03.2007 року йому безпідставно нараховано та виплачено 150 грн. 23 коп. допомоги по безробіттю. Зазначену суму переплати в добровільному порядку не повернув.

    П. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані вчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

        П . 3 цієї ж статті Закону визначає, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та  зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В заяві до суду відповідач заявлені позовні вимоги визнав.

      У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У нашому випадку не встановлено обставин, внаслідок яких визнання відповідачем позову суперечило би закону або порушувало права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є підстави для задоволення позовних вимог із цих підстав.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України та на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України, п. 2, п. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” суд, -

В И Р І Ш И В:

      Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 150 грн. 23 коп. зайво виплаченої допомоги по безробіттю в користь Верховинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та в доход держави 51 судових витрат та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання  апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд.

Головуючий                                                В.І.Токарук