Справа № 2-188/2008 рік

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року м. Кам"янка-Дніпровська

Кам"янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Комишній Н.І.,

при секретарі: Гайванюк М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам"янка-Дніпровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди укладеною та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди укладеною та визнання права власності.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує, що на праві приватної власності відповідач володіє житловим будинком з надвірними прибудовами та приватизованою присадибною земельною ділянкою площею 0, 25 га, розташованими в АДРЕСА_1.

В жовтні 2007 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була укладена угода, за якою за 5500 доларів США ОСОБА_2 продав їй житловий будинок з надвірними прибудовами та приватизовану присадибну земельну ділянку за вказаною адресою. При укладенні угоди ними було погоджено всі належні умови купівлі-продажу нерухомості, зокрема щодо ціни, передачі житлового будинку у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі тощо.

На підтвердження угоди нею було сплачено продавцю під розпис 5500 доларів США, вона повністю розрахувалась за придбані будинок та земельну ділянку, отримала від відповідача ключи від будинку та вселилась з сім’єю в будинок.

Проте до теперішнього часу вона не має змоги визначитись з фактично придбаним житловим будинком та земельною ділянкою, оскільки відповідач ухиляється від оформлення нотаріально угоди купівлі-продажу, посилаючись на тимчасові матеріальні труднощі, стан здоров’я, брак часу, помилково вважаючи свої обов’язки продавця вже виконаними. Фактично виконавши угоду, вселившись з сім’єю в будинок, вона зробила поточний ремонт будинку та будівель, оброблює присадибну земельну ділянку, сплачує комунальні та податкові платежі.

Просить визначити правочин між нею та відповідачем купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 області дійсним, визнати за нею право власності.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, подала заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно державного акту на право приватної власності - на землю власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого ОП ЗМБТІ 30.09.2003 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить жилий будинок по АДРЕСА_1.

З договору купівлі-продажу вбачається, що ОСОБА_2 від позивачки отримав 5500 доларів США за продані земельну ділянку та житловий будинок з надвірними прибудовами, які розташовані по АДРЕСА_1.

Тобто, в судовому засіданні встановлено, що 02.10.2007 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 земельну ділянку та житловий будинок з надвірними прибудовами, які розташовані по АДРЕСА_1 за 5500 доларів США по домашній угоді без нотаріального посвідчення. На виконання угоди ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 земельну ділянку та житловий будинок з надвірними прибудовами, які розташовані по АДРЕСА_1, а вона в свою чергу сплатила продавцю обумовлену ціну за земельну ділянку та житловий будинок.

Згідно ч.2 ст. 220 ГК України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не потрібно.

Згідно ст. 256 ЦПК України, якщо діюче законодавство не передбачає іншого порядку від якого залежить встановлення особистих або майнових прав громадян, то у судовому порядку такі права можуть бути встановлені.

Керуючись, ст. ст. 202, 203, 219, ч.2 ст. 220, ст. ст. 655, 656, 657 ГК України ст. ст. ст. ст. 60, 215, 256, 291, 292, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди укладеною та визнання права власності - задовольнити.

Визнати факт угоди по якій ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила житловий будинок з надвірними прибудовами (згідно технічного паспорту ЗМБТІ від 19.08.2003 року під літерами „А" - житловий будинок, „а" -службова прибудова, „ПГ" -погріб з шійкою, „Б" - літня кухня, „В" - сарай, „Г" - гараж, „У-вбиральня, № 1- паркан, № 2 - ворота, І - замощення) та приватизовану присадибну земельну ділянку площею 0, 25 га за адресою АДРЕСА_1 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- житловий будинок з надвірними прибудовами (згідно технічного паспорту ЗМБТІ від 19.08.2003 року під літерами „А" - житловий будинок, „а" -службова прибудова, „ПГ" -погріб з шійкою, „Б" - літня кухня, „В" - сарай, „Г" - гараж, „У- вбиральня, № 1- паркан, № 2 - ворота, І - замощення) за адресою АДРЕСА_1;

- приватизовану присадибну земельну ділянку площею 0, 25 га за адресою АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.