ПОСТАНОВА

                                                                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                         Справа № 2а – 2719/09

02 жовтня 2009 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого – судді                                Рибакової В.В.

секретаря                                                   Затуливітер Н.В.

       за участю позивача                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  в  Нікопольському районі  про визнання відмови неправомірною , зобов’язання вчинити певні дії,-

                                                                              ВСТАНОВИВ :

       Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в  Нікопольському районі (далі УПФУ  в  Нікопольському районі) , в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті підвищення до пенсії,  стягнути з  відповідача недоплачену  щомісячну соціальну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки в розмірі   4471 грн.20 коп.  

       В обґрунтування своїх вимог посилається на те , що вона має статус „дитина війни ” і тому у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком . Однак відповідач у 2006-2007 роках таке підвищення до пенсії не проводив , так як дія ст. 6 вищезазначеного Закону була зупинена на 2006  і 2007 роки Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року. У 2008 році розмір підвищення до пенсії , який було виплачено , складав 10% мінімальної пенсії за віком , так як ст. 6 Закону була викладена Законом України „Про Державний бюджет  України на 2008 рік ” в іншій редакції .

      Вважає , що після прийняття 09.07.2007 року та 22.05.2008 року Конституційним Судом України рішень про визнання неконституційними положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно зупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” , відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити пенсію у розмірі , передбаченому законодавством .

         На її звернення до відповідача з цього приводу, вона отримала відмову .

  Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила  задовольнити їх в повному обсязі. Суду пояснила, що про факт порушення свого права дізналася лише на початку 2009 року з засобів масової інформації, коли  газети почали друкувати статті про факт порушення державою майнових прав  «дітей війни». Вона – людина похилого віку, довіряє державним органам, і тому вважала, що отримує пенсію та доплату до неї як «дитина війни» у відповідності до законодавства. Після опублікування відомостей  про порушення прав «дітей війни» вона  зразу звернулася до відповідача  з заявою про нарахування та виплату  недоотриманої допомоги до пенсії,  однак   їй було відмовлено в цьому. Після цього вона   вимушена була звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав. Вважає, що пропустила річний строк  звернення до суду  з поважної причини і просить суд  врахувати цей факт при  постановлені  рішення.

      Відповідач у судове засідання не з’явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином,  заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надав. Згідно наданих заперечень (а.с.12-14), просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі , посилаючись на те, що позивач без поважної причини пропустив строк звернення до суду , так як обидва рішення Конституційного Суду України були оприлюднені . Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено і це зупинення законодавчо не відмінялося. На 2007 рік дію ст. 6 вказаного закону було зупинено ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" . На 2008 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в іншій редакції : дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни (надбавка в розмірі 10% прожиткового мінімуму , встановленому для осіб , які втратили працездатність) . Така надбавка з 01.01.2008 року позивачу нараховувалася та виплачувалася . Порядок визначення мінімального розміру пенсії для нарахування надбавки дітям війни згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" законодавчо не встановлений . Здійснюючи нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у 2007-2008 роках , відповідач діяв в межах норм діючого законодавства .

     Вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .

     Судом встановлено, що  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004 року № 2195-IV має статус „дитина війни” (а.с. 5,6) . Вона отримує пенсію за віком, яка нараховується і виплачується УПФУ   в  Нікопольському районі.

     Відповідно до ст. 6 Закону України  № 2195-IV , який набув чинності з 01.01.2006 року , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком .

     Однак дія вказаного положення була зупинена Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» і це зупинення законодавчо не мінялося, тому дії відповідача щодо не нарахування та невиплати допомоги за 2006 рік є законними.

      П.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V, дія вказаного положення також була зупинена. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI  текст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” викладено в іншій редакції : дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни (тобто 10% від прожиткового мінімуму , встановленому для осіб , які втратили працездатність) .

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України № 489-V та Закону України № 107-VI стосовно зупинення дії ст. 6 Закону України  № 2195-IV визнані неконституційними , а тому втратили чинність , відповідно до ст. 152 Конституції України , ст. 73 Закону України „Про Конституційний Суд України з дня прийняття рішення про їх неконституційність .

Позивач в судовому засіданні просила поновити строк  звернення до суду, оскільки про порушення її прав їй стало відомо лише  на початку 2009 року з засобів масової інформації, коли  газети почали друкувати статті про факт порушення державою майнових прав  «дітей війни». Вона – людина похилого віку, довіряє державним органам, і тому вважала, що отримує пенсію та доплату до неї як «дитина війни» у відповідності до законодавства. Після опублікування відомостей  про порушення прав «дітей війни» вона  зразу звернулася до відповідача  з заявою про нарахування та виплату  недоотриманої допомоги до пенсії,  однак   їй було відмовлено в цьому.

Відповідач у запереченнях на позов наполягає на тому, що позивач звернувся до суду з пропуском річного строку звернення до суду з адміністративним позовом, просить відмовити у задоволенні позову і з цієї причини.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який, якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 100 КАС України порушення строку звернення до адміністративного суду  є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач пропустила строк звернення до суду з поважної причини , так як вона похилого віку, про порушення свого права дізналася лише  на початку 2009 року після оприлюднення у засобах масової інформації  відомостей  про несплату «дітям війни» підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  та про можливість звернення до суду за захистом своїх прав  з цього приводу.  Тому на думку суду позивач пропустила строк звернення до суду з поважної причини.

    Враховуючи викладене  адміністративна справа підлягає розгляду  та вирішенню в порядку встановленому КАС  України.

Таким чином , суд прийшов до висновку , що після прийняття Конституційним Судом України зазначених рішень відповідач повинен був провести перерахунок пенсії та здійснити виплати у розмірах передбачених законом .

Однак відповідач будь-яких дій , пов’язаних з перерахунком в частині підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і виплату такого підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону України  № 2195-IV не здійснив . Тому суд вважає такі дії відповідача незаконними .

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача в частині відсутності в бюджеті коштів та державного фінансування для здійснення виплат підвищення до пенсії та самого порядку і механізму таких виплат , оскільки рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання . Крім того , саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок щодо перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями .

На підставі викладеного , суд прийшов до висновку , що позов підлягає частковому задоволенню за період після винесення Конституційним Судом України вищезазначених рішень .

Періоди , які  передували винесенню Конституційним Судом України  цих рішень , регулювалися відповідними Законами України № 489-V та № 107-VI . Рішення  Конституційного Суду України не мають зворотної сили у часі , а повноваженнями перевіряти вказані Закони на їх відповідність Конституції України наділений лише Конституційний Суд України , тому в цій частині позов задоволенню не підлягає .  

У зв’язку з наявністю декількох визначених нормативними актами розмірів мінімальної пенсії за віком для різних категорій осіб , серед яких відсутня така категорія , як „дитина війни ” , суд не має можливості самостійно визначити який саме розмір необхідно до нарахувати та виплатити позивачу , оскільки це має бути визначено на законодавчому рівні , тому в цій частині , а також в частині негайного виконання рішення в сумі платежу за місяць позов задоволенню не підлягає .      

На підставі викладеного, суд вважає , що відповідача необхідно зобов’язати здійснити перерахунок і забезпечити виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України № 2195-IV за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року  та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року .

        Керуючись ст.ст. 2,5-15,17,18,99,100,104,158-163,167 КАС України , ст.152 Конституції України, ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України ”, ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни " від 18.11.2004 року № 2195-IV , Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 , -

                                                                              ПОСТАНОВИВ :

         Позов  ОСОБА_1 - задовольнити частково .

         Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Нікопольському районі у здійсненні перерахунку та виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , згідно ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року .

         Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в  Нікопольському районі здійснити перерахунок і забезпечити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , згідно ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року  та  за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року .

            У задоволенні інших позовних вимог відмовити .

           Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з дня складання повного тексту постанови через Нікопольський міськрайонний суд, або в порядку , передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України .

     Повний текст постанови виготовлено 06.10.2009 року .

     Суддя :