Справа №2-491(2007)
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Волноваха 24 жовтня 2007 року
Волновахский районний суд, Донецької області
у складі: головуючого - судді Гальченко И.В.
при секретарі - Сєрих І.С.
з участю представника позивача - ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2
з участю відповідача ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поновленя строку позовної давності, визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу та дарування будинку в частині колодязя, визнання права власності на ½ частину колодязя та його розподіл, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд із зазначеним позовом, яким просить визнати поважною причину пропуску та поновити їй строк позовної давності, визнати договори дарування та купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 1993р. та 1998р. частково недійсними - в частині колодязя, в цій же частині визнати частково недійсним акт прийому в експлуатацію будинка АДРЕСА_2, визнати за нею право власності на ½ частину колодязя та розділити його - залишити його у її власності, а вона сплатить відповідачці половину його вартості - 343грв.50коп., мотивуючи свої вимоги тим, що їй належить на праві власності будинок АДРЕСА_1, який їй подарували, на межі земельних участків її будинку і будинку НОМЕР_1 відповідачки перші господарі за спільні власні кошти побудували для спільного користування колодязь, яким вони постійно всі користувалися, а коли вона в жовтні 2006року вирішили приватизувати земельну ділянку свого будинку їй відповідачка відмовила і сказала, що ця ділянка належить їй, оскільки їй належить весь колодязь, про що в неї є документ, і відмовила підписати папери, лише тоді вона дізналася що колодязь, половину якого вона вважала що він належить їй (а друга половина відповідачці) по документам з 1998року належить відповідачці (спочатку колодязь по документам начебто належав першим господарям які потім продали будинок), тому вона просила поновити їй строк позовної давності, оскільки він пропущен з поважних причин, бо вона не знала про оформлення усього колодязя на сусіда, визнати її право власності на половину колодязя, розділивши його - залишити у її власності, оскількі він знаходиться на її ділянці, а вона сплатить половину його вартості відповідачці, і також визнати частково (в частині половину колодязя) недійсними акта сдачи будинку, двох договорів колишніх господарів - дарування і купівлі-продажу будинку що перейшов відповідачці.
В судовому засіданні представник позивача на позові наполягає, показала суду, що будинок належить позивачці - її дочці, на межі її будинку і будинку відповідачки був старий колодязь, вони всі знали від колишніх господарів що колодязь іх спільний, всі ним користувалися, але вони вважали що документів на колодязь немає, а коли дочка хотіла приватизувати земельну ділянку відповідачка показала що вона у 1998р. купила весь колодязь разом із будинком. Вважає що це порушує її права, оскільки їй належить половина колодязя, який розташований на її земельній ділянці відповідно до генплату біля межі з відповідачкою, коли вона отримала будинок їй ОСОБА_7(остання господарка) сказала, що колодязь будував ОСОБА_8 з її батьком у 1977р., і вони ж (перші господарі) вирішили не оформлювати власність, оскільки колодязь належав обом, коли її батько (дідусь позивачки) у 1979р. купив будинок у ОСОБА_7 так все і лишилося і в документах колодязь (чи його половину) не указали. Вважає що при видачі акту про прийняття будинку ОСОБА_8 (зараз будинок належить відповідачці) колодязь був дописаний (або вказано весь колодязь помилково), оскільки при оформлені ОСОБА_8ом (першим господарем) продажу будинку ОСОБА_9 у довідці БТІ вказано що до цього будинку належить ½ частина колодязя, а нотаріус при оформленні договору допустив помилку і вказав помилково не половину, а весь колодязь, а половина колодязя належить господарям будинку НОМЕР_2, тобто зараз позивачці, оскільки цей будинок належить їй. А оскільки колодязь побудований на її земельній ділянці, просить розділити його - залишити їй у власності, а вона сплатить половину його вартості відповідачці.
Відповідачка позовні вимоги не визнала, показала суду, що вона купила будинок у ОСОБА_9 у 1998р., при купівлі-продажу також був вказаний і колодязь, який був вказаний як власність ОСОБА_8 (першого господаря будинку) ще у 1981р., чому в документах позивачки і перших господарів її будинку (ОСОБА_7) немає і не було документів на колодязь чи його половину вона не знає, колодязь стоїть на межі їхніх земельних ділянок, вони ніколи про це не сперичалися, водою користувалися усі, але колодязь належить їй - вона його купила разом з будинком, колишній власник будинку їй сказав і у міськраді підтвердили, що колодязь стоїть на межі і тому вона не погодилася що ця ділянка під колодязям належить позивачці.
Третя особа - представник Волновахської державної нотконтори проти позову не заперечує, показала суду що дійсно при посвідчені ними угоди купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 від 11.09.1985р. між ОСОБА_8 і ОСОБА_9- ОСОБА_8 продав по ½ будинку кожному ОСОБА_9 і ½ колодязя, згідно документів БТІ (довідка-характеристика) було вказано половина колодязя, згідно договору купівлі-продажу від 04.09.1998р. між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з одного боку і ОСОБА_3 з іншого було вказано купівля-продаж усього будинку і усього колодязя, і в частині продажу усього колодязя було зроблено помилково, оскільки до цього при посвідчені договора дарування цього ж будинку (його половини) від 17.03.1993р. між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 - ОСОБА_9 подарував ½ частину будинку і ½ колодязя, а треба було вказати ¼ частину колодязя, оскільки кожному ОСОБА_9 належало по ½ частині будинку і по 1/4 частині колодязя (тобто їм двом належала половина колодязя).
Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягяють задоволенню за наступних підстав.
Як було встановлено в судовому засіданні будинки НОМЕР_1 (відповідачки) і НОМЕР_2 (позивачки) по АДРЕСА_1 розташовані на суміжних земельних ділянках.
Перші господарі, яки будували ці будинки, - ОСОБА_7(будинок НОМЕР_2) та подружжя ОСОБА_8 (будинок НОМЕР_1) коли будували будинки домовилися на межі їхніх земельних ділянок за спільні кошти для спільних потреб побудувати колодязь (це показали суду свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 - дружина ОСОБА_8), що і було зроблено. Свідок ОСОБА_7 показала, що дійсно десь у 1979році вони побудували колодязь, але побудували його не на межі, а за її згоди (що запропонували подружжя ОСОБА_8) колодязь встановили на їхній земельній ділянці, що також підтвердила і свідок ОСОБА_12, яка пояснила суду, що на межі у них стояла голубятня і тому вони домовилися із ОСОБА_7 що колодязь буде майже на межі, але на ділянці ОСОБА_7.
Обидва свідки показали суду, що вони (ОСОБА_7 і ОСОБА_8) домовилися між собою, що документи на колодязь вони не будуть оформляти, оскільки домовилися що він буде спільним, бо кошти вкладували вони разом порівну і будували спільними зусиллями.
Свідок ОСОБА_12 також показала, що вони з чоловіком (місце знаходження якого судом не встановлено, він живе десь у м.Дніпропетровськ) у 1985р. продали свій будинок подружжю ОСОБА_9, але колодязь вони не продавали, і розмови за продаж саме колодязя не було, але вони повідомили ОСОБА_9 що колодязь належить їм двом порівну - їм і ОСОБА_13, який раніше купив будинок у ОСОБА_7, хоча документи на будинок вона ніколи не бачила, але за їхньою спільною усною домовленістю колодязь належав двом родинам порівну, тобто їм належить половина колодязя.
Відповідно до акту прийомки індивідуального будинку від 1979р.ОСОБА_7 належить будинок АДРЕСА_1, з надворних будівель колодязь не вказаний (а.с.104-105), а відповідно до акту прийому індивідуального будінку від 06.03.1981р.ОСОБА_8 належить будинок АДРЕСА_2, і в акті вказаний серед надворних будівель і колодязь (а.с.106-107).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 11.09.1985р. Волновахською держнотконторою ОСОБА_8 продав подружжю ОСОБА_9 кожному по ½ частині будинку АДРЕСА_1, при цьому в договорі вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні постройки, в числі яких вказана і ½ частина (тобто половина) колодязя (а.с.36-37, 86-87). В документах нотаріальної справи до цього договору є довідка-характеристика Волновахського БТІ 1981р. (1981р. - проводилася інвентаризація, а мала місце реєстрація поточних змін - 10.12.1984р), в документах якої згідно сводно-оціночного акту будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_8 вказана наявність ½ частини колодязя, а не весь колодязь (а.с.61).
Відповідно до договору дарування від 17.03.1993р. Волновахською держнотконторою ОСОБА_9 подарував належну йому ½ частину вказаного будинку АДРЕСА_1 своїй дочці - ОСОБА_14, при цьому в договорі вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні постройки, в числі яких вказаний вже весь колодязь (а.с.88). При цьому підставою для розпорядження будинком ОСОБА_9 вказаний договір купівлі-продажу будинку від 11.09.1985р., в якому вказано, що подружжя ОСОБА_9 и купили по ½ частині житлового будинку кожний і серед надворних будівель половину колодязя (а.с.86-87), тобто ОСОБА_9 одному належало лише ¼ частина колодязя і він міг дарувати не весь колодязь, а лише його ¼ частину. Відповідно до доданих документів Волновахського БТІ до цієї нотаріальної справи також є довідка-характеристика БТІ, в якій вказано що будинок належить подружжю ОСОБА_9 , і в довідці вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні постройки, в числі яких вказана і ½ частина (тобто половина) колодязя (а.с.65).
Тобто з вказаних матеріалів вбачається, що при посвідченні договора дарування ½ частини житлового будинку від 17.03.1993р. (ОСОБА_9 подарував ОСОБА_10) Державним нотаріусом Волновахського району була припущена помилка, при оформлені дарування половину будинку надворні постройки були перелічені усі, у тому числі було вказано і ½ частина колодязя (хоча ОСОБА_9 міг розпорядитися лише ¼ його часткою, оскільки половина колодязя і весь будинок порівну належав подружжю ОСОБА_9 кожному у рівних частках.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 04.09.1998р. Волновахської держнотконторою ОСОБА_9 і ОСОБА_10 продали весь будинок АДРЕСА_1 (оскільки кожній з них належала його ½ частина) відповідачці ОСОБА_3 (а.с.79) і в цьому договорі вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні постройки, в числі яких вказан і колодязь (хоча повинна була бути вказана лише його половина).
Відповідно до доданих документів Волновахського БТІ до цієї нотаріальної справи також є довідка-характеристика БТІ, в якій вказано що будинок належить ОСОБА_9 і ОСОБА_14 порівну, тобто кожній належить половина будинку, і в довідці вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні постройки, в числі яких вказана і ½ частина (тобто половина) колодязя (а.с.68).
Таким чином з вказаних матеріалів вбачається, що при посвідченні договора купівлі-продажу житлового будинку від 04.09.1998р. (ОСОБА_9 і ОСОБА_10 продали ОСОБА_3) Державним нотаріусом Волновахського району була припущена помилка, при оформлені продажу будинку, і при переліченні надворних постройок був вказаний не ½ частина колодязя (як вказано в довідці-характеристиці БТІ), а весь колодязь.
При цьому відповідачка в судовому засіданні показала, що вона купувала житловий будинок, колодязь вона не купувала, але купувала будинок з надворними будівлями, в числя яких був і колодязь, і ОСОБА_9 під час продажу їй будинку її попередила, що колодязь розташований на межі і що він належить порівну їм і сусідам (тоді сусідом був ОСОБА_13, який подарував цей будинок онучці - позивачці, пізніше помер), коли вона пізніше побачила в документах що вказаний весь колодязь вона не звернула на це уваги, оскільки колодязем користувалися усі.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_15 і ОСОБА_10 живуть за межами України - у Білорусії, точна адреса мешкання не відома, а ОСОБА_9 помер.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що під час купівлі-продажу 11.09.1985р. будинку АДРЕСА_1 (перше відчуження будинку) гр-ном ОСОБА_8, який побудував цей будинок, подружжю ОСОБА_9 він продав кожному з них по ½ частині будинку, він продавав будинок і будівлі, при цьому в договорі вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні постройки, в числі яких вказана і ½ частина (тобто половина) колодязя (а.с.36-37, 86-87). Саме тоді (в документах нотаріальної справи до цього договору) була видана довідка-характеристика Волновахського БТІ 1981р. (1981р. - проводилася інвентаризація, а мала місце реєстрація поточних змін - 10.12.1984р), в документах якої згідно сводно-оціночного акту будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_8 вказана наявність ½ частини колодязя, а не весь колодязь (а.с.61). Тобто на той час - на момент першого відчуження будинку гр-ну ОСОБА_8 (першому господарю) належала половина колодязя.
Тобто документально на 1981-1985роки в БТІ були документи про належність ОСОБА_8 - господарю будинка НОМЕР_1 половини колодязя і цей факт беззаперечно встановлений судом.
Але при укладанні договора дарування 17.03.1993р. ОСОБА_9 подарував належну йому ½ частину вказаного будинку АДРЕСА_1 своїй дочці - ОСОБА_14, при цьому в договорі дарування нотаріусом вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні будівлі, в числі яких вказаний вже весь колодязь (а.с.88), хоча при цьому підставою для розпорядження будинком ОСОБА_9 вказаний договір купівлі-продажу будинку від 11.09.1985р., в якому вказано, що подружжя ОСОБА_9 и купили по ½ частині житлового будинку кожний і серед надворних будівель подружжя придбало половину колодязя, тобто кожен з подружжя придбав ¼ частину колодязя (а.с.86-87). Таким чином на момент дарування ОСОБА_9 одному належало лише ¼ частина колодязя і він міг дарувати не весь колодязь, або його половину, а лише його ¼ частину. І навіть тоді, тобто ще і у 1993році в доданих документах Волновахського БТІ до цієї нотаріальної справи є довідка-характеристика БТІ, в якій вказано що будинок належить подружжю ОСОБА_9, і в довідці вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні постройки, в числі яких вказана і ½ частина (тобто половина) колодязя (а.с.65).
Таким чином в судовому засіданні встановлено і беззаперечно доведено матеріалами, що при посвідченні договора дарування ½ частини житлового будинку від 17.03.1993р. (ОСОБА_9 подарував ОСОБА_10) Державним нотаріусом Волновахського району була припущена помилка, при оформлені дарування половини будинку надворні постройки були перелічені усі, у тому числі було вказано і ½ частина колодязя (хоча ОСОБА_9 міг розпорядитися лише ¼ його часткою, оскільки половина колодязя і весь будинок порівну належав подружжю ОСОБА_9 кожному у рівних частках.
Саме після укладення цього договору і була припущена подальша помилка, яка призвела до того що під час укладання наступного договору купівлі-продажу від 04.09.1998р. Волновахською держнотконторою між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з одного боку, які удвох продали весь будинок АДРЕСА_1 (оскільки кожній з них належала його ½ частина) відповідачці ОСОБА_3 (а.с.79) і в цьому договорі вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні постройки, в числі яких вказан тепер вже і весь колодязь (хоча повинна була бути вказана лише його половина).
Про факт помилки державного нотаріуса свідчить також і те, що в доданих до цієї нотаріальної справи документах Волновахського БТІ також є довідка-характеристика БТІ, в якій вказано що будинок належить ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в рівних частках - по половині будинку, і в довідці вказано що на земельній ділянці розташований житловий будинок, надворні постройки, в числі яких вказана і ½ частина (тобто половина) колодязя (а.с.68).
Тому позовні вимоги позивачки в частині визнаня частково недійсним - в частині включення ½ частини колодязя - договір дарування будинку АДРЕСА_1 виданого 17.03.1993р. Волновахської державною нотаріальною конторою між ОСОБА_9 і ОСОБА_16 з одного боку та ОСОБА_10 з іншого і визнаня частково недійсним - в частині включення ½ частини колодязя - договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 виданого 04.03.1998р. Волновахської державною нотаріальною конторою між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню повністю.
Також підлягають повному задоволенню і вимоги позивачки в частині визнаня причину пропуска строку позовної давності поважними, оскільки вона не знала і не могла знати про те що в документах дарування (і подальшої купівлі-продажу) сусіднього будинку НОМЕР_1 по вул.Енгельса в частині включення в ці договори усього колодязя і тому суд вважає необхідним поновити їй строк позовної давності. Їй ОСОБА_13 під час дарування будинку повідомив що колодязь належить їй і сусідам в рівних частках, в чому вона і була впевнена, хоча він розташований на її земельній ділянці.
Позовні вимоги позивачки в частині визнаня частково недійсним (в частині включення в нього половини колодязя) - акта прийому индивідуального домобудівництва за адресою АДРЕСА_1, виданного виконкомом Волновахської міської ради на ім*я ОСОБА_8 також підлягають задоволенню повністю, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_7(перші господарі, які будували будинки і колодязь) за спільні кошти спільними зусиллями для спільного користування на земельній ділянці будинку ОСОБА_7(АДРЕСА_2) побудували колодязь (про що в судовому засідані показали свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_12, які пояснили що у ОСОБА_8 на межі була голубятня і тому вони за погодженням обох побудували колодязь на ділянці ОСОБА_7), домовившись порівну володіти ним, але документи на нього не оформили.
Той факт що документи на колодязь не були оформлені у 1979-1981роках і що в акт від 1981р. на ім*я ОСОБА_8 колодязь був дописаний пізніще, підтверджується документами Волновахського БТІ (довидки-характеристики за 1985р., 1993р., 1998р.), відповідно до яких до будинку НОМЕР_1 (ОСОБА_8 і наступним господарям) належала ½ частина колодязя, а не весь колодязь (довідки-характеристики БТІ до нотаріальних справ).
Тому суд вважає доведеним факт належності колодязя порівну обом господарям будинків НОМЕР_1 (відповідач) і НОМЕР_2 (позивач) по АДРЕСА_1, тим більше що перші господарі домовилися про спільне володіння і користування колодязем порівну, про що вони повідомили наступним господарям будинків, до яких переходило право власності.
Цей факт не оспорювали обидві сторони і тому він визнан судом доведеним.
Вимоги позивача в частині визнаня за нею права власності на ½ частину колодязя підлягають задоволеню повністю, оскільки як було встановлено в судовому засіданні, що підтвердили суду свідки ОСОБА_7і ОСОБА_12, тобто перші господарі будинків, які пояснили, що колодязь був побудований спільними зусиллями, за спільні кошти і для спільного рівного володіння і користування, не на межі, а на земельній ділянці ОСОБА_7(тобто будинку НОМЕР_2, який зараз належить позивачці).
Суд вважає, що позивачка має право вимагати визнати за нею право власності на половину колодязя, оскільки його було побудовано за усною домовленістю двох сторін (ОСОБА_7, ОСОБА_8), які спільно ним володіли і користувалися і під час відчуження будинків повідомили нових господарів про спільне право власності на колодязь, що підтвердили як позивачка так і відповідачка в судовому засіданні. І колодязь побудований на земельній ділянці позивачки (що підтвердили свідки ОСОБА_7і ОСОБА_12).
Крім того колодязь було побудовано законно (був дозвіл ОСОБА_7і ОСОБА_8 на будівництво будинку і постройок).
Відповідно до вимог ст.375,376 ЦК України власник земельної ділянки має право зводини на ній будинки та споруди. Власники суміжних земельних ділянок - ОСОБА_7і ОСОБА_8 відповідно до діючого у 1979-1981роках законодавства отримали дозвіл на будівництво будинку, отримавши земельну ділянку для цієї мети, і побудували будинки та надворні споруди, які їм належать.
Своїм майном вони розпоряджалися на свій розсуд. При цьому вони домовилися стосовно побудованого спільно колодязя і ця домовленість діяли більше 20-ти років.
Вона є обов*язковою для набувачів цього майна.
Суд критично ставиться до пояснень відповідачки що вона купила весь колодязь, оскільки під час договору купівлі-продажи нею будинку з надворними будівлями ОСОБА_9 і ОСОБА_10 могли продати їй лише половину колодязя, оскільки кожній з них мала належати і належала його ¼ частина. Тим більше, що відповідачка, як вона і пояснила в судовому засіданні, купувала не колодязь, а житловий будинок, на запис в договорі колодязя серед надворних будівель вона не звернула уваги, хоча підтвердила факт того, що ОСОБА_9 попередила її про право спільної власності на колодязь із сусідами будинку НОМЕР_2.
Судом не беруться до уваги і пояснення відповідачки в частині, що вона купувала будинок і відповідно купила і весь колодязь, як вказано в договорі купівлі-продажу і не знала, що ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не мали права продавати весь колодязь, і тому є добросовісним набувачем цього майна, оскільки, по-перше, відповідачка сама в судовому засіданні визнала факт того, що ОСОБА_9, продаючи будинок, попередила її, що колодязь належить їм двом - їм і ОСОБА_13 (колишній власник будинка позивачки), а по-друге, відповідачка не купувала сам колодязь, а купувала житловий будинок, чого відповідачка не заперечувала. А відповідно до вимог ст.388 ч.3 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (а ОСОБА_9 і ОСОБА_10, продаючи будинок відповідачки, не мали право відчужувати весь колодязь, а мали право відчужувати лише його половину), власник має право витребувати його у добросовісного набувача в усіх випадках.
Відповідачка не довела, що вона за плату придбала колодязь.
Вимоги позивача в частині розподілу колодязя - залишивши їй його у власності, а вона сплатить відповідачці його половину - 343грв.50коп. задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні встановлено, що колодязь був побудований спільними зусиллями для спільного володіння і користування обома господарями будинків НОМЕР_1 і АДРЕСА_1 і тому він повинен залишитися в их спільному частковому володінні і користуванні, а саме кожному повинна належати ½ частина колодязя, колодязь слід залишити в загальному користуванні.
Стягнути судові витрати сторони не просили.
На підставі ст.ст.256,267,328,331,386-388,355-357, 375-376 ЦК України, Закону України «Про власність», керуючись ст.ст.15, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 задовольнити частково: визнати причину пропуска строку позовної давності ОСОБА_5 поважними, поновити їй строк позовної давності;
Визнати частково недійсним - в частині включення ½ частини колодязя - акт прийому индивідуального домобудівництва за адресою АДРЕСА_1, виданного виконкомом Волновахської міської ради на ім*я ОСОБА_8;
Визнати частково недійсним - в частині включення ½ частини колодязя - договір дарування будинку АДРЕСА_1 виданого 17.03.1993р. Волновахської державною нотаріальною конторою між ОСОБА_9 і ОСОБА_16 з одного боку та ОСОБА_10 з іншого.
Визнати частково недійсним - в частині включення ½ частини колодязя - договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 виданого 04.03.1998р. Волновахської державною нотаріальною конторою між ОСОБА_10 та ОСОБА_3.
Визнати право власності на ½ частину колодязя, розташованого на земельній межі будинків НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, Донецькій області за ОСОБА_5.
У задоволенні інших позовних вимог - ВІДМОВИТИ у зв*язку з їхньою необрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волновахский районний суд протягом 20-ти днів післа подачи заяви про оскарження, яка може бути подана до райсуду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя: