Справа № 2- 2859\2007

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

                                                                   ( заочне рішення)

24 вересня    2007 року                                 Жовтневий   районний   суд   м.  Дніпропетровська                             

в складі : головуючого - судді -  Ткаченко Н.В.

                 при секретарі -              Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

 02.07.2007р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У позовній заяві та в судовому засіданні  позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що вони з відповідачкою  27.06.1981р. зареєстрували шлюб  року у РАГС Індустріального району  м. Дніпропетровська. Від даного шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей . Шлюбні відносини з відповідачкою припинилися з серпня 2006р.,  коли  відповідачка   пішла  жити до своїх батьків. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність взаєморозуміння з питань ведення господарства, через що в родині виникали непорозуміння.  Сторони не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету.  Позивач вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Просив не надавати строк на примирення,   шлюб розірвати та винести по справі заочне рішення.

Відповідачка  у судове засідання не з'явилася, про час і дату судового засідання була повідомлений  згідно вимог ст. 76 ЦПК України, згідно відмітки  начальника ЖБК № 408 вручити повістку не має можливості, через відсутність відповідачки за місцем прописки                                       ( а.с.№ 14).

 Таким чином, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та винести по справі заочне рішення.

            Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

            Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через   відсутність взаєморозуміння в родині, різні погляди на ведення господарства. На даний час  сторони проживають окремо, у них роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть та у позивача створена нова родина.  Сторони не підтримують подружніх відносин з  серпня 2006р.

У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені  близько  року  тому і з цього часу більше не відновлювалися, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 10, 60, ч. 4 ст. 130, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований  27.06.1981р.  в ЖРАГС Індустріального району                                               м. Дніпропетровська, під актовим записом № 614 між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2, що  не мають неповнолітніх дітей  - розірвати.

            Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС у доход держави зОСОБА_1   - 17 гривень, звільнивши   ОСОБА_2 від несення судових витрат.

Заяву про  перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення заочне рішення  може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме заяву про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. У цьому разі  строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Позивач  має право оскаржити  заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо  заяву про апеляційне  оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :                                                                                 Н.В. Ткаченко