АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-7159/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія 27 Бассак Т.Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Міщенко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    15 листопада 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бурлаки В.О.,

суддів Міщенка С.В., Бондаренка С.І.

при секретарі Голобородько С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним кредитного договору № 044/1 від 04.07.2007 року, який укладений між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк»,

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним кредитного договору від 04.07.2007 року , який укладений між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», вказуючи на те, що 04.07.2007 року між позивачем ОСОБА_6 та відповідачем  Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» був укладений кредитний договір № 044/1 від 04.07.2007 року. За даним договором банк надав позивачу кредит в сумі 30000,00 доларів США зі сплатою 13,5 % річних , з кінцевим строком повернення позики до 03.07.2012 року .Відповідно до умов п. 1.2 договору, кредит був наданий на споживчі цілі. Вважає, що вказаний договір не відповідає вимогам закону та має бути визнаний недійсним, оскільки перед укладенням договору кредитодавець зобов’язаний був повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, але цього не зробив. При укладенні даного договору відповідач не зазначив детальний розпис сукупної вартості кредиту і абсолютне значення подорожчання кредиту та не попередив позивача про покладення на валютних ризиків, пов’язаних з отриманням валютного кредиту. Позивач вважає, що даний договір є недійсним на підставі ст.215 ЦК України, оскільки не відповідає вимогам п.2 ,ч.2, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.п.3.3, 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2010 року , представник позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 оскаржив його, і  в апеляційній скарзі   просить це рішення суду скасувати, позов ОСОБА_6 задоволити. З тих підстав, що вказане рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає дійсним обставинам справи. А саме, оскільки спірне рішення не відповідає положенням п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п. 3.3, 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості  кредиту» , затверджених постановою правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року, враховуючи , що при укладенні спірного договору відповідач не зазначив в кредитному договорі детального розпису сукупної вартості кредиту, абсолютного значення подорожчання кредиту, графіку платежів  та не попередив позичальника про покладення на нього валютних ризиків, пов'язаних з отриманням валютного кредиту.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів  апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Частиною 1 ст.308 ЦПК України передбачено , що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а ч.2 ст.308 ЦПК України передбачає також  , що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  

Ухвалюючи рішення та відмовляючи  у задоволенні позову ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним кредитного договору № 044/1 від 04.07.2007 року, який укладений між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк»  про стягнення заборгованості за кредитним договором,- суд першої інстанції правомірно виходив з того, що   при укладенні спірного договору  сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Апелянт під час слухання справи підтвердив свою обізнаність з умовами договору та той факт, що він уклав цей договір добровільно. Оспорюваний  правочин відповідає всім загальним вимогам, додержання яких, відповідно до ст.203 ЦК України є необхідним для чинності правочину. І , навпаки, позивач не навів жодних підстав недійсності правочину, що передбачені ст.215 ЦК України. А посилання позивача на те, що при укладенні даного договору його не було письмово повідомлено про   кредитні умови та   не було відповідачем   зазначено детального розпису сукупної вартості кредиту і абсолютного значення подорожчання кредиту та не попереджено   про покладення на нього валютних ризиків, пов’язаних з отриманням валютного кредиту - не є підставою для визнання договору недійсним. Оскільки   за відсутності заборони використання відповідачем іноземної валюти як засобу платежу та,  враховуючи   дотримання Банком вимог валютного законодавства при укладенні Договору - це не може бути підставою для визнання його недійсним. Тому, що,  укладаючи такий договір, сторона з'ясовує, на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи , на момент   отримання   коштів  ,  визначає   для себе правила подальшої поведінки,  які  в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однієї зі сторін.

Тому за таких обставин підстав для скасування рішення суду не має.

          На підставі викладеного, керуючись      ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним кредитного договору № 044/1 від 04.07.2007 року, який укладений між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2010 року -   залишити без змін.

Ухвала колегії набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий     /підпис/

       Судді         /підписи/

Згідно з оригіналом

Судді                                                  С.В. Міщенко