Справа № 2-3196\2007
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
16.07.2007р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивач та у судовому засіданні його представник ОСОБА_3., що діє на підставі довіреності від 20.06.2007р. ( а.с. № 10) в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що сторони зареєстрували шлюб 17.12.1993року у Бабушкінському відділі РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції. Від даного шлюбу сторони не мають дітей. Шлюбні відносини у сторін припинилися з червня 2006р., коли позивач пішов проживати до іншої квартири. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність взаєморозуміння у родині з питань ведення господарства, різні погляди на родину, через що виникали конфлікти. Сторони проживають окремо не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивач та його представник вважають, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Просили строк на примирення не надавати, шлюб розірвати.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є розписка( а.с. № 17), своєю заявою від 21.09.2007р. просила розглядати справу за її відсутності( а.с. № 8).
Таким чином, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та винести по справі заочне рішення.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння в родині з питань ведення господарства, через що в родині виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть. Сторони не підтримують подружніх відносин з червня 2006р.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені більше року тому і з цього часу більше не відновлювалися, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 10, 60, 212, 213, 214, 215,224-228 ЦПК України /в редакції Закону від 18.03.2004р., введеного в дію з 01.09.2005р./, суд , -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17.12.1993р. Бабушкінському відділі РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області під актовим записом № 1382 між ОСОБА_1та ОСОБА_2, які не мають дітей - розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС у доход держави з ОСОБА_1 - 25 гривень, звільнивши ОСОБА_2від несення судових витрат .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Н.В.Ткаченко