АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Косогор Г.О.
суддів Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.
при секретарі Султановій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автобудівельний завод» в інтересах госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2010 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автобудівельний завод» в інтересах госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов?язків,
встановила:
У листопаді 2009 року ГРП ІЗА ЗАТ «ЗАЗ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов?язків.
При цьому, позивач посилався на те, що ОСОБА_1. працював на ГРП ІЗА ЗАТ «ЗАЗ» у період з 2007 по 2008 рік. За час роботи розпорядженням керівника підприємства ОСОБА_1. неодноразово виїжджав у службові відрядження. Перед відрядженням він отримував у касі підприємства кошти на відрядження (аванс) та суму добових витрат у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами про відрядження.
У листопаді 2008 року представниками ЗАТ «ЗАЗ» було проведено перевірку оформлення фінансових звітів робітників ГРП ІЗА за витрати у відрядженнях. Були встановлені факти невідповідності документів, доданих до авансових звітів за витрати у відрядженні робітників ГРП ІЗА ЗАТ «ЗАЗ» за період з 01 січня 2008 року по 01 листопада 2008 року, про що був складений відповідний акт та виданий наказ.
Службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1. за цей період додавав до звітів про відрядження невідповідні зразкам оригіналів документи про проживання у готелях. Таким чином, на думку позивача, своїми діями він заподіяв підприємству шкоду у сумі 29 141, 44 грн.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач позов не визнав.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2010 року у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автобудівельний завод» в інтересах госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» було відмовлено.
_____________________________________________________________________________
Справа № 22ц –13378/2010 Головуючий 1-ої інстанції
Категорія:54 Кочко В.К.
Доповідач: Косогор Г.О.
На вказане рішення суду Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією «Запорізький автобудівельний завод» в інтересах госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» була принесена апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. працював на ГРП ІЗА ЗАТ «ЗАЗ» на посаді водія автомобіля. 30 липня 2007 року, відповідно до наказу №1191к, він був прийнятий на роботу, та на підставі наказу № 2198к був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. За розпорядженням керівника підприємства ОСОБА_1. неодноразово виїжджав у службові відрядження. Перед відрядженням він отримував у касі підприємства кошти на відрядження та суму добових витрат, а після повернення складав звіт про витрати під час відрядження, додаючи до нього необхідні підтверджуючи документи.
24 листопада 2008 року представниками ЗАТ «ЗАЗ» було проведено перевірку оформлення фінансових звітів робітників ГРП ІЗАА за витрати у відрядженнях. Службовим розслідуванням були встановлені факти невідповідності документів, доданих до авансових звітів за витрати у відрядженнях робітників ГРП ІЗАА ЗАТ «ЗАЗ» за період з 01 січня 2008 року по 01 листопада 2008 року, про що був складений відповідний акт та виданий наказ №364 від 26 листопада 2008 року. Службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1. за цей період додавав до звітів про відрядження невідповідні зразкам оригіналів документи про проживання у готелях.
Згідно матеріалів справи, 09 грудня 2008 року ОСОБА_1. написав заяву, в якій вказав, що він згоден з стягненням з нього нанесеної підприємству шкоди з коштів, які він повинен отримати при звільненні та компенсації за невикористану відпуску. При звільненні з підприємства за власним бажанням з ОСОБА_1 у відшкодування збитку було утримано 2 595,56 грн.
Суд розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про те що між сторонами виник спір з трудових правовідносин і відмовив у позові, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог, а вимоги заявлені з підстав ЦК України.
Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, правильно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автобудівельний завод» в інтересах госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів».
Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автобудівельний завод» в інтересах госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» - відхилити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Г.О. Косогор
Судді : О.О. Ткачук
Н.В. Ісаєва