Справа № 1-226/10 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 листопада 2010 року Лебединський районний суд
Сумської області
В складі: головуючого судді – Гура А.О.,
при секретарі Ткаченко Я.О.,
з участю прокурора Радковського В.П.,
підсудного ОСОБА_1,.
представник потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Владиславівка, Млинівського району, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, освіта середня, розлученого, не працюючого раніше судимого:
- 07.02.2002 р. Лебединським райсудом по ч. 4 ст. 296, 75КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-16 . 07.2002 р. Лебединським райсудом по ч. 1 ст. 129, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 12.08.2005 року умовно-достроково на строк 3 міс. 24 дні;
-19.10.2006 р. Лебединським райсудом по ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; звільнений 19.06.2010 року по відбуттю строку покарання,
по ст. 122 ч. 1, ст. 128 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
27.07.2010 року близько 16 години 45 хвилин підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на подвір’ї господарства ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс удар ногою в область грудей потерпілому ОСОБА_4, від якого останній упав. Коли потерпілий піднявся та почав тікати, підсудний догнав його та ще двічі вдарив кулаком та ліктем в область голови, спричинивши тілесні ушкодження, які згідно висновку судово – медичної експертизи № 230 від 30.08.2010 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Після нанесених ударів потерпілий впав спиною на бетонну дорогу та ударився потиличною частиною голови об бетонну плиту, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, лінійного перелому потиличної кістки зліва, які відповідно до висновку судово – медичної експертизи № 230 від 30.08.2010 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя .
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, винним себе визнав повністю і пояснив, що 27.07.2010 року о 16 год. 45 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, він зайшов у господарство своєї знайомої ОСОБА_3, що проживає на АДРЕСА_2, і на прохання господарки намагався допомогти їй прогнати з двору чоловіків, які там розпивали спиртні напої. Оскільки ОСОБА_4 почав в його адресу висловлюватися нецензурними словами, він схопив його за руку та вивів з господарства на вулицю, але і там ОСОБА_4 продовжував брутально лаятись. Тоді він наніс йому один удар правою ногою в область грудної клітки, від чого потерпілий впав, а коли піднявся та почав тікати, він знову вдарив його правим ліктем в область лівого виска голови та кулаком в область голови між очей, від чого ОСОБА_4 впав спиною на бетонну плиту. Побачивши, що з потилиці в нього текла кров, він попросив ОСОБА_5 викликати потерпілому швидку допомогу.
Ці дії підсудного суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, так як він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, а також по ст. 128 КК України, так як він вчинив необережне тяжке тілесне ушкодження.
При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання, а також визнання ним своєї вини.
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, часткове відшкодування завданої ним матеріальної шкоди.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає рецидив злочинів, те, що даний злочин він скоїв в стані алкогольного сп’яніння.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що він вчинений особою раніше судимою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненні злочину, сприяв його розкриттю, та частково відшкодував потерпілому завдану ним матеріальну шкоду, а також його характеристику з місця проживання.
Враховуючи всі ці обставини, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, яке полягає у триманні його в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов’язковим залученням до праці.
Суд вважає, що саме така обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
На досудовому слідстві представником потерпілого ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного спричиненої ним матеріальної шкоди в розмірі 6246.33 грн. витраченої на лікування, та моральної шкоди в розмірі 10000 грн., яка полягає в тому, що погіршився стан здоров’я потерпілого, який до цього часу знаходиться на лікуванні в Роменській психіатричній лікарні, а його постійні хвилювання про стан свого здоров’я спричинили йому моральні страждання. В судовому засіданні представник потерпілого зменшила суму матеріальної шкоди до 4246.33 грн., оскільки в судовому засіданні підсудний добровільно відшкодував їй 2000 грн.
Суд вважає, що позов про відшкодування потерпілому матеріальної шкоди підлягають задоволенню повністю, так як в судовому засіданні встановлено, що саме в таких розмірах була завдана матеріальна шкода неправомірним діями підсудного, а відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями особи, повинна бути відшкодована в повному обсязі за рахунок цієї особи.
Щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_4, суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що неправомірними діями підсудного потерпілому спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні нормального, звичного для нього способу життя, в погіршенні стану здоров’я та постійному хвилюванні через це, внаслідок чого він до цього часу знаходиться на стаціонарному лікуванні в Роменській психіатричній лікарні . А відповідно до ст. 1167, 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями особи, відшкодовується цією особою. Разом з тим, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з принципів виваженості, розумності та справедливості, тому вважає можливим позов в цій частині задоволити в розмірі 5000 грн.
Заявлений на досудовому слідстві цивільний позов прокурора Лебединського району про відшкодування коштів за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в хірургічному відділенні КУ „Лебединська центральна районна лікарня” за період з 29.07.2010 року по 11.08.2010 року в розмірі 1880,12 грн. та в неврологічному відділенні цієї ж лікарні за період з 03.09.2010 року до 14.09.2010 року в розмірі 1263.28 грн., суд вважає необхідним задоволити в повному обсязі на підставі ст.1206 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст.122 та ст. 128 КК України і призначити йому покарання:
- по ст. 122 ч. 1 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців;
- по ст.128 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.
Міру запобіжного заходу залишити попередню – підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1: на користь ОСОБА_4, проживаючого в АДРЕСА_3, на відшкодування матеріальної шкоди кошти в розмірі 4246.33 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн., шляхом здійснення щомісячних платежів по 1000 грн., а також на користь Лебединської центральної районної лікарні: в розмірі 1880,12 грн., за стаціонарне лікування ОСОБА_4 в хірургічному відділенні КУ „Лебединська центральна районна лікарня” та в неврологічному відділенні цієї ж лікарні в розмірі 1263.28 грн. , зарахувавши кошти на рр 31417544700214 ОКПО 23636456 МФО 837013 код бюджетної класифікації 24060300.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд.
Суддя
Лебединського райсуду А.О. Гура