Справа № 1-233/08 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року Лебединський районний суд
Сумської області
В складі: головуючого судді – Гури А.О.,
при секретарі Ткаченко Я.О.,
з участю: прокурора Радковського В.П.,
потерпілого ОСОБА_1,
підсудного ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта професійно-технічна, військовозобов’язаного, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
по ч. 1 ст. 122 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
01.09.2010 року близько 17 години підсудний ОСОБА_2, перебуваючи на АДРЕСА_2 , під час сварки з потерпілим ОСОБА_1, яка виникла на ґрунті неприязних відносин, наніс останньому удар кулаком правої руки по обличчю та ногою по тулубу, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження, які за висновком судово-медичної експертизи, відносяться до легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і пояснив, що 01.09.2010 року близько 17 год. на вул. Кооперативну він зустрів свого сусіда ОСОБА_1, який почав ображати його брутальною лайкою, в зв’язку з тим, що починаючи з 2007 року він не повернув йому борг в розмірі 20 грн. Це його обурило, тому він відразу вдарив потерпілого один раз кулаком правої руки по обличчю в район лівого ока, потім передньою частиною правої ноги наніс удар по тулубу, а саме в область ребер правої сторони. В цей час до нього підбіг його брат ОСОБА_3 та забрав його додому.
Ці дії підсудного суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 1 ст. 122 КК України, так як він спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотиви та цілі його вчинення, а також характеристику підсудного з місця проживання та визнання ним своєї вини.
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного та активне сприяння в розкритті злочину, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно відшкодував завдані ним збитки.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Враховуючи наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає можливим при обранні міри покарання застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання, перейшовши до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не передбаченого в санкції статті за даний злочин, та обрати його у виді громадських робіт.
Суд вважає, що обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд також вважає необхідним прийняти до уваги, що в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 відмовився від заявленого ним позову про відшкодування завданої йому моральної шкоди в зв’язку з добровільною сплатою. При цьому суд приймає таку відмову від позову, оскільки вона не суперечить інтересам сторін та закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України і призначити покарання по цьому закону з застосуванням ст.69 КК України у виді 150 годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу залишити попередньою - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд.
Суддя
Лебединського райсуду А.О. Гура