Лугинський районний суд  Житомирської області

                               Справа № 2-А- 3158/10  

П О С Т А Н О В А   

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И   

15 листопада 2010 року                                                                                                   смт. Лугини  

Лугинський районний суд Житомирської області  

в складі : головуючого – судді         Бичківської К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження  в смт. Лугини справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до  обласного центру по нарахуванню та виплаті пенсій та допомоги головного УПСЗН Житомирської обласної державної адміністрації,  управління   Пенсійного фонду України в Лугинському районі,  управління праці та соціального захисту населення  Лугинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та  стягнення невиплачених коштів, передбачених ст. ст. 37,39  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-  

В С Т А Н О В И В :

14.10.2005 року  ОСОБА_1 звернулась  до суду із зазначеним  позовом  в якому просила     визнати дії відповідачів -   управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі,  управління праці та соціального захисту населення  Лугинської районної державної адміністрації щодо невиплати їй у повному розмірі компенсації та доплати до пенсії,  передбачених  ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними;  стягнути з   управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі     на її  користь   15484.0 грн. недоплаченої доплати до пенсії,    передбаченої  ст.  39 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і з управління праці та соціального захисту населення  Лугинської районної державної адміністрації     3096.80  грн.    недоплаченої щомісячної грошової допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства,    передбаченої  ст.  37 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.10.2002    року по 30.09.2005    року.  

            Зазначені вимоги позивача  обгрунтовуються посиланням на те, що вказані виплати їй виплачувались не в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в кратному розмірі до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення  її прав, оскільки Закон України має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.  

Позивач в судове  засідання не з'явилась. Надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.  

  Представник управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області двічі в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.  Надіслав заперечення у яких просить постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Представник управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. Надіслав заперечення у якому просить справу розглянути без участі їхнього представника, в задоволенні позовних вимог відмовити.

          Дослідивши  докази по справі, суд вважає, що позов підлягає   задоволенню частково з наступних підстав.  

  Судом встановлено, що позивачка  являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1, виданого 30.12.2003 року Житомирською облдержадміністрацією,  з  01.10.2002 року по 30.09.2005 року перебувала  на обліку в УПФУ в Лугинському районі та отримувала підвищення до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення. Проживає в с. Липники, Лугинського району, Житомирської області, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених  до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

     Згідно ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. У зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати.  

Згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення   - дві мінімальні заробітні плати.

          Так як  позивач  є непрацюючим пенсіонером та постійно проживає  в с. Липники, Лугинського району,  територія якого віднесена до зони гарантованого добровільного відселення, тому вона  повинна  отримувати вказані виплати  в зазначеному розмірі щомісяця,  однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.  

           Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.  

Згідно ст. 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

Зі змісту законів України про встановлення  розмірів мінімальних заробітних плат на 2002-2005 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України “Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

        Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або в іншому правовому акті суд застосовує правові акти, які мають вищу юридичну силу.  

          Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленими  іншими законами України.  

          Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України “Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.  

         Тому виплатою зазначених   підвищення до пенсії    та   щомісячної грошової допомоги    у  твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.  

Враховуючи те, що  у відповідності до ч.2 ст. 11 КАСУ  суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони звернулись, тому суд виходить за межі позовних вимог та   приходить до висновку про необхідність зобов’язати управління Пенсійного фонду України  в Лугинському  районі та управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації  провести   нарахування  та виплатити   позивачу підвищення до пенсії  як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення і  недоплачену щомісячну грошову допомогу в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства,  передбачених ст.ст.  37,39 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати з урахуванням фактично виплачених коштів по доплаті до пенсії та грошову допомогу  за проживання на території радіоактивного забруднення   за період   з 14.04.2005 року по 30.09.2005 року ( виходячи зі строків звернення до суду).  

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України,  ст. ст. 9, 11, 71, 99, 100, 161,163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 37, 39,70,71 Закону  України “Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  суд,-

ПОСТАНОВИВ :  

Адміністративний позов задовольнити частково.  

 Визнати дії відповідачів -    управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі  та управління праці і соціального захисту населення  Лугинської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати   ОСОБА_1   у повному розмірі щомісячної грошової допомоги та підвищення до пенсії,     передбачених  ст.ст. 37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  протиправними.  

Зобов'язати управління  Пенсійного фонду України в Лугинському районі   провести нарахування  та виплатити ОСОБА_1   підвищення до пенсії  як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення,    передбачену ч.2 ст.  39 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати з урахуванням фактично виплачених коштів по доплаті до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення   за період   з  14.04.2005 року по 30.09.2005  року.  

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення  Лугинської районної державної адміністрації  провести нарахування  та виплатити  ОСОБА_1   недоплачену щомісячну грошову допомогу в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства,   передбачену ст.  37 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати з урахуванням фактично виплачених коштів по виплаті щомісячної грошової допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за проживання на території радіоактивного забруднення  за період   з 14.04.2005 року по 30.09.2005 року.

           В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 Виплати в межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

         Постанова набирає  законної сили  після закінчення строку її апеляційного оскарження.

          Суддя: