Справа № 2-672/10

РІШЕННЯ                                                                                                                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

          13 травня 2010 р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

секретаря

за участю :

позивача

відповідача             Затулівітер Н.В.

ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, стягнення суми, -  

                                                                            ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступне.

     Вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 23.07.2005 року. Після червня місяця 2008 року вони проживають окремо, однак шлюб не розірвали.

     Під час шлюбу і до червня місяця 2008 року ними було придбане таке майно: холодильник SAMSUNG RL 28 DBSW вартістю 2199,00 грн., телевізор LG 29 FA 35 RB вартістю 2230,00 грн., супутникове обладнання вартістю 800,00 грн., кухонну витяжку вартістю 120 грн., люстру вартістю 195,00 грн., підлоговий вентилятор вартістю 159,00 грн., всього на суму 5703,00 грн.

     Крім того, було оформлено на ім’я відповідача кредитний договір № 1-3620-934-6 від 02.08.2006 року в акціонерному комерційному банку «Правекс-банк» на 848,00 грн. для придбання м’яких меблів. Посилається на те, що оплата за вказаним кредитним договором здійснювалися ними спільно з сімейного бюджету.

     Також посилається на те, що ними під час спільного проживання у квартирі відповідача за адресою АДРЕСА_1 на поліпшення житлових умов за спільні кошти було замінено вікно на металопластикове вартістю 1538,00 грн. та установлено індивідуальне опалення вартістю 1434,07 грн., встановлено лічильник води (вартість лічильника та його установка обійшлися у 90,00 грн.).

     Тому вважає, що за період спільного проживання вони придбали майна на суму 6551,00 грн., а також ними за спільні кошти з сімейного бюджету було поліпшено житлові умови в квартирі відповідача на суму 3062,07 грн.

     Просить суд розділити спільне сумісне майно, виділивши їй телевізор LG 29 FA 35 RB вартістю 2230,00 грн., а відповідачу все інше майно : холодильник SAMSUNG RL 28 DBSW вартістю 2199,00 грн., супутникове обладнання вартістю 800,00 грн., кухонну витяжку вартістю 120 грн., люстру вартістю 195,00 грн., підлоговий вентилятор вартістю 159,00 грн., м’які меблі вартістю 848,00 грн., а всього вартістю 4321,00 грн. У разі відсутності майна просить стягнути з відповідача на свою користь його вартість в розмірі 3275,50 грн. Також просить стягнути з відповідача на свою користь Ѕ частину спільних внесків в покращення житлових умов відповідача в сумі 1531,04 грн., а також судові витрати по справі.  

     Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі. Суду пояснила, що з відповідачем після реєстрації шлюбу проживала разом до червня місяця 2008 року, після цього вони проживають окремо.  За період спільного проживання вони придбали зазначене у позові майно загальною вартістю 6551,00 грн. і тому вона має право на його розподіл в рівних частках. Також за час спільного проживання за спільні кошти ними було покращено житлові умови відповідача, а саме замінено вікно на металопластикове, установлено індивідуальне опалення, встановлено лічильник води, всього на суму 3062,07 грн. Тому вона вважає, що має право на отримання від відповідача Ѕ  частину цих коштів. Щодо м’яких меблів на суму 848,00 грн. пояснила, що за вказаним у позові договором був отриманий кредит на купівлю холодильника, а не на купівлю м’яких меблів, тому у позові це вказано помилково.

     Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі. Суду пояснив, що спірне майно не є спільною сумісною власністю подружжя. Вони мали незначні доходи і їм матеріально допомагали його батьки. Так, вентилятор був придбаний ним, як подарунок на новий рік, за гроші надані йому для цього його батьками, люстра була придбана ним, як подарунок на день народження, за гроші надані йому для цього його батьками. На купівлю телевізора, супутникової антени гроші також давали його батьки. Кухонну витяжку він придбав за свої власні кошти.  Він дійсно оформляв кредит на купівлю холодильника, але погашав кредит за кошти надані його батьками. Також пояснив, що не було придбано м’якої меблі, а вказаний у позові кредит нібито на купівлю м’якої меблі стосується придбання холодильника. Не погоджується і з вимогами позову в частині стягнення з нього на користь позивача 1/2 частини грошових коштів на поліпшення житлових умов, так як заміну вікна на металопластикове, установку індивідуального опалення, лічильнику  він проводив за кошти надані йому його батьками. Вартість майна, зазначену у позові, не оспорював. Спочатку посилався на те, що він з позивачкою після реєстрації шлюбу і до звернення позивача до суду з даним позовом проживали кожний у своїй квартирі. У подальшому відповідач пояснював, що він з позивачкою після реєстрації шлюбу проживали разом то у її квартирі, то у його квартирі за адресою АДРЕСА_2, остаточно стали проживати окремо з червня місяця 2008 року.          

     Суд, вислухавши сторони, опитавши свідків – батьків відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов на підставі ст.ст. 60,61,69-72 СК України підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

     Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.07.2005 року (а.с.7), однак з  червня місяця 2008 року проживають окремо, спільне господарство не ведуть.

     У період з 23.07.2005 року по червень місяць 2008 року сторони придбали холодильник SAMSUNG RL 28 DBSW вартістю 2199,00 грн., телевізор LG 29 FA 35 RB вартістю 2230,00 грн., супутникове обладнання вартістю 790,00 грн., кухонну витяжку вартістю 120 грн., люстру вартістю 195,00 грн., підлоговий вентилятор вартістю 159,00 грн., всього на суму 5693,00 грн. (а.с.12-18,23,24).

     Суд не може покласти в основу рішення посилання позивача на те, що вартість супутникового обладнання становить 800,00 грн., яку визнав відповідач, так як це спростовується матеріалами справи (а.с.33).

     Вартість іншого спірного майна, зазначеного у позові, в судовому засіданні сторонами не оспорювалася та підтвердилася матеріалами справи.

     Суд прийшов до висновку, що до спільного сумісного майна подружжя, яке підлягає розподілу входить холодильник SAMSUNG RL 28 DBSW вартістю 2199,00 грн., телевізор LG 29 FA 35 RB вартістю 2230,00 грн., супутникове обладнання вартістю 790,00 грн., кухонна витяжка вартістю 120 грн., всього на суму 5339,00 грн.

      Суд не може покласти в основу рішення посилання позивача на те, що до спільного майна подружжя входить люстра вартістю 195,00 грн. та підлоговий вентилятор вартістю 159,00 грн., так як це спростувалося в судовому засіданні поясненнями позивача та показаннями свідків. На підтвердження цього також свідчать і дати придбання люстри та вентилятора, вказані у товарних чеках, які передували вказаним відповідачем та свідками подіям.

     Щодо придбання подружжям м’якої меблі на суму 848,00 грн. доказів суду не надано, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

     При розподілі спільного сумісного майна подружжя частки кожного є рівними. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини та чоловіка та інші обставини, що мають істотне значення.

     Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що спільне майно подружжя ОСОБА_6 :   холодильник SAMSUNG RL 28 DBSW вартістю 2199,00 грн., телевізор LG 29 FA 35 RB вартістю 2230,00 грн., супутникове обладнання вартістю 790,00 грн., кухонну витяжка вартістю 120 грн., всього на суму 5339,00 грн. – слід розділити таким чином , виділити :

     - позивачу телевізор LG 29 FA 35 RB вартістю 2230,00 грн.

     - відповідачу холодильник SAMSUNG RL 28 DBSW вартістю 2199,00 грн.; супутникове обладнання вартістю 790 грн.; кухонну витяжку вартістю 120 грн., всього на загальну суму 3109,00 грн.

     Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 до порівняння часток ( до Ѕ частки ) грошову компенсацію в розмірі 439,50 грн.

     Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача Ѕ частини коштів витрачених на поліпшення житлових умов відповідача, суд прийшов до наступного.

     У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_3, яка зареєстрована у КП «НБТІ» за відповідачем, ОСОБА_5,ОСОБА_7 на підставі договору міни від 28.11.1995 року, р/н 1-2549 (а.с.76).  За договором дарування від 21.11.1996 року, р/н 1-1879, який на час розгляду справи не зареєстрований в КП «НБТІ», ОСОБА_5 та ОСОБА_7 подарували, а ОСОБА_4 прийняв у дар 2/3 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_4 (а.с.55).

     За період спільного проживання подружжя ОСОБА_4 у вищевказаній квартирі було замінено вікно на металопластикове вартістю 1532,00 грн., установлено індивідуальне опалення вартістю 1464,07 грн. Всього на поліпшення житлових умов було витрачено 2996,07 грн. Дані обставини та вартість не оспорювалился сторонами в судовому засіданні та підтвердилося матеріалами справи (а.с.19-22,25-32,34).

     Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що на придбання та установку метало пластикового вікна, індивідуального опалення, придбання та установлення лічильника кошти давали його батьки, так як це не підтверджується матеріалами справи. Суд не може покласти в основу рішення показання свідків щодо цих обставин, так як вони містять неточності та розбіжності. Свідки, кожний окремо, не змогли вказати ні точні грошові суми, яки вони давали відповідачу, ні дати, коли ці гроші передавалися. Як пояснила позивач, їй про таке не відомо. Крім того, суд звертає увагу на те, що свідки є батьками відповідача і тому  заінтересовані у вирішенні спору на користь відповідача. Інших доказів на підтвердження цих обставин відповідач, всупереч ст. 10 ЦПК України суду не надав.

     Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути Ѕ частину грошових коштів витрачених на поліпшення житлових умов в квартирі  АДРЕСА_3 в розмірі 1498,04 грн.

     Щодо придбання лічильника на суму 90,00 грн. суду доказів не надано, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

     У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню оплачені останньою при подачі позову судовий збір в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.(а.с.1,2). Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу в розмірі 250,00 грн. задоволенню не підлягають, так як витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги несуть сторони, що відповідає положенням ст. 84 ЦПК України.

    Керуючись ст.ст.10,11,15,57-60,84,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.60,61,69-72 СК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.

          Провадити розподіл спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках.

          Визнати за ОСОБА_3 право власності на наступне майно зі спільної сумісної власності :

- телевізор LG 29 FA 35 RB вартістю 2230,00 грн.;

          Визнати за ОСОБА_4 право власності на наступне майно зі спільної сумісної власності :

- холодильник SAMSUNG RL 28 DBSW вартістю 2199,00 грн.;

- супутникове обладнання вартістю 790 грн.;

- кухонну витяжку вартістю 120 грн., всього на загальну суму 3109,00 грн.

          Залишити у власності ОСОБА_4 придбане та установлене у період шлюбу в квартирі АДРЕСА_3 на поліпшення житлових умов металопластикове вікно, обладнання індивідуального опалення.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 до порівняння часток ( до Ѕ частки ) грошову компенсацію в розмірі 439,50 грн. (чотириста тридцять дев’ять грн. 50 коп.), грошову компенсацію щодо затрат на поліпшення житлових умов в квартирі        АДРЕСА_3 в розмірі 1498,04 грн. (одна тисяча чотириста дев’яносто вісім грн. 04 коп.), судовий збір в розмірі 51,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн., а всього 1937,54 (одна тисяча дев’ятсот тридцять сім грн. 54 коп.).

          В іншому відмовити.

          На рішення може бути подана  заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .  

          Суддя: