Справа №22ц-6004, 2010р.                                                    Головуючий в 1-й інстанції

                                                               Дорошинська В.Е.

Категорія:  5                                                                                     Доповідач – Прокопчук Л.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2010 року жовтня місяця “20” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:    

                         Головуючого  – Прокопчук Л.П.

                                                                    Суддів: Лісової Г.Є.,   Бугрика В.В.

                                                        при секретарі  – Устименко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 12 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном,

в с т а н о в и л а:

09 березня 2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу від 02 липня 2008 року він придбав у ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями під АДРЕСА_1.

Згідно пункту 11 договору ОСОБА_2 зобов’язувався передати житловий будинок після розрахунку за нього.

Підтвердженням розрахунку за придбаний будинок є виписка з реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

ОСОБА_2 та його родина до цього часу не звільнили належний йому будинок і на його вимоги відмовляються це зробити.

Позивач просив усунути перешкоди в користуванні належним йому будинком по АДРЕСА_1 шляхом виселення з нього відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона                            від 12 серпня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Постановлено усунути перешкоди в користуванні належним ОСОБА_3  жилим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення з будинку ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Стягнено з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 171грн. та 76грн. витрат, пов’язаних з викликом відповідачів до суду.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом цивільного процесуального законодавства, просив його скасувати, а справу направити на новий розгляд.

В судове засідання апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_2 не з’явився про причини неявки суд не повідомив, а його представник подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке на думку колегії є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, ОСОБА_3 просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 02. липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом  Херсонського міського нотаріального округу за реєстровим номером НОМЕР_1.

Згідно умов договору  продавець ОСОБА_2 зобов’язувався передати житловий будинок, що відчужується, ОСОБА_3 у власність після повного розрахунку з продавцем.

ОСОБА_3 здійснив розрахунок за придбаний будинок, а ОСОБА_2 та члени його сім’ї не звільняють його.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, задовольняючи позовні вимоги позивача про виселення відповідачів з належного ОСОБА_3 на праві власності житлового будинку, суд першої інстанції  захистив його право власності і тому постановив в цій частині законне та обґрунтоване рішення.

Однак посилання в мотивувальній частині рішення на ст.48 Закону України «Власність», як на одну із  підстав  задоволення позову, є безпідставним, оскільки вказаний закон, як вірно зазначив апелянт в апеляційній скарзі, втратив чинність з 27 квітня 2007 року, а тому рішення суду в цій частині має бути зміненим, а вказівка на цей Закон виключеною.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу управління МВС України в Херсонській області задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона                             від 09 липня 2010 року скасувати і ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносини.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:  Г.В.Семиженко

Судді: В.В.Бугрик, Л.П.Прокопчук

Копія вірна:                                                                Л.П.Прокопчук