№ 2-5561/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
Головуючого судді - Мельник І.Г.
при секретарі - Догаєвій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання втративши право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації
третя особа – ПП «Ваш двір»,
ВСТАНОВИВ:
Позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання їх втратившими право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування заявлених вимог позивачки посилались на те, що відповідачки не проживають в цій квартирі, ОСОБА_4 з 1990 року, а її донька ОСОБА_5 з 2004 року. Не проживаючи у спірній квартирі тривалий час, відповідачки не користувалися цим жилим приміщенням, не виконували обов’язки членів сім’ї наймача пов’язанні з утриманням, оплатою жилого приміщення та комунальних послуг. Вважають, що відповідачки втратили право користування жилим приміщенням, оскільки без поважних на то причин, понад встановлені законом строки, не проживають у спірній квартирі.
У судовому засіданні позивачки підтримали заявлені вимоги, просили визнати відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втратившими право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_2.
Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснив, що дійсно тривалий час не проживає в спірної квартирі, проживає за адресою чоловіка з яким живе в цивільному шлюбі, її речей в квартирі не залишилося, вона їх забрала, за комунальні послуги не платила.
Відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, пояснила, що не проживає в спірної квартирі з 2004 року, т.я. до 2006 року навчалася в училищі і після його закінчення в спірну квартиру не повернулася. Спочатку проживала у одного чоловіка, потім у другого, а останній час проживає у подруги. Не заперечує, що після того, як залишила спірну квартиру, то її особистих речей в ній не залишилося, оплату за комунальні послуги вона не здійснювала, ремонт не робила. Їй було відомо, що позивачки міняли двері, але ключів вона не просила. Крім того, заперечуючи проти позову, ОСОБА_5 вказувала, що не приходе і не збирається приходити до спірної квартири, також не збирається в неї проживати, але просить не знімати її з реєстрації.
Представник третьої особи - ПП «Ваш двір» у судовому засідання не з’явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, й дійшов такого висновку з таких підстав.
Згідно ордера № 1007 від 13.08.1980 року двокімнатна квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_1 на сім’ю зі складом трьох осіб, у тому числі доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_4, відповідачку по справі (а.с.7).
Відповідно до записи в паспорті «сімейний стан» ОСОБА_6, 09 вересня 2005 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану міста Маріуполя зареєстровано шлюб ОСОБА_7, 18.02.2010 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області було зареєстровано розірвання шлюбу з ОСОБА_7, про що свідчить актовий запис 49 (а.с.5).
Згідно лицьового рахунку НОМЕР_1, основним наймачем квартири АДРЕСА_1 є позивачка по справі ОСОБА_1, в цій квартирі з 10 квітня 1988 року зареєстровані онучка ОСОБА_5, донька ОСОБА_2, з 09 грудня 2008 року її син ОСОБА_3 і тимчасово з 07.06.2002 року по 07.12.2002 року ОСОБА_4 – друга донька позивачки (а.с.8).
Відповідно до правил ст.ст. 71, 72 ЖК України наймач або члени його сім’ї можуть бути визнанні судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.
Як роз’яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 12 квітня 1985 року “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, у справах про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з’ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Згідно акту житлового органу ПП «Ваш двір» від 07 серпня 2010 року, складеного на підставі опитування сусідів ОСОБА_8 (квартира 6), ОСОБА_9 (квартира 1), ОСОБА_10 (квартира 17) відповідачка ОСОБА_5 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 2004 року (а.с.9).
18 серпня 2010 року житловим органом також, на підставі опитування сусідів ОСОБА_8 (квартира 6), ОСОБА_9 (квартира 1), ОСОБА_10 (квартира 17), був складений акт про те, що відповідачка ОСОБА_4 зареєстрована, але не проживає у АДРЕСА_1 з 1990 року (а.с.10).
Об’єктивно вказані обставини підтвердили допитані у судовому засіданні свідки – сусіди ОСОБА_8, ОСОБА_10, які пояснили, що відповідачки ОСОБА_5 з 2004 року після звільнення з місць позбавлення волі, а ОСОБА_4 з 1990 року не проживають в спірної квартирі. У відповідачів були неприємності з міліцією, за дебошів в спірної квартирі, але позивачки ні разу не чинили перешкод для їх проживання, не зважаючи на те, що за комунальні послуги відповідачки не платили.
Не заперечувала цього й свідок з боку відповідачів ОСОБА_11, подруга ОСОБА_5, яка пояснила, що та проживає у неї з 2007 року. Мати ОСОБА_5 – ОСОБА_4 також не проживає в спірної квартирі, живе у чоловіка. Їй відомо, що речей відповідачів в квартирі не має, за комунальні послуги вони не платять.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, понад строки, встановлені ст. 71 ЖК України, без поважних на то причин, не проживали у спірній квартирі, що і не заперечували в своїх поясненнях, тому втратили право користування жилим приміщенням.
За змістом ст. 7 Закону України “Про свободу пересування, вільний вибір місця проживання в Україні” однієї з підстав для зняття з реєстрації є позбавлення права користування жилим приміщенням.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5Г втратили право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1, вони підлягають зняттю з реєстрації за цією адресою.
На підставі ст. 71, 72 ЖК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України”, з наступними змінами та доповненнями, ст. 7 Закону України “Про свободу пересування, вільний вибір місця проживання в Україні”, керуючись ст. ст. 10, 60, 213-215,218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання втративши право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, втратившими право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1, знявши їх із реєстрації за вказаної адреси.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя_________________