ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                Справа № 2-2513/10

     02 вересня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

     головуючого – судді         Рибакової В.В.

             при секретарі             Затуливітер Н.В.

             за участю позивача         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  –

ВСТАНОВИВ:

     Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на такі обставини.

     Між нею та ОСОБА_2 15.08.1961 року був зареєстрований шлюб, від якого у них дітей немає. Посилається у позові на те, що шлюбні стосунки припинені з весни 1995 року через систематичні конфлікти, відсутність взаємоповаги один до одного. Спільне господарство не ведеться. Однак відповідач не дає згоди на розірвати шлюб через органи РАЦС. Тому просить розірвати шлюб у судовому порядку.

     У судовому засіданні позивач позов підтримала. Уточнила, що шлюбні відносини з відповідачем припинені з 1965 року з причини відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя. З цього часу разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Майнового спору немає. Відповідач проживає в іншому місці, не іде на контакт з нею, тому розірвати шлюб через органи РАЦС не можливо. Просила шлюб розірвати,  після розірвання шлюбу залишити їй прізвище – «ОСОБА_1».

     Відповідач мав бути допитаний відповідно до судового доручення Сакським міськрайонним судом АРК, проте на неодноразові виклики суду у судове засідання не з’явився,  про причини неявки суду не повідомив (а.с.17-28).

     Зі згоди позивача, справу розглянуто заочно у відповідності до ст. 224 ЦПК України.

     Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов на підставі ст.ст.110-112 СК України  підлягає задоволенню.

     У судовому засіданні встановлено, що сторони 15.08.1961 року зареєстрували шлюб, від якого дітей немає (а.с.5). Шлюбні відносини між ними припинені з 1965 року через  відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя . З цього часу сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюбних стосунків не поновлювали. Майновий спір відсутній. На розірвання шлюбу через орган РАЦС сторони домовленості не дійшли. Викладене підтвердилося у судовому засіданні поясненнями позивача.

     За таких обставин зберегти сім'ю неможливо, тому суд вважає, що шлюб необхідно розірвати.    

     Позивач виявила бажання  залишити  прізвище після розірвання шлюбу – «ОСОБА_1» .    

     Керуючись ст.ст. 10,60,209,212-215,218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 110,112 СК України, -  

В И Р І Ш И В :

     Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

     Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1  та ОСОБА_2 15 .08.1961 року відділом РАЦС по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом  № 708, від якого дітей немає -  розірвати.

     Після розірвання шлюбу громадянину ОСОБА_2 прізвище залишити «ОСОБА_1», громадянці   ОСОБА_1  прізвище залишити «ОСОБА_1» .

     Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

     На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області потягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: