Справа №22ц-6478,2010р.     Головуючий в 1-й інстанції

                  Рябова О.Д.

Категорія:         Доповідач – Вербицька Л.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2010 року жовтня   місяця  « 13 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

        Головуючого – Вербицької Л.І.

        Суддів: Капітан І.А.,

                     Колісниченка А.Г.

        при секретарі – Перевознік В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 02 серпня 2010 року за                           позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 25.08.2009 року відповідачка отримала від неї в борг грошову суму в розмірі 57865 грн. 96 коп.  За умовами договору відповідачка повинна щомісячно повертати 6429,55 грн. та до 01.06.2010 року повернути усю суму боргу.

В зв’язку з тим, що відповідачка ухиляється від виконання умов договору позивачка просила стягнути на її користь суму боргу в розмірі 57865,96 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона                  від 02.08.2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального закону.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.1 договору позики від 25 серпня 2009 року позикодавець – суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_5 передає у власність позичальникові – фізичній особі ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 57865, 96 грн., а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів. Згідно п.5 цього договору позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у рівних частинах щомісячно (кошти в тій же сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк до 01.06.2010 року.

Ч.1 ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

У спірних правовідносинах договір позики був укладений між сторонами у письмовій формі, як це передбачено ч.1 ст.1047 ЦК України. У тексті договору зазначені усі істотні умови, яких було досягнуто сторонами під час його укладення.

Невиконання умов договору щодо повернення зазначеної у договорі суми позики відповідачкою не оспорюється, оскільки остання не визнає факт її отримання. Однак, посилаючись на те, що відповідно до умов договору зазначеної у п.4, нею не видавалося розписка позикодавцю, відповідачка у встановленому законом порядку будь-яких умов письмового договору позики не оспорює.

Як вже зазначалося, за умовами п.1 письмового договору позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти. У договорі відсутнє зазначення про те, що предмет позики має бути переданий у майбутньому з зазначенням конкретного строку передачі грошових коштів. Напроти у договорі обумовлено, що на дату укладення договору, виходячи з офіційного курсу української гривни стосовно долара США, установленому національним банком України, що становить 8,50 грн. за 1 долар США, сума позики еквівалентна 6807,76 доларів США. Таким чином, з урахуванням можливої зміни курсу української гривни стосовно долара США, на дату укладення договору позики між сторонами була встановлена конкретна грошова сума еквівалентна переданій грошовій сумі в українській гривні.

За таких обставин невиконання відповідачкою умови договору щодо видачі позикодавцю розписки за тих обставин, що позикодавець не наполягав на цій дії, не свідчить про невиконання позивачкою обов’язку за договором позики про передачу грошової суми позичальнику. При наявності письмового договору позики наявність розписки за вимогами ст1047 ЦК України не є обов’язковою.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, як такі, що не спростовують встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставин і висновків, не підтверджені належними і допустимими у спірних правовідносинах доказами.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона                       від 02 серпня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів до Верховного Суду України у касаційному порядку.

Головуючий: Л.І.Вербицька

Судді:  І.А.Капітан, А.Г.Колісниченко

Копія вірна:         Л.І.Вербицька

от