Судове рішення #11971476

Справа №22ц-5197, 2009 р.                                                    Головуючий в І інстанції

                                                                                                           Прохоренко В.В.

Категорія: 57                                                                              Доповідач: Бауль Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009  року жовтня  місяця 20  дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                                                                        Головуючого:     Вербицької Л.І.

                                                                                    суддів:            Бауль Н.М.

Капітан І.А.

                                                                        при секретарі:  Валігурській Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 січня  2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про встановлення права на пенсію на пільгових умовах,

в с т а н о в и л а:

В червні 2009 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що з 14.04.1977 р. по 27.06.1991 р. вона працювала заливальницею компаундами на Херсонському заводі напівпровідникових приладів. Вказані обставини дають їй право на пільгову пенсію з 01.07.2008 р., у зв’язку з чим позивач зверталась до відповідача з заявою на оформлення пенсії на пільгових умовах, в задоволенні якої листом від 15.05.2009 р. було відмовлено. Вважає, що діями управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона (далі – Управління) були порушені вимоги ст. ст. 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також не врахована та обставина, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 р. №1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» і до затвердження КМУ списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, були чинними відповідні списки, затверджені постановою КМ СРСР від 26.01.1991 р. №10, в яких зазначена її посада, яку обіймала ОСОБА_3 Вважає, що в її трудовій книжці є всі необхідні відомості, які підтверджують наявність пільгового трудового стажу, а тому дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства.

Просила суд визнати дії Управління протиправними та зобов’язати зарахувати до пільгового стажу період її роботи з 14.04.1977 р. по 27.06.1991 р. заливальником компаундами на Херсонському заводі напівпровідникових приладів, а також призначити їй пенсію на пільгових умовах з 01.07.2008 р.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 січня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправними дії Управління по відмові в зарахуванні періоду роботи позивача з 14.04.1977 р. по 27.06.1991 р. до пільгового стажу, а також призначення пенсії на пільгових умовах. Зобов’язано відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_3 з 14.04.1977 р. по 27.06.1991 р. заливальником компаундами на Херсонському заводі напівпровідникових приладів, а також вчинити дії щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за віком з моменту досягнення такого віку – з 01.07.2008 р.  

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду, а також на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 21.01.2010 р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше         25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 в період з 14.04.1977 р. по 27.06.1991 р. працювала на Херсонському заводі напівпровідних приладів заливщиком компаундами, що підтверджується даними записів трудової книжки (а.с. 8-9).

Ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно списку №2 деталізоване у Порядку застосування Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. №383.

Згідно пп. 3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відмовляючи ОСОБА_3 у призначенні пільгової пенсії Управління виходило з того, що її посада не відносилась до Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов вірного висновку на підставі наявних у справі даних, що виконувана позивачкою робота, постановою Кабінету Міністрів СРСР №591 від 09.08.1991 р. №2 була віднесена до переліку робіт із шкідливими і важкими умовами праці, а тому весь спірний період підлягає зарахуванню до пільгового.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи Управління про те, що період роботи позивача з 14.04.1977 р. по 27.06.1991 р. не може зараховуватись до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки така робота не підтверджена результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Ч. 2 п. 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильність застосування районним судом норм матеріального права і висновки суду не спростовують. Вирішуючи спір, суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона відхилити.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація