Справа № 2-н-2

2008 року

УХВАЛА

14 січня 2008 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Мар’єнко Л.М., розглянувши заяву ЗАТ комерційний банк «Приватбанк», представника заявника Янсон Євгенія Валерійовича про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2,

встановив:

 ЗАТ комерційний банк «Приватбанк», представник заявника Янсон Є.В. звернулися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту № HAXRRX12650793 від 01.02.2007 p., відповідно до умов якого боржник взяв на себе зобов’язання забезпечувати повернення кредиту у сумі 1734 грн., відсотків за його використання у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а також пені і штрафів у разі невиконання кредитних зобов’язань. Боржник порушив умови договору, у зв’язку з чим утворилася заборгованість станом на 12.11.2007 року у розмірі 3032 грн. 87 коп.

Розглянувши надані матеріали, дійшов висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє в прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу.

Статтею 96 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. У відповідності із п.1 ч. 1 ст. 96 ЦПК судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Заявник посилається на укладений між ним та боржником письмовий договір як підставу для видачі судового наказу.

Із поданих матеріалів вбачається, що сума заборгованості за договором кредиту, яку заявник просить стягнути на підставі судового наказу, складається із заборгованості по кредиту, по процентам за користування кредитом, по комісії та пені за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором. Таким чином, вимога заявника грунтується не на письмовому договорі, а на розрахунку заборгованості по сплаті за договором кредиту, який випливає з умов договору кредиту № HAXRRX12650793 від 01.02.2007 р. Зазначене вказує на те, що вимоги заявника не є безспірними.

Таким чином, вимога, з якою заявник звернувся до суду для видачі судового наказу, не грунтується на письмовому договорі, не передбачена статтею 96 ЦПК України, що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст. ст. 96, 100, 101 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у прийнятті заяви ЗАТ комерційний банк «Приватбанк», представника заявника Янсон Євгенія Валерійовича про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2.

Роз’яснити заявнику його право на звернення з вимогами до суду у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області.