УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "06" вересня 2006 р. | Справа № 5/2062 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Панченко Г.В., дор. від 01.04.06р.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська промислово-фінансова компанія" (м.Малин)
про стягнення 52950,40 грн.
Спір розглядається у більш тривалий термін у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 52500,16 грн., 177 грн. штрафу, 273,24 грн. 3% річних.
Представник позивача у судовому засіданні 08.08.06р. надав письмове уточнення позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 49999,96 грн., оскільки відповідач сплатив 2500 грн., а також штраф в розмірі 177, 00 грн., інфляційні 500,00 грн., 3%річних в сумі 613,42 грн. та понесені збитки у вигляді додаткових витрат в сумі 43,00 грн., а також підтримав клопотання щодо забезпечення позову.
Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Суд оглянув у судовому засіданні документи: договір , видаткові накладні, довіреності, банківські виписки, претензію, поштові квитанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
10.02.06р. між сторонами був укладений договір № М/10/026/002 поставки, згідно якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 133500,16 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН 1 - 000677 від 17.02.06р., № РН1 -000886 від 01.03.06р. та № РН 1 -001010 від 07.03.06р. (а.с. 7-9 ).
Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору, оплата товару по договору здійснюється відповідачем шляхом прямого банківського платежу на рахунок позивача у вигляді 50% передоплати. Інші 50% відповідач перераховує на рахунок позивача на протязі 5 робочих днів від дати поставки.
Відповідач всупереч умовам договору оплатив вартість отриманого товару частково, в результаті чого сума боргу на день розгляду справи становить 49999,96 грн.
У відповідності до п. 7.1 договору за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 177 грн. штрафу.
Перевіривши розрахунок штрафу, суд вважає його неправильним, оскільки відповідно до п.7.1 зазначеного вище договору штраф нараховується в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу. Тому розмір штрафу становитиме 100грн., і в цій частині позов підлягає задоволенню, а в частині стягнення 77 грн. штрафу підлягає відмові.
Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно уточненого розрахунку позивача становить: 500 грн. - інфляційних та 613,42 грн. - три проценти річних.
Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних та річних, суд вважає його правильним і таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді додаткових витрат в сумі 43 грн. В підтвердження додаткових витрат надав наказ № 135-ОД від 07.08.06р. про відрядження та фіскальний чек про сплату вартості проїзду ( а.с. 28 - 30).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором обо законом, зокрема: і відшкодування збитків. А збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати, якби її право не було порушено (упущена вигода) (ст.22 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.614 ЦК України).
Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або одержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).
Враховуючи викладене, суд задовільняє позов в частині стягнення збитків в сумі 43грн.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав суду.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд задовільняє позовні вимоги в сумі 51213,38 грн., вважаючи їх обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках, оскільки позивач не надав належних доказів, які б підтверджували неможливість чи утруднення виконання рішення суду.
Відповідно до ст.66 ГПК України забезпечення позову здійснюється, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 525,526,611,614,625 ЦК України, ст.ст.224,225 ГК України, ст.ст. 33,34,44,49, 66,75, 82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовільнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Малинська промислово - фінансова компанія", м. Малин, Житомирської області, вул. Лісний кордон, 58 та м. Малин, вул. Кримського, 116, п/р 2600930011808815 в АКБ " Національний кредит", МФО 311788, код 30609328;
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " МД Груп", м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-А, кв. 54, п/р 2600900018241 в ВАТ КБ " Хрещатик" м. Київ, МФО 300670, код 31991010:
- 49999,96 грн. боргу;
- 100 грн. штрафу;
- 500 грн. інфляційних;
- 613,42 грн. 3% річних;
- 43 грн. збитків;
- 512,13грн. витрат, пов'язаних із сплатою державного мита;
- 118грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 77,00грн. штрафу відмовити.
4. Відхилити клопотання позивача щодо забезпечення позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | Брагіна Я.В. |
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу