Справа № 2-2021/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про задоволення позову про розірвання шлюбу

у попередньому судовому засіданні

20 листопада 2007 року Нижньогірський районний суд АР Крим у складі:

головуючої судді Кустової І.В.

при секретарі Коваленко Т.І.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Нижньогірському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги неможливістю подальшого спільного проживання із-за частих суперечок в сім’ї, на протязі тривалого часу шлюбні відносини не підтримують.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, пояснив, що вони не змогли створити дружню сім’ю, оскільки постійно виникали суперечки за питаннями спільного життя. З відповідачем разом не проживають, спільне господарство не ведуть. На примирення не згоден, вважає, що відновлення родини неможливо, оскільки цей брак суперечить його інтересам. Майнових спорів та спорів по вихованню дитини не мають, судові витрати просить покласти на нього.

Відповідач у судовому засідання позов визнав у повному обсязі, на розірвання шлюбу згодна, пояснив, що вони не змогли створити дружню сім’ю, оскільки постійно виникали суперечки за питаннями спільного життя. Судові витрати за реєстрацію розірвання шлюбу просить покласти на позивача.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідив й оцінив докази по справі в їхні сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що шлюб між позивачем і відповідачем зареєстрований 06 листопада 1993 року Чкаловською сільською радою Нижньогірського району АР Крим.

Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним з подружжя. У відповідності зі ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, реальні причини розірвання шлюбу.

Судом установлений факт припинення брачно-сімейних відносин між сторонами. Причиною розпаду родини послужила та обставина, що між позивачем та відповідачем не склалися відносини через різні погляди на життя. Суд вважає, що примирення неможливо, з урахуванням причин розпаду родини, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам неповнолітньої дитини.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання шлюбу є обгрунтованими і підлягають задоволенню, тому що сам відповідач з ними згоден.

Суд, враховуючи причини розірвання шлюбу та матеріальне становище сторін, вважає необхідним стягнути державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу, установлене п. „б" п. 5 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державний збір" у розмірі 17 гривень з позивача.

Керуючись ст. ст. 102 -112 СК України, ст. ст. 10, 60, 212-215, 218, 223 ЦПК України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 06 листопада 1993 року Чкаловською сільською радою Нижньогірського району АР Крим /актова запис № 27/, які мають двох неповнолітніх дітей, розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі сімнадцять гривен, ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія через Нижньогірський райсуд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.