Справа № 2-921

                                                                                                                                              2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2010 року                                                                                                           м. Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді  Керничного І.С.

з участю: секретаря  Мазур О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області на неправомірні дії щодо ненарахування та невиплат підвищення до пенсії як дітям війни, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі щодо ненарахування та невиплат підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22  травня 2008 року по  по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 липня 2010 року, з тих підстав, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких вона відноситься, пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, підвищення управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі за 2007 рік здійснено не було, а за 2008 рік та надалі така виплата проводиться в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Вважає такі дії відповідача неправомірними, при цьому посилається: на норми Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; Закон України «Про соціальний захист дітей війни»; Закони України про Державний бюджет на 2007, 2008 роки та інші нормативно-правові акти.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, попередньо вказавши в позовній заяві вимогу  щодо підтримання позову та розгляду справи у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак попередньо подав заперечення, в якому позов не визнав, вказавши на відсутність чіткого механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Наголосивши на тому, що Пенсійний фонд України в Тлумацькому районі діяв виключно в межах повноважень визначеними законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, що приймались та діяли у визначений позивачкою період. Просить відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до  задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером і відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р. має статусу «дитина війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1  від 18.11.1997 року.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

      Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону доплати до пенсії позивачці покладено на управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі.

Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини - мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач не нараховував та не виплачував позивачу вказане підвищення до пенсії, що мало бути нараховане і виплачене, починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно.

Згідно зі ст.ст. 257 та 267 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена три роки. Оскільки позивачка звернулася з позовом 30.08.2010 р. і в позовній заяві вказує вимогу про стягнення надбавки до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії, враховуючи термін позовної давності в період з  01.09.2007р. по 31.12.2007р., то така вимога підлягає до задаволення.

Стосовно вимоги за період з 22  травня 2008 р. – 31 липня 2010 р. судом встановлено, що згідно п.41 розд. П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008 р. до 31.07.2010 р. нараховував та виплачував позивачці підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Факт нарахування та виплати позивачці за вказаний період підвищення до пенсії тільки в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визнав також відповідач, що стверджується відмовою управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області № 1206/Г-15 від 12.08.2010 року.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до  задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2007 року до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.07.2010 р. та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2007 р. до 31.12.2007 р. та за період з 22.05.2008 р. до 31.07.2010 р.

Щодо судових витрат по справі, то оскільки позивачка не наполягає на їх стягненні з відповідача, то такі витрати слід віднести на її рахунок.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України ?ро державний бюджет на 2009 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 вересня 2007 року до 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 вересня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року до 31 липня 2010 року включно, із врахуванням виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти  днів з дня його проголошення через Тлумацький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення в повному обсязі виготовлене  27.10.2010р.

Головуючий: підпис

З оригіналом вірно

Голова Тлумацького

районного суду                                                           І.С. Керничний