Справа № 4-625/07/11

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 квітня 2007 року                           Суддя Київського районного суду м. Харкова Попрас В.О., при

секретарі Бутиріної О.В., за участю прокурора Стовбер Т.О., захисника адвоката ОСОБА_2, роз­глянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на постанови слідчого з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 від 19.03.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. 366 ч.2 КК України і ст. 212 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанови слідчого з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 від 19.03.2007 р. про порушення кримінальної справи від­носно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. 366 ч.2 КК України і ст. 212 ч.3 КК України.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на те, що на момент прийняття слідчим рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 набрали законної сили і були у розпорядженні слідчого постанови Господарського суду Харківської області від 29.06.2006 р. і від 11.01.2007 p., рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2003 p., які мають пре­юдиціальну силу, і з яких вбачається, що судом було встановлено відсутність у посадових осіб ПФ „Авілон" умислу на укладення угоди, яка протирічить законодавству в галузі підприємницької діяль­ності, і умислу на ухилення від сплати податків, а також вказано на наявність такого умислу у поса­дових осіб ПП „Фірма Продсервіс-2". ОСОБА_1 свої обов'язки по угоді з ГШ „Фірма Продсер-віс-2" виконав добросовісно, відобразивши всі проведені операції в бухгалтерській документації і податковому обліку, та сплативши всі необхідні податкові платежі. ОСОБА_1 вважає, що не повинен нести відповідальність за дії посадових осіб ПП „Фірма Продсервіс-2", або невстановлених осіб, які діяли від імені підприємства, використовуючи його печатки та штампи. ПФ „Авілон" не за­являло про відшкодування з бюджету податку на добавлену вартість, тому не розуміє про завдання якої матеріальної шкоди йдеться в постанові слідчого про порушення кримінальної справи. Згідно постанови Господарського суду Харківської області від 11.01.2007 року до набрання законної сили постанови Господарського суду Харківської області від 29.06.2006 року ПФ «Авілон» не мало будь-яких законних підстав для проведення корегування податкових зобов'язань підприємства. А з 09.06.2006 року ОСОБА_1 вже не був засновником і директором ПФ «Авілон». Вважає, що справи слідчим відносно нього порушенні без наявності приводів і підстав, тому просить оскаржувані постанови слідчого про порушення кримінальних справ скасувати і винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1, його захисник адвокат ОСОБА_2 підтри­мали доводи скарги ОСОБА_1, просили постанови слідчого з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 від 19.03.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. 366 ч.2 КК України і ст. 212 ч.3 КК України, скасувати і винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1

Слідчий ОСОБА_3, який виніс оскаржувані постанови про порушення кримінальних справ, вважав, що постанови винесені законно, оскільки на момент винесення постанов мались при­води і підстави для порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_1 за ст.212 ч.3 КК України і за ст. 366 ч.2 КК України.

Прокурор Стовбер Т.О. вважала скаргу не обґрунтованою, оскільки на її думку кримінальні справи за ст.212 ч.3 КК України і за ст. 366 ч.2 КК України порушені законно за наявності приводів і підстав для їх порушення.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1, його захисника адвоката ОСОБА_2, слідчого ОСОБА_3, думку прокурора Стовбер Т.О., вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою слідчого з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 від 19.03.2007 р. порушена кримінальна справи відносно директора ПФ „Авілон" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.

 Як вбачається з диспозиції ст.212 ч.3 КК України, відповідальність за скоєння злочину, пе­редбаченого цією статтею настає в разі умисного ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом по­рядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації або особою, що займається підприємницькою діяльністю, або іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Відповідно до ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених в статі 94 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Підставами до порушення вказаної кримінальної справи, як зазначено в постанові слідчого, стало те, що в період 1-го кварталу 2003 року приватна фірма „Авілон" в особі директора ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу з ПП „Фірма Продсервис-2" і фактично здійснила фінансово-господарські операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей, що в подальшому було відо­бражено в бухгалтерському і податковому обліку підприємства. Після визнання Рішенням Деснянсь­кого районного суду м. Києва від 11.06.2003 р. статутних, реєстраційних та фінансово-господарських документів ПП „Фірма Продсервіс-2" недійсними з 18.01.2003 p., директор ПФ „Авілон" ОСОБА_1 в порушення вимог п.п.7.2.4 п.7.2. п.п.7.4.5., п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на добав­лену вартість", не зменшив суму податкового кредиту в сумі 114130 грн., на теперішній час суму ПДВ 114130 грн. до бюджету не перерахував, чім завдав державі шкоду на вказану суму.

Таким чином, як вбачається з постанови, при вирішенні питання про порушення криміналь­ної справи слідчим ОСОБА_3 було встановлено, що ПФ „Авілон" по укладеному з ПП „Фірма Продсервис-2" договору купівлі-продажу фактично здійснила фінансово-господарські операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей, відобразивши це в бухгалтерському і податковому облі­ку підприємства. Про порушення законодавства при укладенні договору і виконання його умов, а також наявність наміру на ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів в постанові слідчого не вказується.

В постанові слідчий ОСОБА_3 також зазначив, що Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2003 р. визнані недійсними з моменту незаконної передачі корпоративних прав - з 18.01.2003 р. статутних, реєстраційних та фінансово-господарських документів ПП „Фірма Продсервіс-2".

Такого висновку Деснянський районний суд м. Києва дійшов, як вбачається з тексту рішення, оскільки власник ПП „Фірма Продсервіс-2" ОСОБА_4 всі документи ПП „Фірма Продсервіс-2" і право власності на підприємство передала з порушенням вимог законодавства невстановленій особі, в наслідок чого засновником ПП „Фірма Продсервіс-2" стала невстановлена особа, яка незаконно заволоділа корпоративними правами, користується документами ПП „Фірма Продсервіс-2", здійснює фінансово-господарську діяльність не маючи на це законних підстав, протиправно (том 1, а.с.26-28).

Оскільки невстановлена особа заволоділа документами ПП „Фірма Продсервіс-2", здійснює фінансово-господарську діяльність від імені підприємства, не маючи на це законних підстав, на ви­конання Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2003 р. ПП „Фірма Продсервіс-2" визнано недійсним з 18.01.2003 р. свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, анульвано свідоцтво платника податку на додану вартість та виключено з реєстру платників податку на додану вартість.

Приймаючи до уваги викладене, в акті позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПФ „Авілон" при взаємовідносинах-з ПП „Фірма Продсервіс-2", проведеної 30.01.2006 р. податковим ревізором-інспектором відділу кон­трольно-перевірочної роботи Нововодолазької МДГП ОСОБА_5, зазначено, що з 18.01.2003 р. ПП „Фірма Продсервіс-2" не було платником податку на додану вартість. Згідно ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" право на складання податкових накладних надається виключно особам, що зареєстровані як платники податку, тому ПП „Фірма Продсервіс-2" не мала право видава­ти податкову накладну № 25 від 21.02.2003 р. на суму 684780 грн., в т.ч. ПВД 114310 грн., а ПФ „Авілон" - вносити до книги обліку придбання товарів податкову накладну № 25 від 21.02.2003 p., і включати ПДВ в сумі 114130 грн. до складу податкового кредиту в декларацію про податок на додану вартість за лютий 2003 року. У висновку акту перевірки ревізор-інспектор вказав про порушення ПФ „Авілон" п.п.7.2.4 п.7.2. п.п.7.4.5., п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" в ре-

зультаті чого занижено податок на додану вартість за ліотий 2003 року на суму 114130 грн. (том 1 а.с.30-36).

В оскаржуваній постанові слідчого від 19.03.2007 р. по порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.З КК України, не наведені данні, які б вказували на те, що на момент укладення договору з ІШ „Фірма Продсервіс-2", директор ПФ „Авілон" ОСОБА_1 діяв неправомірно, вносячи до книги обліку придбання товарів податкову накладну № 25 від 21.02.2003 p., і включаючи ПДВ в сумі 114130 грн. до складу податкового кредиту в декларацію про податок на додану вартість за ліотий 2003 року, оскільки Рішення Деснянського районного суду м. Києва про визнання недійсними статутних, реєстраційних та фінансово-господарських документів ГШ „Фірма Продсервіс-2" було прийнято тільки 11.06.2003 р. Про думку податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи Нововодолазької МДПІ ОСОБА_5 щодо по­рушення вимог податкового законодавства і необхідності перерахувати до бюджету ПДВ в сумі 114130 грн. директору ПФ „Авілон" ОСОБА_1 стало відомо тільки 30.01.2006 р. після скла­дання акту позапланової документальної перевірки ПФ „Авілон" і винесення 01.02.2006 р. начальни­ком Нововодолазької МДГП ОСОБА_6 податкового повідомлення рішення (том 1, а.с.37), з яким ПФ „Авілон" не погодилось, звернувшись до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання нечиннм повідомлення.

Згідно постанови Господарського суду Харківської області від 11.01.2007 року по справі за позовом ПФ „Авілон" до Нововодолазької МДПІ Харківської області про визнання нечиним повідом­лення, факт незаконності проведеної операції був встановлений судом лише 29.06.2006 р. і до на­брання чинності постанови Господарського суду Харківської області від 29.06.2006 року ПФ «Аві­лон» не існувало підстав для проведення коригування податкових зобов'язань підприємства (том 2, а.с.30-31). А з 09.06.2006 року ОСОБА_1 вже не був засновником і директором ПФ «Авілон».

В постанові слідчого про порушення кримінальної справи не вказані дані, які б свідчили про те, що укладаючи угоду з ПП „Фірма Продсервіс-2", директор ПФ „Авілон" ОСОБА_1 мав на­мір ухилитися від сплати податків.

Напроти, в постанові вказується, що слідчим ОСОБА_3 при вирішенні питання про по­рушення кримінальної справи було встановлено, що ПФ „Авілон" по укладеному з ПП „Фірма Прод-сервис-2" договору купівлі-продажу фактично здійснила фінансово-господарські операції по при­дбанню товарно-матеріальних цінностей, відобразивши це в бухгалтерському і податковому обліку підприємства.

Таким чином, про порушення вимог законодавства ПФ „Авілон" при укладенні та виконанні умов договору купівлі-продажу з ПП „Фірма продсервіс-2" в постанові не вказується.

Господарський суд Харківської області від 29.06.2006 p., який розглядав справу за позовом прокурора до ПФ „Авілон" і ПП „Фірма Продсервіс-2" про скасування угоди зазначається, в своїй постанові вказав, що судом під час розгляду справи встановлено, що з боку осіб, які діяли від ПП „Фірми Продсервіс-2" завідомо була мета на здійснення угоди в супереч засадам законодавства в сфері підприємницької діяльності та оподаткування, другий відповідач ПП „Фірма Продсервіс-2" мав намір не сплачувати податки та не надавати звітність згідно законодавства. Доказів наявності такої мети з боку першого відповідача - ПФ „Авілон", суду не надано та судом не встановлено. Таким чи­ном, враховуючи те, що особи, які діяли від імені ПП „Фірма Продсервіс-2" здійснювали господарсь­ку діяльність підприємства з метою умисного ухилення від сплати податків, чим спричинили державі матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, то оскаржувана угода підлягає визнанню недійсною (том 2, а.с. 28-29).

Згідно ч.2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є до­статні дані, які вказують на наявність ознак злочину. При відсутності підстав до порушення криміна­льної справи, як вказується в ч. 1 ст. 99 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересо­ваних осіб і підприємства, установи, організації.

Відповідно до ч. 14 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що кримінальна справа відносно директора ПФ „Авілон" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, порушена 19.03.2007 р. слідчим з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 без додержання вимог статей 94, 97, 98 КПК України, при відсутності достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.

Постановою слідчого з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 від 19.03.2007 р. порушена кримінальна справи відносно директора ПФ „Авілон" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч.2 КК України.

Як вбачається з диспозиції ст.366 ч.2 КК України, відповідальність за скоєння злочину, пе­редбаченого вказаною статтею настає в разі внесення службовою особою до офіційних документів за відомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача за відомо неправдивих документів, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених в статі 94 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Згідно ч.2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є до­статні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Підставою до порушення вказаної кримінальної справи, як зазначено в постанові слідчого, стало те, що директор ПФ „Авілон" ОСОБА_1 в період з 01.02.2003 р. по 01.03.2003 р. шляхом укладення бухгалтерських документів ПФ „Авілон", в яких відображались недостовірні дані, а також шляхом відображення недостовірних даних в декларації по ПДВ за вказаний період скоїв службове підроблення, що привело до несплати в бюджет держави податків від ПФ „Авілон" на загальну суму 114310 грн. та настання тяжких наслідків.

Такого висновку слідчий дійшов, як зазначено в постанові, розглянувши матеріали криміна­льної справи № 47060006.

Проте в постанові не наводяться достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України.

Як вбачається з постанови слідчого з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 від 19.03.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно директора ПФ „Авілон" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, що міститься в матеріалах справи № 47060006, слідчим було встановлено, що ПФ „Авілон" по укладеному з ПП „Фірма Продсервис-2" договору купівлі-продажу фактично здійснила фінансово-господарські операції по придбанню товар­но-матеріальних цінностей, відобразивши це в бухгалтерському і податковому обліку підприємства.

Згідно Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2003 р. визнані недійсними з моменту незаконної передачі корпоративних прав - з 18.01.2003 р. статутні, реєстраційні та фінансо­во-господарські документи ПП „Фірма Продсервіс-2", оскільки власник ПП „Фірма Продсервіс-2" всі документи ПП „Фірма Продсервіс-2" і право власності на підприємство передала з порушенням ви­мог законодавства невстановленій особі, яка незаконно заволоділа корпоративними правами, корис­тується документами ПП „Фірма Продсервіс-2", здійснює фінансово-господарську діяльність не маю­чи на це законних підстав, протиправно, а тому визнано недійсним з 18.01.2003 р. свідоцтво про ре­єстрацію платника податку на додану вартість, анульвано свідоцтво платника податку на додану вар­тість та виключено з реєстру платників податку на додану вартість.

Оскільки з 18.01.2003 р. ПП „Фірма Продсервіс-2" не було платником податку на додану вар­тість, вона не мала право видавати податкову накладну № 25 від 21.02.2003 р. на суму 684780 грн., в т.ч. ПВД 114310 грн., а ПФ „Авілон" - вносити до книги обліку придбання товарів податкову наклад­ну № 25 від 21.02.2003 p., і включати ПДВ в сумі 114130 грн. до складу податкового кредиту в декла­рацію про податок на додану вартість за лютий 2003 року. Таким чином, у висновку акту позаплано­вої документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПФ „Авілон" при взаємовідносинах з ПП „Фірма Продсервіс-2" проведеною 30.01.2006 р. вказано про порушення ПФ „Авілон" п.п.7.2.4 п.7.2. п.п.7.4.5., п.7.4 ст.7 Закону України „Про пода­ток на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2003 року на суму 114130 грн.

В оскаржуваній постанові на наведені данні, які б вказували на те, що на момент укладення договору з ПП „Фірма Продсервіс-2", директор ПФ „Авілон" ОСОБА_1 діяв неправомірно, вносячи до книги обліку придбання товарів податкову накладну № 25 від 21.02.2003 p., і включаючи ПДВ в сумі 114130 грн. до складу податкового кредиту в декларацію про податок на додану вартість за лютий 2003 року, маючи намір скоїть службове підроблення, оскільки Рішення Деснянського ра­йонного суду м. Києва про визнання недійсними статутних, реєстраційних та фінансово-господарських документів ПП „Фірма Продсервіс-2" було прийнято тільки 11.06.2003 р.

Про думку податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи Новово-долазької МДГП ОСОБА_5 щодо порушення вимог податкового законодавства і необхідності

перерахувати до бюджету ПДВ в сумі 114130 грн. директору ПФ „Авілон" ОСОБА_1". стало відомо тільки 30.01.2006 р. після складання акту позапланової документальної перевірки ПФ „Аві­лон" і винесення 01.02.2006 р. начальником Нововодолазької МДГО ОСОБА_6 податкового по­відомлення рішення (том 1, а.с.37), з яким ПФ „Авілон" не погодилось, звернувшись до Господарсь­кого суду Харківської області з позовом про визнання нечиннм повідомлення.

Згідно постанови Господарського суду Харківської області від 11.01.2007 року по справі за позовом ПФ „Авілон" до Нововодолазької МДПІ Харківської області про визнання нечиним повідом­лення, факт незаконності проведеної операції був встановлений судом лише 29.06.2006 р. і до на­брання чинності постанови Господарського суду Харківської області від 29.06.2006 року ПФ «Аві­лон» не існувало підстав для проведення коригування податкових зобов'язань підприємства (том 2, а.с.30-31). А з 09.06.2006 року ОСОБА_1 вже не був засновником і директором ПФ «Авілон».

Згідно ч.2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є до­статні дані, які вказують на наявність ознак злочину. При відсутності підстав до порушення криміна­льної справи, як вказується в ч. 1 ст. 99 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересо­ваних осіб і підприємства, установи, організації.

Відповідно до ч.14 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що кримінальна справа відносно директора ПФ „Авілон" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч.2 КК України, порушена 19.03.2007 р. слідчим з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 без додержання вимог статей 94, 97, 98 КПК України, при відсутності достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 366 ч.2 КК України.

Відповідно до ч. 15 ст. 236-8 КПК України, за результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, суддя своєю моти­вованою постановою: 1) залишає скаргу буз задоволення; 2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи і виносить постанову про відмову в порушенні справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанови слідчого з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 від 19.03.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. 366 ч.2 КК України і ст. 212 ч.З КК Украї­ни - задовольнити.

Скасувати постанову слідчого з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 від 19.03.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно директора ПФ „Авілон" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.

Скасувати постанову слідчого з ОВС СВ НМ ДПА в Харківській області ОСОБА_3 від 19.03.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно директора ПФ „Авілон" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч.2 КК України.

Відмовити в порушенні кримінальної справи відносно директора ПФ „Авілон" ОСОБА_1 за.ознаками злочинів, передбачених ст. 212 ч.3 КК України і ст. 366 ч.2 КК України.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом семи діб з дня її винесення. Подача апеляції не зупи­няє виконання постанови.