У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Заголдного В.В., Кузьменко О.Т.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 4 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 23 березня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 18 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Боянчук Заставнівського району Чернівецької області, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначено йому за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1200 грн.
Цим же вироком також засуджено ОСОБА_3, касаційні скарги чи подання щодо якого не подано.
Постановлено стягнути на користь потерпілого ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. з ОСОБА_1 і 800 грн. з ОСОБА_3
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 18 листопада 2009 року вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 змінено, постановлено стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди 3000 грн. з ОСОБА_1 і 1500 грн. з ОСОБА_3 У решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 7 серпня 2007 року близько 19 год., перебуваючи на території земельної ділянки АДРЕСА_1, під час суперечки з приводу меж цієї земельної ділянки з потерпілим ОСОБА_4 наніс останньому удар у груди, заподіявши йому середньої тяжкості тілесне ушкодження у виді закритого вивиху грудинного кінця правої ключиці.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_2 просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведено, а висновки суду ґрунтуються на суперечливих доказах. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи наявні два висновки судово-медичних експертиз, які містять суперечливі дані щодо механізму утворення у потерпілого ОСОБА_4 тілесного ушкодження у виді закритого вивиху грудинного кінця правої ключиці, але суд відмовив у задоволенні її клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи і всупереч її клопотанню не допитав у судовому засіданні експерта;
засуджений ОСОБА_1 скаржиться, що всупереч вимогам ст. 28 КПК України цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 було подано після початку судового слідства у справі, і тому просить вирок та ухвалу в частині стягнення з нього на користь потерпілого 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди скасувати і в задоволенні вимог потерпілого відмовити.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, які узгоджуються між собою.
Так, згідно з показаннями потерпілого ОСОБА_4 під час конфлікту між ним та ОСОБА_1 останній наніс йому удар кулаком у груди, після чого його ударив кулаком по обличчю ОСОБА_3, з яким вони разом упали на землю.
Ці показання потерпілого підтверджуються аналогічними за змістом показаннями очевидців події свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Як убачається з висновків комісійної судово-медичної та додаткової експертиз, виявлене у ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження у виді закритого вивиху грудинного кінця правої ключиці могло виникнути від удару кулаком в ділянку грудної клітки праворуч ближче до ключиці за місцем знаходження синця; можливість виникнення такого тілесного ушкодження в результаті іншого механізму є малоймовірним.
Сукупністю зазначених доказів, яким суд надав належну оцінку, спростовуються наведені у касаційній скарзі захисника ОСОБА_2 доводи про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковано правильно.
Розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 у сумі 3000 грн., визначений з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілого, і вважати такий розмір моральної шкоди необґрунтовано завищеним підстав не вбачається.
З матеріалів справи видно, що під час досудового слідства у ній потерпілий ОСОБА_4 цивільний позов до ОСОБА_1 не пред’являв. Такий позов було подано ним під час судового слідства у справі. Але згідно з даними, які містяться в протоколі судового засідання, судове слідство розпочалося з допиту потерпілого ОСОБА_4, який у своїх показаннях зазначив про завдану йому внаслідок вчиненого щодо нього злочину моральну шкоду, на відшкодування якої попросив стягнути 50000 грн. з ОСОБА_1 і 5000 грн. з ОСОБА_3 При цьому на обґрунтування своїх вимог потерпілий навів доводи, які згодом виклав у своїй позовній заяві, і ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2, що брали участь в засіданні суду, не були позбавлені права заперечувати проти них.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Заголдний В.В. Кузьменко О.Т.