Справа № 1-41/2007 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року Таращанський районний суд Київської області
в складі:
головуючого: судді Василенка О.М.
з участю прокурора: Мрука СП.,
захисника: Босенка Ю.Г.,
при секретарі: Сальник О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та мешканця м. АДРЕСА_2, громадянина України, українця, неодруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину дворічного віку, непрацюючого, освіта не закінчена вища, раніше судимого 27 вересня 1996 року Літинським районним судом Вінницької області за ст.ст. 42, 142 ч.2, 144 ч.3, 193 ч.3 КК України до шести років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1. близько 18-00 год. 17.02.2004 року разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на автомобілі "AUDI-100" д.н.з. НОМЕР_1, яким мав право керувати останній, приїхали з м. Вінниці до садиби потерпілого ОСОБА_5., розташованої по АДРЕСА_1Київської області, з метою незаконного заволодіння автомобілем "AUDI-100 AVANT" д.н.з. НОМЕР_2, яким на відповідній правовій підставі, по дорученню, володів останній. Через деякий час підсудний ОСОБА_1., разом з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. з метою незаконного заволодіння автомобілем потерпілого, ввели його в оману, завіривши про бажання купівлі даного автомобіля та задля перевірки стану його рульового механізму, разом з володільцем даного автомобіля, виїхали на автодорогу Фастів - Б.Церква - Тараща - Звенигородка і стали рухатися в напрямку м. Б.Церкви. В той же час вони дали вказівку ОСОБА_4. рухатися за ними, на його автомобілі. Останній, обігнавши їх, став чекати біля повороту на с. Чернин Таращанського району, при цьому повідомив про своє місце знаходження ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_1.
В цей час, перебуваючи біля АЗС "Рось", по вул. Білоцерківській в м. Таращі, де зупинялися для заправки автомобіля потерпілого, за кермом якого знаходився останній, підсудний ОСОБА_1., з метою ними (покупцями) самостійної перевірки технічного стану автомобіля на автодорозі, запропонував ОСОБА_4. пересісти на його передне пасажирське місце, на що той погодився і вони помінялися місцями. Підсудний пересів на заднє праве сидіння, де знаходився ОСОБА_2, а ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля. Виїхавши з території АЗС "Рось", ОСОБА_5. запропонував рухатися в зворотньому напрямку, але ОСОБА_1. на дану пропозицію не погодився і наполіг рухатися в напрямку м. Б.Церкви. Під час руху в цьому напрямку, не доїжджаючи дорожнього знака 5.48 "Кінець населеного пункту" м, Таращі, де з правої сторони розташоване адміністративне приміщення Улашівського лісництва, ОСОБА_2. словесно став погрожувати потерпілому ОСОБА_4., що застосує вогнепальну зброю, якщо останній буде робити зайві рухи, а ОСОБА_1., ззаду, намагався схопити потерпілого рукою за шию, але не досягши даної мети, став утримувати ОСОБА_5. за комір шкіряного піджака. Потерпілий, відчувши ззаду якийсь предмет, який був спрямований в лівий бік тулуба, та сприйнявши погрозу як таку, що може бути реалізована і розуміючи, що його життю та здоров'ю загрожує небезпека, став спускатися по сидінню автомобіля донизу, намагаючись, таким чином, звільнитися від утримування ззаду. Опустившись до підлоги автомобіля, потерпілий відчинив передні праві дверцята автомобіля, але в цей час ОСОБА_3 наніс йому три удари ліктем правої руки в область голови. Скориставшись відчиненими передніми дверцятами автомобіля та, побачивши на узбіччі автодороги стовпчики, що вказують на його (узбіччя автодороги) небезпечність, при цьому затягнувши рукою важіль ручного гальма, намагаючись, вивернути кермо автомобіля в праву сторону, вирішив скинути автомобіль в кювет, і таким чином, припинити злочинні дії. Проте він, утримуваний за шкіряний пояс штанів, задуманого не реалізував, і в момент коли даний пояс не витримав навантаження і лопнув, він по інерції випав через відчинені праві передні дверцята автомобіля на проїжджу частину автодороги, а ОСОБА_2, ОСОБА_3. та підсудний ОСОБА_1.,
2
незаконно заволодівши таким чином транспортним засобом та документами на нього, вартість якого, згідно довідки страхової компанії "Оранта" від 29.06.2004 року становить 64421 грн., з місця вчинення злочину зникли.
Внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілий ОСОБА_5. отримав тілесні ушкодження, а саме: забій м'ягких тканин голови, крововилив на правій щоці, синець в області правого кута рота, синці на передній поверхні лівого плеча і в області правого променевозапястного суглоба, крововилив на лівому колінному суглобі, що згідно висновку експерта №277/52 від 19.08.2004 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли короткочасного розладу здоров'я.
Крім цього, підсудний ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3 крім автомобіля заволоділи речами та документами, потерпілого ОСОБА_5., які знаходилися в салоні автомобіля, а саме: кейсом шкіряним чоловічим, з кодовим замком вартістю 240 грн.; шкіряною сумкою коричневого кольору (барсеткою), для документів, вартістю 80 грн.; шапкою норковою чоловічою, вартістю 280 грн.; кепкою зимовою чоловічою, вартістю 50 грн.; рукавицями шкіряними чоловічими, вартістю 55 грн.; піджаком шкіряним чоловічим, вартістю 600 грн.; сорочкою чоловічою зеленого кольору, вартістю 50 грн.; штанами чоловічими зеленого кольору, вартістю 60 грн., поясом шкіряним чоловічим, вартістю 35 грн., мобільним телефоном "Simens А-50", вартістю 550 грн., 50 шт. конвертами вартістю 1 шт. 0,65 грн. на суму 32,05 грн., ЗО шт. поштових марок на рекомендовані листи, вартістю 1шт. 0,30 грн. на суму 9 грн., автомагнітолою "KENWOOD KRC 5788 U 36-2942-71", вартістю 920 грн., автокосметикою (поліровки) "G", вартістю 160 грн., посвідченням водія на ім'я «ОСОБА_5.», вартість відновлення якого становить 350 грн., паспортом громадянина України на ім'я «ОСОБА_5.», вартість відновлення якого становить 20 грн.,, закордонним паспортом на ім'я «ОСОБА_5.», вартість відновлення якого становить 500 грн., військовим квитком на ім'я «ОСОБА_5.», вартість відновлення якого становить 100 грн., на загальну суму 68512,05 грн., а, також: папкою для паперів та файлів, вартістю 50 грн., кепкою зимовою жіночою, вартістю 60 грн., посвідченням водія на ім'я «ОСОБА_6.», вартість відновлення якого становить 350 гон., службовим посвідченням на ім'я «ОСОБА_6.», вартість відновлення якого становить 120 грн. та документами службового користування - папка про визнання боржника банкрутом «РТП "Берізка», що належали потерпілій ОСОБА_6., на загальну суму 580 грн.
Після цього підсудний ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3 на незаконно заволоділому автомобілі "AUDI-100 AVANT" д.н.з. НОМЕР_2 стали рухатися в напрямку м. Б.Церкви, де біля повороту на с. Чернин Таращанського району, за попередньою домовленістю, їх чекав ОСОБА_4. При зустрічі ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, з метою укриття злочину, дістав з автомобіля "AUDI-100" д.н.з. НОМЕР_1, заздалегідь заготовлені номерні знаки, що належали іншому автомобілю, і встановив на автомобіль потерпілого ОСОБА_5. "AUDI-100 AVANT", змінивши таким чином номерні знаки на транспортному засобі, яким незаконно заволоділи. Після цього, ОСОБА_2. в автомобілі "AUDI-100" д.н.з. НОМЕР_1 з ОСОБА_4., а підсудний ОСОБА_1. з ОСОБА_3. в автомобілі "AUDI-100 AVANT" із заміненими номерними знаками, стали рухатися в напрямку Вінницької області, дотримуючись при цьому, попередньо обумовленої відстані між автомобілями, з метою уникнення зустрічі з працівниками ДАІ.
Внаслідок незаконного заволодіння автомобілем "AUDI-100 AVANT" д.н.з. НОМЕР_2, потерпілому ОСОБА_4. заподіяно матеріальних збитків на загальну суму 68512,05 грн., а потерпілій ОСОБА_7. заподіяно матеріальних збитків на загальну суму 580 грн.
Підсудний ОСОБА_1. вину свою у вчинені даного злочину визнав повністю, щиро каїться і показав суду, що 17.02.2004 року близько 18 год. він разом із ОСОБА_4., ОСОБА_2. та ОСОБА_3, на автомобілі «Ауді-100» д.н.з. НОМЕР_1 приїхали в м. Таращу Київської області з метою купівлі автомобіля «Ауді - 100» у потерпілого ОСОБА_5.. Підїхавши до садиби останнього, почали з ним оглядати автомобіль «Ауді - 100» д.н.з. НОМЕР_3 чорного кольору та домовлятися про його ціну. Оглянувши автомобіль вони вирішили перевірити його технічний стан. Потім він, ОСОБА_2. та ОСОБА_3, запропонували ОСОБА_4. проїхати автомобілем по дорозі і він погодився та сів за кермо автомобіля. Він сів на заднє пасажирське сидіння з правого боку, а ОСОБА_2. на ліве заднє пасажирське сидіння. ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_4. автомобілем «Ауді - 100» д.н.з. НОМЕР_1 весь час рухався за ними. Рухаючись по автодорозі в напрямку м. Білої Церкви, біля заправки «Рось» що на виїзді з м. Таращі, він запропонував ОСОБА_3. сісти за кермо автомобіля. ОСОБА_5. добровільно пересів на переднє пасажирське сидіння, а за кермо автомобіля сів ОСОБА_3 Виїхавши за м. Таращу в напрямку м. Біла Церква вони почали говорити зОСОБА_5за ціну Останній почав хвилюватися та наказав зупинити автомобіль. Вони йому відмовили і ОСОБА_2. почав словесно погрожувати потерпілому. Вони сказали ОСОБА_5., щоб він не робив зайвих рухів. Він побачив що ОСОБА_5. їх злякався та хотів вискочити з автомобіля, але в той час він вхопив ОСОБА_5. однією рукою за верхній одяг, а іншою за пояс його штанів почав утримувати його двома руками. На повороті,
3
коли автомобіль почав пригальмовувати, пояс за який він тримав ОСОБА_5. перервався і
останній, відкривши дверцята, випав з автомобіля на дорогу. Після того, закривши дверцята
автомобіля потерпілого і, залишивши його на дорозі, вони поїхали в напрямку м. Біла Церква
Київської області, таким чином викравши у ОСОБА_5. автомобіль «Ауді -100». .
Коли вони відїзджали від того місця, де ОСОБА_5. випав з автомобіля, то бачили, що останній піднявся із землі та був у нормальному стані. По дорозі їх наздогнав ОСОБА_4., після чого вони на двох автомобілях поїхали в напрямку м. Вінниці. Потім ОСОБА_4. продав даний автомобіль, але кому він не знає. Розрахунку за викрадений автомобіль останній з ним не проводив.
Щиро кається у вчиненому злочині, просить суд суворо не карати, зобов'язується в майбутньому не вчиняти злочинів.
Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1. доведеною і кваліфікує його дії за ч.З ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що завдало великої матеріальної шкоди.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування в повному обсязі матеріальної та моральної шкоди завданої злочином потерпілим. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, Такі обтяжуючі покарання обставини встановлені досудовим слідством як вчинення злочину повторно, групою осіб за попередньою змовою не можуть бути враховані судом, оскільки вони передбачені в статті 289 ч.З КК України як ознаки злочину, що впливають на його кваліфікацію.
Враховуючи особу підсудного, тяжкість вчиненого злочину, його позитивну
характеристику по місцю проживання, що він раніше був судимим і має не зняту і непогашену
судимість, вчиняв злочин, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні
має малолітню дитину дворічного віку, зобов'язується в майбутньому не вчиняти злочинів,
позицію потерпілих, які просять його суворо не карати не позбавляти реально його волі,
наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості
вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, суд вважає за можливе призначити йому
основне покарання відповідно до ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі та звільнити його
від відбування покарання з випробовуванням, оскільки його виправлення можливе без ізоляціі
від суспільства, застосувавши до нього ст.75 КК України.
Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України і призначити йому покарання п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо протягом двох років не вчинить нового злочину.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи;
2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,
роботи або навчання;
3) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1- утримання під
вартою в слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області замінити на підписку про невиїзд і залишити її до вступу вироку в законну силу, звільнивши засудженого з під варти в залі суду.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Таращанський районний суд.