КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-377/09                            Головуючий у 1-й інстанції:   Хохлюк Г.О.  

Суддя-доповідач:  Бараненко І.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді –Бараненка І.І.,

суддів:                        Зайця В.С.,

                                          Ключковича В.Ю.

при секретарі судового засідання –Григоренко Т.І.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 24 грудня 2009 року в адміністративній справі №2-а-377/09 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до УДАІ УМВС України в Житомирській області, інспектора АП ВДАІ м. Баранівки лейтенанта міліції Данилюка Олексія Борисовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2009 року  ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правил дорожнього руху України, просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АМ № 070046 від 13 листопада 2009 року.

Постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 24 грудня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував доведеністю факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі Позивач, вказуючи на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи в?бачається, що 29.10.2009 року інспектором ВДАІ Баранівського району Житомирської  області молодшим лейтенантом міліції Єгерським О.О. складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КпАП України, яке виразилось у керуванні автомобілем, у якого лобове скло мало пошкодження у вигляді тріщин, що обмежували оглядовість з місця водія.

Постановою АМ № 070046 від 13 листопада 2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення вимог п. 31.1 Правил Дорожнього Руху України, яке він допустив під час керування автомобілем НОМЕР_1 по вул. Першотравенській в м. Баранівка Житомирської області.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення відповідачем постанови по справі про адміністративне правопорушення з таких підстав.

Пунктом 31.4.7 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001р., заборонено керувати автомобілем зі склом, не передбаченим конструкцією, або з такими пошкодженнями, які обмежують оглядовість водія і погіршують його прозорість.

Як вбачається з пояснень позивача, наданих ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і записаних в ньому, ОСОБА_3 керував автомобілем з тріщинами лобового скла.

Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність  адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані, зокрема, встановлюються  протоколом про адміністративне правопорушення, що підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції правомірно взято до уваги протокол про адміністративне правопорушення в якості належного і допустимого доказу у справі, що підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Баранівський районний суд Житомирської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду –без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 24 грудня 2009 року в адміністративній справі №2-а-377/09 -  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16 листопада 2010 року.

Головуючий                                 __________________           І.Бараненко

Судді:                                            __________________           В.Заяць

 __________________           В.Ключкович