Апеляційний суд Кіровоградської області  

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська, 2, тел. 24-56-63

_______________________________________________________________________________________  

Справа № 11 - а – 931   2010 р.                              Головуючий у І інстанції – Мумига І.М.

Категорія - ч.2,3 ст.185 КК України                      Доповідач у ІІ інстанції - Поступайло Н.І.

  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

9 листопада  2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:  

  головуючого судді: Поступайло Н.І.,                                                

суддів: Петрової І.М., Деревінського С.М.                                                    

за участю прокурора Черниш Г.Р., засудженого  ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, потерпілої  ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора  на вирок Компаніївського районного суду Кіровоградської області від  29 липня 2010 року, яким  

  ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець   с.Новомайськ Криворіжського району Дніпропетровської області,  українець, громадянин України, з загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, прож.  в АДРЕСА_1, раніше не судимий,  

  засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі,  

за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі,  

-зач.1 ст.304  КК України на 3 роки позбавлення  волі.  

  На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.  

  Згідно ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням на 3 роки, зобов’язано його періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції,  не виїжджати   за межі України на постійне місце проживання  без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти інспекцію про  зміну  місця  проживання, роботи , навчання.  

  За вироком Компаніївського районного суду  ОСОБА_2  визнано винним у тому, що у кінці жовтня 2009 року  близько 20 год. у зговорі  із  ОСОБА_5  таємно заволоділи  мопедом «Дельта», належним   ОСОБА_6 , що знаходився на вул..  Шевченка у с. Компаніївка, вартістю  2064 грн.70 коп., яким  розпорядилися на власний  розсуд.  

В листопаді 2009 року  ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб із неповнолітнім  ОСОБА_5 із приміщення  погребу   ОСОБА_4, що у  домоволодінні №АДРЕСА_2,  таємно  викрали   268 кг картоплі  по ціні  2грн.80 коп. загальною вартістю  750 грн.40 коп. , якою розпорядилися   на власний  розсуд.  

Також, в листопаді 2009 року  ОСОБА_2 таємно  викрав  із горища потерпілої ОСОБА_4  48 кг насіння соняшника загальною вартістю   88 грн.  

8  грудня 2009 року  ОСОБА_2 таємно заволодів грошима у  сумі 2000грн., належні матері  ОСОБА_7, якими розпорядився на власний  розсуд.  

В зміненій  апеляції прокурора  ставиться  питання   про  зміну вироку  суду у зв’язку із тим, що судом першої інстанції порушено кримінальний  закон, а   саме, призначивши  фактично покарання  засудженому за ч.1 ст. 70 КК України  із застосуванням принципу  часткового складання   покарань за  сукупністю злочинів ,   суд  у вироку  послався на застосував принцип  поглинання  покарань.  

Заслухавши доповідь  судді,  прокурора, що просив  задовольнити  апеляцію,  засудженого та його захисника, що погодилися  із апеляцією прокурора,   вивчивши матеріали справи  та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів  знаходить її обґрунтованою, а  вирок суду таким, що підлягає зміні.  

  Так, вина  ОСОБА_2 у  вчиненні злочинів , за які  він засуджений , підтверджується  зібраними  по справі, перевіреними  у  судовому  засіданні  доказами,  та не оскаржується  ніким  із учасників  процесу.  

Дії  засудженого  правильно кваліфіковані за  ч.2 та ч.3 ст. 185, а також за ч.1 ст. 304 КК України , оскільки він вчинив таємне викрадення  чужого майна  за попередньою змовою групою осіб  а також із проникненням у  приміщення, та  втягнення неповнолітнього  у злочинну діяльність .  

Призначаючи покарання  засудженому, суд першої інстанції  врахував  вимоги ст.. 65 КК України, тобто  ступінь  тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують  покарання та призначив  відповідне покарання,  при цьому  правильно  прийшов до висновку  про  можливість виправлення  та перевиховання засудженого без позбавлення волі та ізоляції від суспільства, оскільки можливість    перевиховання ОСОБА_2  заходами контролю з боку   кримінально-виконавчої інспекції не вичерпана.  

Щодо  доводів  апеляції прокурора  про  помилкове застосування принципу призначення покарань за сукупністю  злочинів, то вона  обґрунтована, оскільки фактично суд  застосував  принцип  часткового складання  покарань,  більш того,  суд помилково  призначив  однакові  покарання  за двома  складами злочинів,  які  не можуть бути  поглинені.  

Виходячи із наведеного,  вирок суду  підлягає зміні  із  уточненням  принципу  складання покарань  за сукупністю злочинів.  

  Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -  

  У Х В А Л И Л А:  

Апеляцію прокурора  задовольнити.  

Вирок Компаніївського районного суду Кіровоградської області від                   2010 року відносно  ОСОБА_2 змінити,   вважати засудженим  ОСОБА_2 за ч.2ст.185 КК України  на 2 роки позбавлення волі; за ч.3ст.185 КК України  на 3 роки позбавлення волі; за ч.1 ст.304 КК України на 3 роки позбавлення волі.  На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів  шляхом  часткового  складання покарань остаточно визначити  буцик І.В. до відбування  3роки 6 місяців позбавлення волі.  

У решті вирок суду залишити  без зміни.  

  С У Д Д І: