РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 2- 8889/10
29.10.2010 року. м. Маріуполь.
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючої судді Чмель О.Л., при секретарі: Давлетбаєвій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», 3-я особа товариство з обмеженою відповідальністю « Охорона – Рівне» про визнання незаконними пункту 4.11 стандарту підприємства, розпорядження, зобов»язання до виконання певних дій та відшкодування збитків, нанесених честі гідності та діловій репутації, -
В С Т А Н О В И В :
29.04.2010 р. позивач звернувся до відповідача з зазначеним позовом. При цьому вказав, що він є працівником комбінату. При проходженні 03.02.2010 р. після своєї робочої зміни о 15.45 годин через контрольно – пропускний пункт комбінату його зупинив працівник 3-ї особи і незаконно вимагав показати вміст сумки позивача, при цьому позивач передав перепустку працівнику охорони. Вважає незаконним п. 4.11 стандарту підприємства про обов»язок працівника пред»являти вміст сумок охоронцю за його вимогою, оскільки він суперечить положенням ст.ст. 30,62 Конституції України, нормам ч.1 ст. 319 ЦК України та ст.. 356 КК України, що до порушення його права власності, презумпції невинуватості, недоторканності його володіння, дії охоронця слід розцінювати як самоправство. 08.02.2010 р. до ЦРЕО надійшов лист служби безпеки підприємства від 05.02.2010 р. де зазначається, що позивач порушив вказаний пункт стандарту та наказується керівництву покарати позивача. Вважає, що вказаний лист завдає збитків його честі, гідності та діловій репутації. Вважає, що лист є доказом незаконної поведінки охорони, оскільки там зазначено, що він дійсно був затриманий після закінчення його зміни у його особистий час, охоронець вимагав показати зміст сумки, його перепустка залишилася у охоронця, його намагалися вивезти в невідомому напрямку.12.03.2010 р. позивач був ознайомлений з розпорядженням по ЦРЕО № 166 від 26.02.2010 р., яким його було позбавлено частини премії за лютий 2010 р. 25.03.2010 р. він звертався по даному спору до КТС, яка його вимоги не задовольнила. Вважає розпорядження незаконним, оскільки воно ґрунтується тільки на підставі прохання керівника служби безпеки, а не на підставі закону. Розпорядження і вказаний лист є порушенням начальником та директором ст.. 356 КК України, Вважає, що трудові обов»язки він не порушував, оскільки інцидент відбувся після його зміни. Ніяким законом не передбачено покарання за порушення стандарту підприємства, тому позбавлення частини премії також вважає самоправством. Просить визнати незаконними пункту 4.11 СТП 232-104-2004, розпорядження ЦРЕО № 166 від 26.02.2010 р. та зобов»язати ЦРЕО повернути незаконно відібрану 10 % премії за лютий 2010 р. та зобов»язати службу безпеки відкликати лист 05.02.2010 р. для відшкодування збитків нанесених честі, гідності та діловій репутації позивача.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що згідно вимог ст. 21 КЗпП України позивач, як працівник ВАТ «МК «Азовсталь»,
зобов'язаний підкорятись правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, якими передбачено, що працівники зобов'язані дотримуватись встановленого на комбінаті пропускного режиму. З 01.07.2009 р. введені зміни № 3 до СТП 232-104-2004. Пунктом 4.11 вказаного стандарту передбачено, що працівник за вимогою контролера зобов'язаний самостійно пред'явити в т.ч. сумку для перевірки. Оскільки позивач при виході з комбінату після закінчення робочого часу відмовився пред'явити для перевірки свою сумку, стосовно нього директором служби безпеки складено лист щодо порушення та направлено до ЦРЕО Згідно п.15 Загального положення про оплату та преміювання робітників підприємств за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку робітником, розмір його премії може бути зменшено від 5 % до 100 %.. Підставою для позбавлення премії є розпорядження керівника структурного підрозділу. Позивач правомірно був позбавлений частини премії. Пункт 4.11 вказаного стандарту не суперечить закону, тому в позові просить відмовити ОСОБА_1 Також представник пояснив, що стосовно попереднього стандарту за подібним інцидентом позивач вже звертався до суду, рішенням якого йому було відмовлено в позові.
Представник 3-ї особи вважав позов необґрунтованим і пояснив, що між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю « Охорона – Рівне» є договір на надання послуг з охорони. В договорі передбачено, що охорона підпорядкована службі безпеці відповідача. Ними та відповідачем сумісно були розроблені зміни № 3 до СТП 232-104-2004, розроблена посадова інструкція контролера. У вказаний день контролер ОСОБА_2 діяв згідно вказаних нормативів.
Вислухавши сторін, представника 3-ї особи, свідка, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов не обґрунтований і в його задоволені слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.04.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до КТС комбінату з заявою про визнання незаконним п.4.11 стандарту підприємств, розпорядження ЦРЕО від 26.02.2010 р., відкликання листа служби безпеки, повернення 10 % премії за лютий 2010 р. Розглянувши заяву останнього в його відсутності, КТС підприємства 16.04.2010 р. вирішила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1.( а.с.- 5)
Згідно п. 5 постанови ПВС України « Про практику застосування судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 зі змінами від 01.04.1994 р., 26.10.1995 р., 25.05.1998 р., незалежно від того, працівником, власником або уповноваженим ним органом чи прокурором порушена справа, після вирішення спору в КТС, суд розглядає її в порядку позовного провадження, як трудовий спір, що вирішувався в КТС, тобто, як вимогу працівника до підприємства, установи, організації.
Судом встановлено, що позивач працює ведучім інженером ЦРЕО ( цех ремонту електричного обладнання) у ВАТ «МК «Азовсталь». 03.02.2010 року при проході через контрольно-пропускний пункт комбінату позивач відмовився виконати вимогу контролера ОСОБА_2 щодо надання для перевірки сумку, яку він проносив, шляхом її відкриття та пред'явлення. Цей факт не заперечує і сам позивач. Свідок ОСОБА_2 підтвердив, що позивач надав йому пропуск для перевірки, однак відмовився відкривати сумку для перевірки. Після приїзду мобільної групи, позивач відмовився їхати до начальника караулу для розбирання та пішов до дому.( а.с.-137)
Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові , а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Стаття 139 КЗпП України передбачає обов»язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ч. 1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
Пунктом 1.5 Посадової інструкції ПІ 232-14-56-2009, з якою позивач ознайомлений під розпис, останній в своїй роботі повинен знати та керуватися організаційно розпорядними документами виданими на комбінаті, правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Пунктом 5.2.9 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВАТ «МК «Азовсталь», які затверджені конференцією трудового колективу 29.07.2008 року, передбачено, що працівники зобов'язані виконувати встановлений на комбінаті пропускний режим. ( а.с.- 38- 43)
Згідно р.1 Правил , вказані Правила направлені на виконання трудової дисципліни.
Стандартом підприємства «Організація пропускного режиму на ВАТ «МК «Азовсталь» СТП 232-104-2004 встановлені основні положення та вимоги до організації та здійсненню пропускного режиму на території ВАТ «МК «Азовсталь», порядок організації та здійснення пропускного режиму для працівників комбінату, працівників сторонніх підприємств та відвідувачів комбінату.
Згідно п. 4.11 зазначеного Стандарту, який введений в дію з 01.07.2009 року, вміст папок, сумок, дипломатів, згортків та інших речей, які є у працівників та відвідувачів комбінату, за вимогою контролера відділу охорони ТОВ «Охорона-Рівне», який має бейджик зі своїми даними чи іншого працівника служби безпеки комбінату, що пред'явив службове посвідчення, повинні самостійно пред'являтись ними для перевірки. ( а.с. - 26 )
Суд вважає, що діями позивача щодо відмови самостійно пред'явити сумку для перевірки були порушені вимоги п. 5.2.9 Правил внутрішнього трудового розпорядку, п. 1.5 Посадової інструкції 232-14-56-2009 та п. 4.11 Стандарту підприємства, оскільки останніми передбачено, що особа, яка проходить через пропускний пункт повинна самостійно пред'явити сумку для перевірки. Так як вказана система є обов»язковою, то не має значення в який час позивач перетинав пропускний пункт під час робочого часу чи після його закінчення.
Суд вважає, що п.4.11. стандарту підприємства, затверджений генеральним директором підприємства після узгодження з усіма службами, у тому числі з профспілковим комітетом і юридичною службою підприємства, про перевірку майна працівників, яке вони виносять з комбінату, ніяк не обмежує чи порушує майнові та конституційні права працівника і встановлений з метою запобігання крадіжок майна підприємства.. Дії контролера та інших осіб щодо вказаного пункту не є самоправством , тому що вони узгоджуються з наведеними вище нормативними актами.
Тому позивачу слід відмовити в вимозі про визнання незаконним п. 4.11. стандарту підприємства.
Судом встановлено, що 09.02.2010 р. на ім.»я начальника ЦРЕО підприємства надійшов лист директора служби безпеки підприємства про вище вказане з посиланням на порушення позивачем п. 4.11 стандарту підприємств та проханням прийняти заходи дисциплінарного стягнення. ( а.с.- 24)
Статтею 16 ЦК України передбачено вичерпаний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів осіб. Вимога позивача про зобов»язання служби безпеки відкликати лист для відшкодування збитків, нанесених честі, гідності та діловій репутації законом не передбачено.
Крім того згідно ст.. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та ( або) членів її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Оскільки позивачем не надано суду доказів відносно вказаного, а суд вважає, що служба безпеки не поширила недостовірну інформацію відносно позивача, а повідомила про факти які мали місце, то в задоволенні і цієї частини вимог позивачу слід відмовити.
Судом встановлено, що розпорядженням начальника ЦРЕО комбінату ОСОБА_1 позбавлений премії за лютий 2010 р. у розмірі 10 % за порушення п. 4.11. СТП ( а.с.- 25)
З урахуванням п. 5.2 СТП 232-142-2008 «Система контролю трудової дисципліни», де передбачено за порушення трудової дисципліни застосування позбавлення повністю або частково премії, п. 15 Загального положення про оплату праці та преміювання робітників комбінату, введеного в дію 01.02.2010 р., де передбачено, що за порушення робітником правил внутрішнього трудового розпорядку розмір премії може бути зменшено з 5 до 100 %, а також додатком 1 до Загальних положень про оплату праці і преміювання робітників комбінату, суд вважає, що позивач законно був позбавлений частково премії у розмірі 10 %, тому вказане розпорядження начальника ЦРЕО є законним і позивачу слід відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним розпорядження ЦРЕО № 166 від 26.02.2010 р. та зобов»язання ЦРЕО повернути незаконно відібрану 10 % премії за лютий 2010 р.
Керуючись ст.ст.10,11,60,212- 215 ЦПК України, ст. ст.. 21,139, 142 КЗпП України, ст..ст. 16, 277 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», 3-я особа товариство з обмеженою відповідальністю « Охорона – Рівне» про визнання незаконними пункту 4.11 стандарту підприємства, розпорядження, зобов»язання до виконання певних дій та відшкодування збитків, нанесених честі гідності та діловій репутації.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя.