Справа № 2-652/2010 р.                                                      

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

      29 жовтня 2010 року.  Татарбунарський районний суд Одеської об-ласті в складі:

головуючого – судді                              Тимошенка С.В.    

при секретарі                                    Коренчук О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбу-нари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  

про стягнення заборгованості по виплаті  

аліментів та неустойки за прострочення                              

сплати аліментів,

  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:  

 ОСОБА_1 пред’явила позов до суду про стягнення заборгованості по виплаті аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів з ОСОБА_2, посилаючись на наступні обставини. З 1988 по 1999 роки вона співмешкала з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька, батьком якої визнано відповідача згідно свідоцтва про встановлення батьківства. На підставі рішення Татарбунарського районного суду Одеської області № 2-а-59 від 15 червня 2000 р. з ОСОБА_2 стягнено аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітної плати щомісячно. З 01 вересня 2007 року по 30 червня 2010 року дочка навчалась на денному відділенні Одеської Національної академії харчових технологій, у зв’язку з цим потребувала матеріальної допомоги на навчання. Вона звернулась ло суду з позовною заявою і рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 грудня 2007 року з відповідача було стягнено заборгованість по аліментам в розмірі 4525,56 грн., неустойку за заборгованість по аліментам в сумі 1357,55 грн. та аліменти у розмірі 200 грн. щомісячно до закінчення дочкою навчання, а саме до 30.06. 2010 р. З 12 листопада 2007 року по 30.06.2010 року відповідач сплачував аліменти частково, відповідно розрахунків заборгованості по аліментам, наданих відділом державної виконавчої служби від 02.06. 2009 р. та 14.06.2010 р. за ним виникла заборгованість в розмірі 4566,28 грн.28 коп., та відповідно сума неустойки склала 1307,90 грн. Зважаючи на ці обставини вона вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки прострочення сплати аліментів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що не має постійного місця роботи, хворіє, у зв’язку з важким матеріальним становищем просив зменшити розмір позовних вимог.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали сп-рави, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З копії свідоцтва про встановлення батьківства серії НОМЕР_1 ( а.с.6 ) видно, що батьком ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано ОСОБА_2

Як вбачається з довідки № 4770 від 23.06.2010 р. ( а.с.7 ), ОСОБА_3 дійсно є студентом 4 курсу МК-07 групи Одеського технічного коледжу Одеської національної академії харчових технологій денного відділення легкої промисловості та товарознавства.

Відповідно до копії виконавчого листа № 2-1347/07 ( а.с.8 ), за рішенням суду з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 заборгованість по аліментам в розмірі 4525,56 грн., неустойку за заборгованість по аліментам в сумі 1357,55 грн. та аліменти в розмірі 200 грн щомісячно, починаючи з 12 листопада 2007 р. до закінчення дочкою навчання, а саме до 30.06. 2010 р.

Із розрахунків заборгованості по аліментам ( а.с.9,10 ) вбачається, що станом на 15.06.2010 р. заборгованість по аліментам боржника ОСОБА_2 склала суму у розмірі 4566,28 грн.

Копією довідки від 12.08.2010 року, виданої виконкомом Татарбунарської міської ради ( а.с.22 ), ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1, але за даною адресою не зареєстрований, не працює з 27.08.2007 року.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 грудня 2007 року, оригінал якого було оглянуто у судовому засіданні, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 стягнуто: заборгованість по аліментам в розмірі 4525, 56 грн., неустойку за заборгованість по аліментам в сумі 1357,55 грн. та аліменти в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 12 листопада 2007 р., до закінчення дочкою навчання, а саме до 30.06.2010 р.

Таким чином, за рішенням суду відповідачу за період часу з 12.11.2007 р. по 30.06.2010 р., а саме за 31 місяць 18 днів, позивачем повинно було сплачено аліментів на загальну суму у розмірі 6300 грн. ( 31,5 міс. х 200 грн. ).

Позивачем частково сплачено аліментів на суму: за 2007-2008 р.р. 737 грн.; за 2009 р. 610 грн.; за 2010 р. 593 грн.38 коп., а всього на суму 1940 грн.38 коп. ( 737 + 610 + 593,38 ).  

Заборгованість по аліментам з оглядом на наведене складає 4359 грн.62 коп. ( 6300 – 1940,38 ).

Тому суд не може погодитись з розрахунком заборгованості по аліментам, згідно якого позивач повинен сплатити 4566 грн.28 коп., вважаючи вірним розрахунок зроблений судом, у відповідності до якого заборгованість позивача по аліментам складає 4359 грн.62 коп., а з округленням до цілого – 4360 грн.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.194 Сімейного Кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст.199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.  

Згідно до ст.199 Сімейного Кодексу України,  якщо повнолітні  дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.196 ч.2 Сімейного Кодексу України  розмір неус-тойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.  

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути  зменшений за рішенням суду…

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідач хворіє і в зв’язку з цим не працює з 27 серпня 2007 року, мешкає один. Зазначені обставини дозволяють і дають підстави суду визнати складним матеріальний і сімейний стан боржника, з урахуванням яких у відповідності до ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки за прострочення сплати аліментів підлягає зменшенню до мінімуму.

Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.551 ч.3 ЦК України, ст. ст.194,196 ч.2,199 Сімейного Кодексу України, ст.ст.58-60,208,209, 213-215 ЦПК України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В:  

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  

про стягнення заборгованості по виплаті аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Крива Балка Саратського району Одеської об-ласті, заборгованість по виплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 в сумі 4360 грн., неустойку за прострочення сплати аліментів у сумі 200 грн., судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської об-ласті через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

       Суддя                                           Тимошенко