Справа № 2-500/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ                                                          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21 жовтня 2010 року                                                     Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді        Скуртова М.І.

при секретарі                                 Чернієнко О.В.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

 ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в якій зазначає, що разом з  її матір’ю —   ОСОБА_3, дочкою – ОСОБА_4 вона є співвласницею квартири АДРЕСА_1 Одеської області. В даній квартирі  також зареєстрований гр-н ОСОБА_2, котрий є чоловіком її доньки.

Позивач вказує, що її донька та зять в червні 2008 року припинили шлюбно-сімейні відносини і  з того часу ОСОБА_2 проживає окремо. Факт того, що він протягом двох років відсутній за місцем реєстрації підтверджується  відповідними актами.

А тому враховуючи те, що ОСОБА_2 не проживає  за місцем реєстрації та не є членом сім’ї, позивач звернулася до суду та просить визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

У судовому засіданні при розгляді справи позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою, що належить їй на праві спільної власності.        

Відповідач  в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.12,16).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допитані кожен окремо, при розгляді справи пояснили, що знають, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1. У вказаному помешканні дійсно давно мешкав відповідач – ОСОБА_2, який доводиться позивачці зятем, однак він у вказаному помешканні не проживає понад рік і особистих його речей там немає.  

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.                

Суд, заслухавши позивача, врахувавши неявку відповідача, допитавши свідків, вивчивши документи справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії паспорту позивач — ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Долинське Ананьївського району Одеської області, зареєстрована по АДРЕСА_2 Ананьївського району Одеської області  (а.с.5).  

Встановлено також, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 25 липня 1997 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 (а.с.6).

Так на підставі копії свідоцтва про укладення шлюбу з’ясовано, що 02 липня 2001 року Ананьївською Першою сільською радою Ананьївського району Одеської області було зареєстровано шлюб громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.7).  

На підставі актів підтвердження роздільного проживання від 11.01.2010 року та  12.07.2010 року  встановлено, що гр-н ОСОБА_2 за адресою — АДРЕСА_1 Ананьївського району Одеської області з 2008 року не проживає та його майна за даною адресою  немає (а.с.8,10).    

Так, відповідно до довідки-виписки із будинкової книги про склад сімї та реєстрацію встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 Ананьївського району Одеської області зареєстровано чотири особи: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9).

Згідно ст. 157 ЖК України членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою ст. 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.  

Статтею 316 ЦК України передбачено, що право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.          

У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи немає, їх показання об’єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.  

Таким чином, встановлено, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 Ананьївського району Одеської області. Відповідач по справі —                 ОСОБА_2 доводиться ОСОБА_1 зятем. Близько двох років відповідач у вказаному помешканні не проживає та будь-які його особисті речі там відсутні, проте знятись добровільно з реєстраційного обліку не бажає, чим порушує права позивача, як власника нерухомого майна. А взявши до уваги пояснення позивача та свідчення свідків, належно оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення позову.      

Сторонам роз’яснено вимоги ст. 174 ЦПК України та наслідки відповідних процесуальних дій.

Вирішуючи питання про судові витрати, взявши до уваги бажання позивача, суд вважає за можливе їх залишити за ним.        

Керуючись ст.157 ЖК України, ст.ст.316, 319 ЦК України, ст.ст. 15,30,60,88,209,212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

 ВИРІШИВ:

         Задовольнити позов ОСОБА_1 .

Визнати громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 Ананьївського району Одеської області  таким, що втратив право користування  АДРЕСА_1 Ананьївського району Одеської області з подальшим його зняттям з реєстраційного обліку.

Витрати по справі залишити за позивачем .

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя:                                                                                                   М.І. Скуртов

  Рішення набуває законної сили «____» _____________2010 року.