Справа № 2-512/2010 р.

                                                                            РІШЕННЯ                                                          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11 жовтня 2010 року                                                                  Ананьївський районний суд Одеської області      

в складі: головуючого судді        Скуртова М.І.

при секретарі                                 Чернієнко О.В.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком,

 ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що згідно свідоцтва про право власності №НОМЕР_1 від 12.03.2007 року є власницею житлового будинку, розташованого в          АДРЕСА_2. В даному будинку зареєстровані вона, її співмешканець —  ОСОБА_4, син – ОСОБА_2 та невістка — ОСОБА_3.  

Позивач вказує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вказаному житловому будинку не проживають з 1994 року, оскільки мають власну квартиру, котра розташована по АДРЕСА_3. Крім того вказаному подружжю на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.  

ОСОБА_1 вказує, що на даний час у неї виникла потреба в оформленні субсидії на житлово-комунальні послуги в зв”язку з чим вона звернулась до відповідачів з проханням аби ті  знялись з реєстраційного обліку  в її помешканні, однак вони відмовляються.  

Позивач вважає, що оскільки її син та невістка мають інше місце постійного проживання, припинили сімейні стосунки з нею, як власником будинку, тому втратили право користування вказаним помешканням через що звернулась до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні при розгляді справи позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком, що належить їй на праві приватної власності.

Відповідач – ОСОБА_2 в судовому засіданні пред’явлений позов визнав повністю, при цьому також зазначив, що і його дружина мабуть буде не проти.      

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, причину неявки не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при розгляді справи пояснили, що знають, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2. У вказаному помешканні дійсно давно мешкали відповідач та його дружина ОСОБА_3, однак виїхали так як набули право власності на інше помешкання, де й проживають. Зазначили також, що в останній час вони рідко відвідують позивачку.  

Суд, заслухавши позивача, відповідача, допитавши свідків, вивчивши документи справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копій паспортів позивач — ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Ананьєва Ананьївського району Одеської області та мешканка АДРЕСА_2 Ананьївського району Одеської області  (а.с.5).  

Встановлено також, що згідно копії свідоцтва про право власності №НОМЕР_1 на житловий будинок ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_2 Ананьївського району Одеської області. Дане також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.7-9).

На підставі актів підтвердження роздільного проживання від 15.01.2010 року та  30.07.2010 року  встановлено, що гр-ни ОСОБА_2, ОСОБА_3 за адресою — АДРЕСА_2 Ананьївського району Одеської області тривалий період часу не проживають та їхнього майна за даною адресою  немає (а.с.12,13).    

Так, відповідно до довідки виписки  із будинкової книги про склад сімї та реєстрацію встановлено, що  житловому будинку по АДРЕСА_2 мешкає чотири особи: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).

Судом також встановлено, що гр-ну ОСОБА_2 на праві приватної власності належать квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_3 про що свідчать довідки Ананьївського РБТІ (а.с.15,16).  

Згідно ст. 157 ЖК України членів сім”ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою ст. 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.  

Статтею 316 ЦК України передбачено, що право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.          

У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи немає, їх показання об’єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.  

Таким чином, встановлено, що позивач є власником жилого будинку по АДРЕСА_2 Ананьївського району Одеської області. Відповідачі по справі —                 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доводяться ОСОБА_1 сином та невісткою відповідно. Понад десять років відповідачі у вказаному помешканні не проживають, оскільки мають власне житло та будь-які їх особисті речі там відсутні, проте знятись добровільно з реєстраційного обліку не бажають, чим порушують права позивача, як власника нерухомого майна. А тому належно оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення позову.      

Сторонам роз’яснено вимоги ст. 174 ЦПК України та наслідки відповідних процесуальних дій.

Вирішуючи питання про судові витрати, взявши до уваги бажання позивача, суд вважає за можливе їх залишити за ним.

Керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК Української РСР, ст.ст. 316, 319 ЦК України,                                ст.ст. 15,30,60,88,174,212-215,250 ЦПК України, суд, -

 ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 .

Визнати громадян  ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані  по АДРЕСА_2 Ананьївського району Одеської області  такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_2 Ананьївського району Одеської області.

Витрати по справі залишити за позивачем .

Рішення  може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

        Головуючий суддя:                                                                                                      М.І. Скуртов

Рішення набуває законної сили „____” ____________2010 р.