Справа № 2-1340/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

  03 листопада 2010  року                 місто Кіровське    

  Кіровський міський суд Донецької області у складі:  

головуючого – судді                     Карабан І.І.  

при секретарі                                             Єфременко О.М.  

за участю представників відповідача      Бобиш Н.Б., Мандрус І.С.                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське цивільну справу за позовом   ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровське про відшкодування моральної шкоди, -  

ВСТАНОВИВ:  

20 жовтня 2010 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною  заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровське (далі Фонд) про відшкодування моральної шкоди в розмірі 40000 гривень, мотивуючи свій позов тим, що      08 лютого 2007  року висновком  МСЕК вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності     в зв'язку  з  професійною  хворобою – антракосиликатоз, інтерстіціальна форма, І/І, т/s, ЛН 1 ст.,  встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40% безстроково.  В зв'язку з професійним захворюванням  не може працювати, оскільки погано себе почуває, у нього спостерігається постійна задишка при підйомі на третій поверх і при швидкій ходьбі, кашель з отходженням мокроти, що спричиняють біль в області, коливання артеріального тиску, слабкість, постійно хворіє хронічним бронхітом. Все це знижує якість його життя, викликає в нього почуття безпорадності. В зв’язку з цим змушений обмежувати спілкування з близькими і знайомими, надмірне вживання ліків почало викликати білі в шлунку, відчуття залежності від болю і ліків дезорганізує сталий образ життя, викликає пригнічений моральний стан та душевні страждання.  

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутні, зазначивши в заяві, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Представники відповідача  Бобиш Н.Б., Мандрус І.С., які діють на підставі довіреностей, позов не визнали в повному обсязі і пояснили в судовому засіданні, що відшкодування моральної шкоди Фондом проводиться на підставі відповідного висновку  медичних органів, яким є висновок МСЕК про встановлення  факту спричинення моральної шкоди. Позивачем такий висновок не надано і крім того,  не доведено факт спричинення моральної шкоди і не обґрунтована сума моральної  шкоди. Відповідно до  Закону України «Про державний  бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України» передбачено, що  відшкодування Фондом моральної (немайнової) шкоди   незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008 року. На теперішній час правових підстав для виплати Фондом моральної шкоди не має, оскільки не існує відповідні норми закону і тому Фонд не має фінансових можливостей для цих цілей.  Крім того, Фондом виконані всі зобов’язання перед позивачем щодо відшкодування шкоди, а саме  виплачено  одноразову допомогу та щомісячно позивач отримує грошові суми.  Висновком МСЕК позивачу встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 80% не тільки  у зв’язку з професійним захворюванням, але  і з трудовим каліцтвом. Також для встановлення наявності  моральної шкоди потрібен відповідний висновок МСЕК, або висновок лікаря-психіатра, а тому позивач не довів наявність у нього  моральної шкоди. Крім того, позивачем  пропущено  тримісячний строк звернення до суду, передбачений ст..233 КЗпП України, а у відповідності до ст..237-1 КЗпП України моральна шкода, завдана у разі порушення  законних прав працівника, відшкодовується власником або уповноваженим ним органом.    

Заслухавши  пояснення представників відповідача, дослідивши інші докази, суд вважає,  що позовні вимоги позивача  не підлягає   задоволенню з   наступних підстав.  

Судом встановлено, що з 01 липня 1980  року по 29 листопада 2005 року  позивач працював на підземних  роботах на вугільних підприємствах, звільнився 29 листопада 2005 року за власним бажанням в зв’язку з виходом на пенсію за віком.    

16 січня 2007 року  актом № 10 розслідування хронічного професійного захворювання встановлено у позивача професійне захворювання – антракосиликатоз, інтерстіціальна форма, І/І, т/s, ЛН 1 ст., яке виникло внаслідок  недосконалості технологічних процесів видобутку вугілля, тривала робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва.  

Донецькою обласною МСЕК № 3 08 лютого 2007  року позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40 % у зв’язку з професійним  захворюванням  та визнано інвалідом Ш групи у зв’язку з професійним  захворюванням  безстроково.  

З 08 жовтня по 24 листопада 2006 року знаходився на лікуванні в обласній клінічній лікарні професійних захворювань м. Донецька з діагнозом:  антракосиликатоз, інтерстіціальна форма, І/І, т/s, ЛН 1 ст..  

Відповідно до п. п. «е» п.1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-Х1У з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон), у випадку настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, виплатив йому, зокрема, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.  

Пунктом 22 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V  зупинена на 2007 рік дія  абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".  

  Таким чином, на момент виникнення права у позивача на відшкодування моральної шкоди, а саме 8 лютого 2007 року,  дія  норми права, що передбачала   обов’язок Фонду відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, виплатив йому, зокрема, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому, була зупинена, а тому правові підстави щодо стягнення з відповідача на користь позивача  в відшкодування моральної шкоди грошової компенсації відсутні.      

  На підставі викладеного, керуючись п. п. «е» п.1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-Х1У з наступними змінами та доповненнями,  п. 22 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, ст. ст. 15, 88, 213, 215 ЦПК України,  суд, -              

ВИРІШИВ:  

В задоволенні позову ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровське про відшкодування моральної шкоди - відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається  до  Апеляційного суду  Донецької області   через Кіровський міський суд  Донецької області протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя