ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
08.06.06 Справа № 139/13-06
За позовом Національної телекомпанії України, м. Київ
До Дочірнього підприємства „Софт Транс”, Броварський р-н, с. Гоголів
про стягнення 53262,09 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
Від позивача: Любченко О.М. - довіреність;
Від відповідача: Клименко О.В. - довіреність;
суть спору:
Національною телекомпанією України (далі – позивач) заявлено позов до Дочірнього підприємства „Софт Транс” (далі –відповідач) про стягнення 53262,09 грн., з яких 52840,81 грн. –основний борг, 421,28 грн. –пеня.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №243-25 від 22.04.2005р. щодо повернення будівельної продукції.
В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зміну позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача 52840,81 грн. –збитків та 421,28 грн. пені.
05.06.2006 р. до суду надійшов відзив на позов Приватного підприємства „Софт Транс”.
Як вбачається з Статуту Приватного підприємства „Софт Транс”, зареєстрованого державним реєстратором Бориспільської РДА 23.08.2005 р. воно є правонаступником всіх прав та обов’язків ДП „Софт Транс”.
Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
З урахуванням наведеного господарський суд на підставі ст. 25 ГПК України здійснює заміну відповідача –ДП „Софт Транс” його правонаступником - ПП „Софт Транс”.
У відзиві відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає частково оскільки згідно актів приймання передачі матеріалів по договору №243-25 від 22.04.2005 р. повернув позивачу 29,683 тон металоконструкцій, у зв’язку з чим залишок неповернутої продукції складає 0,80 тон. Відповідач також просить суд відмовити у задоволенні пені оскільки зобов’язання за договором виконані ним належним чином.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.
22.04.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №243-25 про закупівлю послуг (далі –Договір). Відповідно до п. 1.1 договору позивач здійснює закупівлю у відповідача на платній основі послуги залів для глядачів, будівельно-монтажних робіт та будівельної продукції.
Відповідно до п. 1.2.17 договору відповідач зобов’язується виконати виготовлення, транспортування, монтаж, електромонтаж, монтаж-демонтаж та обслуговування виробів, призначених для оформлення декоративного фризу фасаду та колон будівлі Палац спорту.
Згідно п. 1.5 договору поліпшення приміщень, здійснені відповідачем в межах підпунктів 1.2.1 та 1.2.17 пункту 1.2. договору, демонтуються відповідачем і передаються у власність позивача.
Відповідно до локального кошторису №2-1-1 на кріплення банерного полотна на фасаді Палацу спорту загальна кількість металоконструкцій, які відповідач повинен був повернути позивачу складає 30,48 тон на суму 94852 грн.
Як зазначає позивач відповідач повернув йому лише 13,5 тон, що підтверджується актом прийому-передачі матеріальних цінностей від 25.10.2005 р., у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в частині неповернутої металопродукції в розмірі 16,98 тон.
Проте зазначені твердження позивача спростовуються матеріалами справи та доказами наданими в судовому засіданні відповідачем.
Так, з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі матеріалів до договору №243-25 від 04.05.2005 р. вбачається, що відповідачем було передано позивачу 29,683 тон металоконструкцій. Акти підписані відповідальними посадовими особами позивача та відповідача. Від позивача особа уповноважена на такі дії відповідною довіреністю.
Таким чином, судом встановлено, що на день розгляду справи розмір недопоставленої металопродукції складає 0,80 тон та крім того визнаний відповідачем.
В зв’язку з неповерненням відповідачем переробленої продукції позивачу, позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування збитків в розмірі вартості неповернутої продукції.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
Згідно п.п. 2, 3 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Згідно контр розрахунку відповідача, який відповідає обставинам справи та є обгрунтованим вартість недопоставленої відповідачем позивачу металопродукції у розмірі 0,80 тон складає 2488 грн.
За таких обставин збитки, які поніс позивач в зв’язку з невиконанням відповідачем свої зобов’язань документально підтверджені та підлягають задоволенню частково в сумі 2488 грн.
Позивачем також на підставі п. 5.2 договору заявлена вимога до відповідача про сплату пені у сумі 421,28 грн.
Зазначена вимога не підлягає задоволенню з огляду на наведене.
Відповідно до п. 5.2 договору у випадку порушення відповідачем з власної вини строків надання послуг/виконання робіт, передбачених п. 1.2 договору, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню за кожен день прострочення в розмірі 1% від вартості тієї послуги/роботи, надання/ виконання якої прострочено.
Проте, судом встановлено, що відповідач в повному обсязі і у визначені договором строки надав послуги та виконав роботи передбачені договором, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи викладене вище позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 2488 грн. збитків.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Софт Транс” (07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Гоголів, вул. Київська 243; код 23709793) на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова 42; р/р 35223005000821 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код 23152907) 2488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. збитків, а також судові витрати: 24 (двадцять чотири) грн. 87 коп. державного мита та 5 (п’ять) грн. 51 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 50352,81 грн. збитків та 421,28 грн. пені відмовити
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.Ю. Наріжний
Суддя Наріжний С.Ю.