Справа № 2а-1844/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого – судді Поповича С.М.
при секретарі – Карпушевій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кобеляцької роти ДПС Єрмака Олега Михайловича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
З позовної заяви вбачається наступне.
Постановою інспектора ДПС Кобеляцької роти ДПС Єрмака О.М. від 07.05.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно зазначеної постанови позивач обвинувачується в порушенні п. 23.2 Правил дорожнього руху України, оскільки ОСОБА_1 керував автомобілем і буксирував причіп, на якому не працювала світлова сигналізація та був відсутній знак аварійної зупинки.
Із зазначеною постановою ОСОБА_1 не погоджується.
Позивач зазначив, що відповідно до п. 1.10 ПДР України транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб – транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми (крім транспортних засобів, робочий об'єм двигуна яких не перевищує 50 куб. см), а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Пунктом 9.9. ПДР України передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена на механічному транспортному засобі, що буксирується. Оскільки, на думку позивача, причіп до автомобіля не являється механічним транспортним засобом, так як не приводиться в рух з допомогою двигуна, то і п. 9.9 ПДР України не має до нього ніякого відношення.
Відповідно до п. 9.10 ПДР України разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди або вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.
В постанові від 07.05.2010 року зазначено, що позивач керував автомобілем, буксируючи причіп, відтак, на думку позивача, не було необхідності встановлення знаку аварійної зупинки, так як аварійної зупинки він не здійснював.
Позивач зазначив, що під час буксирування 07.05.2010 року причепу він виконав усі необхідні вимоги, які ставляться до буксирування, передбачені п. 19.1 ПДР України.
Також позивач просить поновити пропущений строк оскарження постанови від 07.05.2010 року, оскільки він раніше звертався до суду з оскарженням зазначеної постанови. Ухвалою суду від 15.06.2010 року йому було повернуто матеріали позовної заяви, які він отримав 02.07.2010 року. Ухвалу від 15.06.2010 року він не отримував.
Позивач вважає дії інспектора ДПС Єрмака О.М. протиправними і просить поновити строк оскарження постанови і скасувати постанову від 07.05.2010 року про накладення адміністративного стягнення.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи адміністративного позову.
Відповідач – інспектор ДПС Кобеляцької роти ДПС Єрмак О.М. в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки не повідомив.
Не з’явившись до суду, відповідач всупереч вимогам ст. 71 КАС про обов’язковість доказування, не довів суду правомірність свого рішення.
На підставі ч. 4 ст. 128 КАС суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, погоджується з доводами адміністративного позову про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Доказів, наведених в постанові про накладення адміністративного стягнення, протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності не достатньо для безперечного висновку про порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Інших, належних доказів, які підтверджують правомірність винесення постанови від 07.05.2010 року, відповідачем не надано. Суд враховує, що постанова від 07.05.2010 року не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній не зазначено дату, місце скоєння правопорушення та марку, державний номер автомобіля, яким керував ОСОБА_1
Суд вважає можливим визнати причину пропуску строку оскарження постанови поважною і поновити строк її оскарження, оскільки він раніше звертався до суду з оскарженням зазначеної постанови. Ухвалою суду від 15.06.2010 року йому було повернуто матеріали позовної заяви, які він отримав 02.07.2010 року. Ухвалу від 15.06.2010 року він не отримував.
Від Кобеляцької роти ДПС при УМВС України в Полтавській області надійшла заява, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, зазначили, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення винесені в межах чинного законодавства, дії інспектора ДПС Кобеляцької роти ДПС Єрмака О.М. були правомірними.
Суд не може прийняти зазначену заяву як належну, оскільки вона підписана командиром Кобеляцької роти ДПС, а не відповідачем, і не додано копію довіреності від відповідача на ім’я командира Кобеляцької роти ДПС.
Керуючись ст.ст. 158 – 163, 1712 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Дії інспектора ДПС Кобеляцької роти ДПС Єрмака Олега Михайловича визнати протиправними і скасувати постанову серії ВІ № 098325 від 07.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Повідомити інспектора ДПС Кобеляцької роти ДПС Єрмака О.М. про винесення даної постанови.
Постанова відповідно до ч. 2 ст. 1712 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: