Справа №  2-1725\2010

РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ  

    15 листопада  2010 року  

Жовтневий районний суд міста Луганська в складі :  

Головуючого судді – Татарінової О.А.  

При  секретарі : Терновській М.Л.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у місті Луганську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  розподіл сумісного майна подружжя та визнання права власності на 1 /2 частку квартири,-  

ВСТАНОВИВ  :  

  В жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/ 2 частку квартири як спільного сумісного майна подружжя, посилаючись на те, що   12  листопада 2005  року сторони зареєстрували шлюб в Краснолуцькому міському управлінні юстиції Луганської області. 14 грудня 2007 року подружжям було придбане спільне майно, а саме квартира АДРЕСА_1. Дану квартиру було зареєстровано на ім’я ОСОБА_2  13 травня 2009 року шлюб  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.     Позивач переїхав жити в інше місце, а ОСОБА_2 залишилася жити в спірній квартирі. Розподіл спільного майна між подружжям  проводився таким чином  позивач залишив відповідачці меблі та побутову техніку, собі забрав автомобіль. Розподіл спільної сумісної квартири не проводився.На  теперішній час позивач та відповідачка не мають змоги домовитися про розподіл квартири, у зв»язку з чим позивач просив суд визнати за ним право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.  

Відповідачка та її представник за довіреністю ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, надали суду письмові заперечення , в яких позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали,вказавши,що між сторонами була домовленість згідно якої квартири залишається у власності відповідачки та розподілу не підлягає.  

Суд,вислухавши представника позивача, дослідивши  матеріали справи, вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст. 60 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

  Відповідно до ст. 60 СК України,   майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).  

  Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.  

Згідно із ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання шлюбу.  

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю між ними або шлюбним договором.  

Відповідно до ст. 71 СК України якщо дружина та чоловік не домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.  

  Згідно  копії свідоцтва про одруження  12 листопада 2005 року  був зареєстрований шлюб між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2Шлюб зареєстрований Краснолуцьким міським управлінням  юстиції Луганської області.  

Згідно  копії договору куплі-продажу від 14 грудня 2007 року була придбана квартира АДРЕСА_1. Спірна квартира  була зареєстрована на ім’я відповідачки ОСОБА_2  

Згідно копії свідоцтва  про розірвання шлюбу від 13 травня 2009 року шлюб між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано Жовтневим  відділом РАЦС Луганського міського управління юстиції.  

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованими заявлені вимоги позивача, оскільки спірне майно набуто подружжям за час шлюбу, а тому їх   частки є рівними, оскільки домовленістю між ними або шлюбним договором іншого не встановлено та вважає за можливе визнати за позивачем   право власності на 1 /2 частку спірної квартири.  

Суд не приймає доводи відповідачки надані в запереченнях, оскільки самостійних вимог щодо включення автомобіля Skoda Oсtavia,  державний  реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 до спільного майна подружжя позивачка не заявила, письмових доказів того,що між сторонами існувала домовленість про розподіл сумісного майна відповідачка не надала. Крім того, згідно досліджених судом довідок наданих  МРЕВ УМВС України в Луганській області, вбачається що відчудження  автомобілей відбулося під час перебування сторонами в шлюбі.  

На  підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60,69,70,71 Сімейного кодексу України,  ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України ,-  

    В И Р І Ш И В  :  

  Позов  ОСОБА_1  задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1 / 2 частку квартири АДРЕСА_1.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

  Суддя :