Справа № 2-3078/2010
Категорія 33
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 року місто Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі :
головуючого – судді Коломієць О.С.
секретар Расеньчук В.С., Савицька Л.С.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП ,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом в якому зазначив, що з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем ЗАЗ-1103, д.н. НОМЕР_1 і порушив правила дорожнього руху, 30.07.2009 року сталася ДТП на 155 км автомобільної дороги Київ-Чоп. Внаслідок цієї пригоди автомобіль позивача «MITSUBISHI» д.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 17837 грн. 40 коп. на відшкодування матеріальних збитків, всі понесені судові витрати та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав і просили стягнути з відповідача на користь позивача 29 680 грн. 45 коп. матеріальної шкоди, згідно вартості виконаних ремонтних робіт пошкодженого автомобіля, за мінусом 16792,90 грн. страхового відшкодування, які виплатила страхова компанія «Оранта», 4380 грн. величини втрати товарної вартості транспортного засобу, згідно висновку товарознавчого дослідження № 75 від 20.08.2009 р., 470 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 60 грн. понесених на доставку пошкодженого автомобіля з місця ДТП до м.Рівне, 24,85 грн. за відправку поштової кореспонденції відповідачу та 15 грн. за оплату послуг банку, судові витрати та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки йому були спричинені моральні страждання : неможливість бути присутнім на запланованих 30 липня 2009 р. зустрічах в с. Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області, неможливість користуватись власним автомобілем на протязі тривалого часу, зміна ритму життя, втрата душевного спокою через відсутність грошових коштів на оплату ремонтних робіт.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, відповідач не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача величини втрати товарної вартості ДТЗ в сумі 4380 грн., 60 грн. понесених на доставку пошкодженого автомобіля з місця ДТП до м.Рівне, 24,85 грн. за відправку поштової кореспонденції відповідачу та 15 грн. за оплату послуг банку. Просив відмовити в стягненні моральної шкоди за недоведеністю позовних вимог. Крім того, зазначив, що не погоджується з вартістю виконаних ремонтних робіт пошкодженого автомобіля, згідно представленого акту виконаних робіт та вартістю матеріального збитку, згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 75 від 20.08.2009 р., оскільки на час скоєння ДТП його цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну потерпілих була застрахована ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» і остання на виконання умов договору (поліс № ВВ/8533246 від 19.12.2008 р.), відповідно до автотоварознавчого дослідження № 451/09 від 28.09.2009 р., виплатила повністю матеріальну шкоду заподіяну позивачу.
Представник відповідача, ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Справа слухалась у відсутності представника відповідача, згідно ст. 169 ЦПК України.
Заслухавши позивача, дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, як передбачено вимогами ст. 1188 ЦК України. Відповідно до вимог п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого – відшкодовується винним.
В судовому засіданні було встановлено, що 30.07.2009 року внаслідок ДТП, що відбулась за вищезгаданих обставин, автомобіль «MITSUBISHI» д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, отримав механічні пошкодження. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем ЗАЗ 1103, д.н. НОМЕР_1, в результаті порушення ним Правил дорожнього руху України, оскільки останній, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем позивача.
Наведене стверджується постановою Ємільчинського райсуду Житомирської області від 26.08.2009 року, згідно якої відповідач визнаний винним в даній ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.8). Таким чином, судом встановлена протиправність дій відповідача ОСОБА_2 та його вина в скоєнні даної ДТП, а також причинний зв’язок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Відповідно до поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 від 19.12.2008 року, який був укладений між ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та відповідачем, останній застрахував свою цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну потерпілих, в залежності від розміру шкоди, але не більше 35 000 грн. Позивачу ОСОБА_1 було виплачено відповідачем ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 16792,90 грн. Розмір страхового відшкодування вираховувався виходячи з розміру матеріального збитку заподіяного позивачу в сумі 20151,48 грн., відповідно до висновку автотоварзнавчого дослідження № 451/09 від 28.09.2009р., за мінусом вартості суми ПДВ в розмірі 3358,58 грн. Дана сума не була виплачена позивачу через не надання ним квитанцій про сплату вказаних грошових коштів за відновлення автомобіля на підприємстві, яке є платником ПДВ (20151,48 грн. – 3358,58 грн. = 16792,90 грн).
Враховуючи вимоги ст.ст. 10 ч.2, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування матеріальної шкоди, яка заподіяна позивачу пошкодженням автомобіля, суд вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження розміру завданої шкоди, оскільки відповідач ОСОБА_2 його оспорює та не погоджується з вартістю виконаних ремонтних робіт пошкодженого автомобіля, згідно представленого акту виконаних робіт та вартістю матеріального збитку, згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 75 від 20.08.2009 р., а для визначення розміру заподіяної шкоди необхідні спеціальні пізнання та призначення судової автотехнічної експертизи, від проведення якої позивач відмовився, а відтак відмовляє в задоволенні позову щодо відшкодування матеріальної шкоди заподіяної пошкодженням автомобіля.
Проте, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені витрати на доставку пошкодженого автомобіля з місця ДТП до м.Рівне в розмірі 60 грн., за відправку поштової кореспонденції відповідачу в розмірі 24,85 грн. та за оплату послуг банку в розмірі 15 грн., враховуючи, що їх розмір сторонами не оспорювався.
При вирішенні питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, судом враховуються періоди моральних страждань та хвилювань, які вивели позивача із рівноваги, пов’язані з пошкодженням автомобіля, тривалим періодом часу необхідного для його ремонту та незручностями в експлуатації. Ці обставини призвели до порушення звичного для нього порядку організації життя та вимагали додаткових зусиль для його відновлення.
З урахуванням характеру, обсягу та глибини заподіяних позивачу моральних страждань, їх негативних наслідків, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позови частково та визначає розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн., оскільки позивач розмір заявлених позовних вимог в цій частині достатньою мірою не підтвердив, які підлягають відшкодуванню з відповідача ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 1167 ЦК України.
В решті позовних вимог позивачу відмовити за безпідставністю.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та згідно представлених квитанцій.
Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1188, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (зі змінами) “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 99 грн. 85 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В решті позовних вимог позивачу ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя :