Справа № 22ц-5320/2010 Головуючий у 1-й інстанції Гордійко Ю.Г.
Категорія – цивільна Доповідач Боброва І.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді: Іваненко Л.В.,
суддів: Бобрової І.О., Ішутко В.М.,
при секретарі: Зіньковець О.О., Бивалькевич Т.В.,
за участю: представника позивача – Залеського Ю.О., відповідача ОСОБА_7, представника відповідача ПВКП „Трансімпорт” – Піддубко Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства „Трансімпорт” на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Сведбанк” ( надалі – ПАТ „Сведбанк”) до ОСОБА_7, Приватного виробничо-комерційного підприємства „Трансімпорт” ( надалі – ПВКП „Трансімпорт”) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
07.06.2010 р. позивач звернувся з позовом в якому просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 620 290 доларів США та судові витрати, посилаючись невиконання ПВКП „Трансімпорт” умов кредитного договору №5-К/39 з та на укладений договір поруки з ОСОБА_7.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.07.2010 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_7, ПВКП „Трансімпорт” солідарно на користь ПАТ „Сведбанк” заборгованість за кредитним договором у розмірі 620290 доларів США та по 910 грн. з кожного у відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі ПВКП „Трансімпорт” просить рішення суду від 21.07.2010 р. скасувати. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.159 ЦПК України – судом фактично не досліджені матеріали справи, не дано оцінки поясненням та доказам по справі. Судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про зобов’язання позивача надати оригінал кредитного договору з додатковими угодами до нього, розрахунок заборгованості. Також суд мав зазначити у резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у грошовій одиниці України – гривні. Судом не прийнято до розгляду зустрічний позов, чим порушено вимоги ст.123 ЦПК України.
Під час розгляду справи в апеляційному суді відповідач ПВКП „Трансімпорт” визнав борг перед позивачем в сумі 551 996,46 доларів США.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги, представник ПАТ „Сведбанк” зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не має.
Відповідач ОСОБА_7 просив апеляційну скаргу задовольнити, посилаючись на відсутність розрахунку боргу в матеріалах справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 25.05.2007 року між Акціонерним комерційним банком „ТАС -Комерцбанк” та ПВКП „Трансімпорт” був укладений кредитний договір №5-К/39, відповідно до якого останньому були надані грошові кошти у вигляді кредитної лінії, зі строком користування кредитною лінією з 25.07.2007 року по 24.05.2010 року.
В забезпечення виконання взятих зобов’язань, що випливають з кредитного договору, 25.05.2007 року був укладений договір поруки №5-К/39 між банком та ОСОБА_7, відповідно до умов якого останній, як поручитель, несе солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору усім належним йому майном та грошовими коштами (а.с.27-28, т.1).
Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 р. Акціонерний комерційний банк „ТАС -Комерцбанк” змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство „Сведбанк”, а потім на ПАТ „Сведбанк”, відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. (а.с.132,133,134,135-137, т.1).
Позивач звернувся до боржників - юридичної та фізичної осіб з позовом про стягнення з них в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у розмірі 620 290 доларів США. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що предметом спору є різні самостійні договірні відносини між кредитором і боржником (двома юридичними особами) та між кредитором і поручителем (юридичною та фізичною особою) за відповідними самостійними договорами. При вирішенні питання про прийняття позовної заяви та при розгляді справи по суті суд не врахував, що відповідно до ст. 16 ЦПК України, не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Якщо інше не встановлено законом, суд повинен був відкрити провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції (між юридичною та фізичною особою), та відмовити у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства (між юридичними особами). Якщо на стадії відкриття провадження допущена помилка, то суд при розгляді справи мав закрити провадження в частині вимог, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України).
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що відповідно до ст. 310 ЦПК України рішення суду від 21.07.2010 р. в частині вирішення спору між юридичними особами підлягає скасуванню на підставі ст.205 ч.1 п.1 ЦПК України із закриттям провадження у справі. Позивачу згідно з ч.2 ст. 206 ЦПК України слід роз’яснити його право звернення з позовом до господарського суду за вирішенням даного спору.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.07.2010 р. в частині стягнення суми заборгованості з ОСОБА_7 на користь позивача слід залишити без змін. Оскільки відповідач ОСОБА_7, як самостійний учасник цивільного процесу, апеляційну скаргу на рішення суду не подавав, у колегії суддів відсутні підстави для перегляду суми заборгованості, що була стягнута з солідарного боржника ОСОБА_7
Так як апеляційний суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимог до ПВКП „Трансімпорт” і залишення без змін рішення суду в частині стягнення суми боргу з ОСОБА_7, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.07.2010 р. в частині стягнення судових витрат з солідарних боржників також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відшкодування ОСОБА_7 на корить ПАТ „Сведбанк” судових витрат в сумі 1 820 грн. понесених останнім при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 526, 527 ч.1, 530 ч.1, 615 ч.2, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.15 ч.1, 16, 205 ч.1 п.1, 209, 218, 303, 307, 309 ч.1 п.п. 1 та 4, 310, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства „Трансімпорт” – задовольнити частково .
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2010 року – скасувати в частині вирішення спору між юридичними особами Публічним акціонерним товариством „Сведбанк” та солідарним боржником Приватним виробничо-комерційним підприємством „Трансімпорт” про стягнення 620 290 доларів США, закривши провадження у справі і роз’яснивши позивачу його право звернення для вирішення спору до господарського суду .
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_7, Приватного виробничо-комерційного підприємства „Трансімпорт” судових витрат скасувати.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2010 року в частині стягнення з солідарного боржника з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства „Сведбанк” суми заборгованості за кредитним договором 620 290 доларів США залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства „Сведбанк” судові витрати 1 820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: