Справа №22ц-5785/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Непочатих В.О.
Категорія - цивільна Доповідач – Страшний М.М.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
18 листопада 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ в складі :
головуючого - судді Хромець Н.С.,
суддів - Страшного М.М., Острянського В.І.
при секретарі – Вареник О.М.
за участю –представника позивача Задачіної Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Козелецького районного суду від 03 серпня 2010 року у справі за позовом Остерської квартирно-експлуатаційної частини до ОСОБА_2 про втрату права на житлове приміщення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Рішенням Козелецького районного суду від 03 серпня 2010 року позовні вимоги Остерської квартирно-експлуатаційної частини району задоволено, визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1, стягнуто з останнього на користь позивача 8 грн. 50 коп. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 630 грн. витрат, пов’язаних з публікацією в пресі оголошення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що 26 липня 2010 року його було звільнено зі служби у Збройних Силах України за станом здоров?я і з цього часу він постійно проживає за спірною адресою, не маючи для проживання будь-якого іншого житла. Вказує, що дійсно з липня 2008 року по липень 2010 року він рідко бував у квартирі, але це пов’язано із проходженням служби у військовій прокуратурі Севастопольського гарнізону. У спірній квартирі знаходяться його речі, за спірною адресою надходить на його ім’я поштова кореспонденція, заборгованість по оплаті комунальних послуг відсутня, а тому апелянт наполягає на тому, він з поважних причин тимчасово не проживав в спірній квартирі і вимоги позивача про його виселення є незаконними. Також апелянт посилається на те, що суд позбавив його процесуальних прав, передбачених ст.ст. 27, 31 ЦПК України, зокрема, на участь у судовому засіданні. Крім того, апелянт вважає, що відсутні підстави для стягнення з нього витрат, пов’язаних із наданням оголошення у газеті, оскільки суду та позивачу було достовірно відомо про місце його проживання ат місце роботи, а положення ст. 74 ЦПК України передбачає виклик відповідача через оголошення в пресі за умови, що місце перебування останнього невідоме.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в спірному приміщенні не проживає без поважних причин понад шість місяців.
Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
По справі встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є службовою. Відповідач ОСОБА_2 на підставі ордеру від 30.04.2008 року отримав право на зайняття зазначеної квартири (а.с.7).
Наказом Військового прокурора Центрального регіону України № 8 о/с від 10.07.2008 року ОСОБА_2 звільнений із займаної посади слідчого військової прокуратури Деснянського гарнізону Центрального регіону України та направлений у розпорядження військового прокурору Військово-Морських Сил України (а.с.12). Наказом Військового прокурора Деснянського гарнізону № 70 від 11.07.2008 року ОСОБА_2 виключений із списків військової прокуратури Деснянського гарнізону. (а.с.13).
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів Їх сімей", Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081від 03.08.2006 року у разі переміщення військовослужбовців по службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, службові житлові приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач втратив право на користування службовим приміщенням, оскільки понад шість місяців у спірному приміщенні він не проживає, і на даний час у будь-яких відносинах з позивачем не перебуває у зв?язку із звільненням з військової служби у запас.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків місцевого суду. Посилання апелянта на відсутність у нього іншого житла жодним чином не впливає на суть правовідносин, що виникли між сторонами, оскільки спірне житло надавалось йому як службове, а трудові відносини з позивачем на даний час відсутні.
Доводи скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи апеляційним судом. Відповідач в засідання апеляційного суду двічі не з”явився, по вказаним їм адресам були надіслані судові повістки, які повернулись не врученими, тому апеляційний суд на підставі ст. 74 та ч.1 ст.77 ЦПК України вважає розглянути справу у відсутність відповідача, який вважається належним чином повідомленим.
Сукупність досліджених доказів, наявних у справі, приводить апеляційний суд до переконання, що висновки суду відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а заочне рішення Козелецького районного суду від 03 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: