ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"30" жовтня 2007 р. | Справа № 6-25/93-07-2171 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Єрмілова Г.А.
Суддів : Воронюка О.Л.
Лашина В.В.
при секретарі Лисіній О.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Мельникової О.О., довіреність № 016/39 від17.07.07;
від відповідача - Атаманчук О.Г., довіреність № б/н від 18.12.06;
Представник третьої особи судове засідання не з'явився. Про час і місце його проведення повідомлений належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Одеської філії та Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів”
на рішення господарського суду Одеської області від 06.07.2007р.
по справі № 6-25/93-07-2171
за позовом Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” (ДП “Чоразморшлях”)
до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Одеської філії (АКБСР “Укрсоцбанк” в особі Одеської філії)
за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору: Міністерства транспорту та зв’язку України
про визнання договорів застави майна (морської іпотеки) недійсними
Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 31.07.07р., 20.09.07р., 02.10.07р., 16.10.07р. та 30.10.07р.
Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Ухвалою голови Одеського апеляційного господарського суду строк розгляду справи продовжено до 11.10.07р.
За клопотанням представників сторін термін розгляду апеляційної скарги було продовжено понад строки, передбачені ст.ст.69,102 ГПК України.
В С Т А Н О В И Л А:
березні 2007р. ДП “Чоразморшлях” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про:
- визнання недійсним з моменту укладення договору застави майна (морської іпотеки) від 25.07.03р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5683, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів стосовно застави судна „Херсонес”;
- визнання недійсним з моменту укладення договору застави майна (морської іпотеки) від 25.07.03 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5684, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів стосовно застави судна „Азовське море”;
- визнання недійсним з моменту укладення договору застави майна (морської іпотеки) від 25.06.03 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рибак С.О., зареєстрованого в реєстрі за № 142, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів стосовно застави судна „Чорне море”.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.07.2007р. (колегія суддів у складі: Демешин О.А. - головуючий, судді - Бахарєв Б.О., Гуляк Г.І.) в задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір, господарський суд дійшов висновку, що договори застави майна (морської іпотеки) від 25.06.03р. та 25.07.03р. відповідають вимогам Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р.), Закону України від 02.10.1992 року „Про заставу" та п.4.2 Статуту ДП "Чоразморшлях", а зворотнього позивач у належний спосіб не довів.
Не погоджуючись з рішенням суду, АКБСР “Укрсоцбанк” в особі Одеської філії подав апеляційну скаргу, де просила рішення скасувати та припинити провадження у справі. При цьому відповідач вважає, що судом І інстанції не в повному обсязі обґрунтовані підстави відмови позивачеві в задоволенні позову.
Так, в апеляційній скарзі зазначається, що:
- при дослідженні доказів, що надані учасниками справи, та при вивчені норм законодавства, місцевим господарським судом не прийнято до уваги, що наказ Міністерства транспорту України № 290 „Про затвердження Інструкції про порядок надання дозволу на заставу державного майна підприємств транспортно-дорожнього комплексу України", на який посилається позивач як на підставу задоволення своїх вимог, в порушення Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 листопада 2002 року № 102/5, не пройшов державну реєстрацію, і тому взагалі не є нормативно - правовим актом.
- господарський суд не врахував, що положення ч.6 ст.4 Закону України „Про заставу" та приписи Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", не виключають можливість відчуження окремо визначеного майна позивача - державного підприємства, яке включено до зазначеного переліку;
- суду І інстанції належало також врахувати положення ст.ст.151 та 161 Цивільного кодексу УРСР (в редакції від 18.07.1963 р.), ст.ст. 11, 509 та 526 Цивільного кодексу України (в редакції від 16.01.2003 р.), відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору. За умовами спірних договорів застави майна (морської іпотеки), ДП „Чоразморшлях" повинно було надати підтвердження погодження Міністерства транспорту України надання в заставу відповідного майна. Зазначену вимогу підприємство виконало, що підтверджується листами Міністерства транспорту України, в особі заступника Міністра транспорту від 01.10.2003 року № 6/16-2-04-25844 .
ДП "Чоразморшлях" також не погодилось з рішенням місцевого господарського суду та подало апеляційну скаргу, де просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати у справі, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також неправильне застосуваггя господарським судом норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначається, що відповідно до ст.364 Кодексу торговельного мореплавства України будь-яке судно, зареєстроване у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, може бути закладено згідно з чинним законодавством судновласником (іпотечним заставодавцем) для забезпечення зобов'язання кредиторові (іпотечному заставодержателю). Іпотечним заставодержателем може бути будь-яка юридична або фізична особа України чи іноземної держави, якій відповідно до законодавства України судно може бути відчужено.
При цьому позивач вважає, що судом І інстанції безпідставно не застосовані вимоги ч.6,7 ст.4 Закону України "Про заставу", якою встановлено, що предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами , та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці".
Таким чином, ДП "Чоразморшлях" вважає, державне майно, в тому числі і судна землесоси „Херсонес", „Азовське море", „Чорне море", на підставі Кодексу торговельного мореплавства України, Закону України „Про заставу", Закону України „Про перелік об'єктів прав державної власності, що не підлягають приватизації" не можуть бути відчуженні Банку або іншій установі, у зв'язку з чим не можуть виступати предметом застави за договорами застави майна (морської іпотеки) від 25.07.2003 року стосовно застави судна „Херсонес", від 25.07.2003 року стосовно застави судна „Азовське море", від 25.06.2003 року стосовно застави судна „Чорне море".
Крім того, господарським судом проігноровані приписи ч.4 ст.11 Закону України "Про заставу" та положення п.4.2 Статуту ДП "Чоразморшлях", згідно яких Державне підприємство, яким є управління, може здійснювати заставу виключно з дозволу та на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном, в нашому випадку таким органом є Міністерство транспорту та зв'язку України. Проте, на момент укладання договорів застави такий дозвіл та погодження умов Мінтрансом був відсутній.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АКБСР “Укрсоцбанк” в особі Одеської філії підлягає частковому задооволенню, а апеляційна скарга ДП "Чоразморшлях" - задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
18.06.03 р. поміж АКБСР „Укрсоцбанк” (Кредитор) в особі керуючого Одеської обласної філії АБ „Укрсоцбанк” Маслова Ю.К., та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів (Позичальник) в особі в.о. начальника управління Бикова О.І., було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 2003/172, за умовами якого банк зобов’язався надати Позичальнику у тимчасове користування кредит в межах загального ліміту заборгованості до 1 500 000,00 дол. США. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 17.12.04р.
Додатковою угодою №1 від 13.11.03р. сторони збільшили розмір загального ліміту заборгованості до 1 820 000,00 дол. США.
На забезпечення виконання умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії поміж АКБСР „Укрсоцбанк” (Іпотечний Заставодержатель) в особі керуючого Одеської обласної філії АБ „Укрсоцбанк” Маслова Ю.К., та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів (Іпотечний Заставодавець) в особі начальника управління Валькова О.О., були укладені ідентичні за своїм змістом договори:
- договір застави майна (морської іпотеки) від 25.07.03 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 5683, стосовно застави судна „Херсонес”,
- договір застави майна (морської іпотеки) від 25.07.03 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 5684, стосовно застави судна „Азовське море”,
- договір застави майна (морської іпотеки) від 25.06.03 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рибак С.О., зареєстрований в реєстрі за № 142, стосовно застави судна „Чорне море”.
Пунктом 1.2 договорів застави визначена загальна заставна вартість предмету застави, яка для судна „Херсонес” складає 7940659,41 грн., судна „Азовське море” -5256441,97 грн., для судна „Чорне море” - 4638104,93 грн.
Відповідно до п.1.5 зазначених договорів предмет застави належить Іпотечному Заставодавцю на праві повного господарського відання.
У разі невиконання Іпотечним Заставодавцем зобов’язань за договором кредиту Іпотечний Заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами (п.1.7. договорів застави).
Іпотечний Заставодавець зобов’язаний протягом десяти календарних днів від дати укладення цього договору отримати погодження Міністерства транспорту України відповідно до наказу Міністерства від 25.03.03 р. № 234 (п.2.1.12 договорів застави).
Звертаючись з позовом до господарського суду, ДП "Чоразморшлях" просило визнати договори застави майна (морської іпотеки) від 25.06.03р. та 25.07.03р. недійсними з підстав невідповідності їх умов положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про заставу". Судова колегія погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на таке.
Відповідно до ст.11 Закону України „Про заставу" державне підприємство, за яким майно закріплено на праві повного господарського відання, самостійно здійснює заставу цього майна, за винятком цілісного майнового комплексу підприємства, його структурних підрозділів, будівель і споруд, застава яких здійснюється з дозволу та на умовах, погоджених, з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном.
Статтею 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.
Згідно зі ст.1, п.4.2 Статуту ДП "Чоразморшлях", органом, уповноваженим управляти його майном, є Міністерство транспорту та зв'язку України.
Відповідно до Положення про Міністерство транспорту України (в редакції, що діяла на час укладання договорів), затвердженого Указом президента України від 11.05.2000 № 789, Міністерство здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства, видає накази, організовує і контролює їх виконання. Рішення Мінтрансу України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
Наказом Мінтрансу від 21.07.98 № 290 затверджено Інструкцію про порядок надання дозволу на заставу державного майна підприємств транспортно-дорожнього комплексу.
Пунктом 3.3. зазначеної Інструкції передбачено, що дозвіл на заставу майна балансовою вартістю більше 100 тис. грн. надається підприємству Мінтрансом шляхом погодження проекту договору застави майна Міністром або одним із його заступників, що веде зазначене питання, а пунктом 4.7 встановлено, що договір застави майна підписується керівником підприємства тільки у разі наявності погодження проекту договору застави цього майна Мінтрансом.
Таким чином, чинним законодавством України передбачено, що укладення спірних договорів було можливе лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого входить державне підприємство „Чоразморшлях", тобто Міністерства транспорту та зв'язку України.
Як вже зазначалось, договір застави судна „Черное море" було укладено 25.06.2003р., нотаріально засвідчено 25.06.2003р., договори застави судна „Азовское море" та судна „Херсонес" було укладено 25.07.2003р., нотаріально посвідчено 25.07.2003р..
З огляду на це, посилання суду І інстанції на листи Міністерства транспорту України від 01.10.2003 № 6/16-2-04-25844, в яких йдеться про те, що Міністерство "не заперечує" проти передачі у заставу замлеснарядів "Херсонес", "Азовське море" та "Чорне море", судова колегія вважає помилковим. Не можуть вважатися згодою уповноваженого органу на заставу майна, отриманою у встановленому законодавством порядку, документи, що містять не визначену нормативну термінологію.
В цих листах Міністерства відсутнє жодне згадування про погодження умов договорів застави та надання дозволів на їх укладання з банком, як то зазначено в Інструкції про порядок надання дозволу на заставу державного майна підприємств транспортно-дорожнього комплексу.
Таким чином, судова колегія доходить висновку, що погодження умов договорів застави майна (морської іпотеки) та надання дозволу на їх укладання між АКБСР „Укрсоцбанк” в особі Одеської філії та ДП "Чоразморшлях", в розумінні статті 11 Закону України „Про заставу", Міністерством транспорту України не надавалось.
Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги ДП "Чоразморшлях" про те, що суд І інстанції безпідставно не застосував приписи ст. 4 Закону України «Про заставу», відповідно до якої предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Враховуючи те, що ДП "Чоразморшлях", згідно Закону України „Про перелік об'єктів прав державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999р. № 847-14, віднесено до цього переліку, судова колегія доходить висновку, що державне майно, в тому числі і судна землесоси „Херсонес", „Азовське море", „Чорне море", не можуть бути відчуженні Банку або іншій установі, у зв'язку з чим не можуть виступати предметом застави за договорами застави майна (морської іпотеки) від 25.06.03р. та 25.07.03р.
Зазначені положення Закону підлягають врахуванню як сторонами договору, так і Міністерством транспорту України при розгляді питання щодо погодження умов договорів застави майна (морської іпотеки) та надання дозволу на їх укладання між АКБСР „Укрсоцбанк” в особі Одеської філії та ДП "Чоразморшлях".
Відповідно до п.1 ст.203 ЦК України, положення якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням п.4 Перехідних положень ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Пунктом 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог зокрема п.1 ст.203 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що при укладенні спірних договорів застави землеснарядів "Херсонес", "Азовське море" та "Чорне море" АКБСР „Укрсоцбанк” в особі Одеської філії та ДП "Чоразморшлях" були порушені вимоги законодавства, що забороняє відчуження таких об'єктів державної власності, а господарський суд, вирішуючи спір, неправильно застосував вищевказані норми матеріального права, ухвалене судове рішення залишатись чинним не може і підлягає скасуванню.
З огляду на те, що доводи апеляційної скарги управління ґрунтуються на законі та відповідають матеріалам справи, позовні вимоги ДП "Чоразморшлях" про визнання недійсними договорів застави суден підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.85, 103-105 ГПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Одеської філії задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” задовольнити повністю.
Рішення господарського суду Одеської області від 06.07.07р. по справі №6-25/03-07-2171- скасувати.
Позов Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” задовольнити.
Визнати недійсним з моменту укладення договір застави майна (морської іпотеки) від 25.07.03 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 5683, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів стосовно застави судна „Херсонес”;
Визнати недійсним з моменту укладення договір застави майна (морської іпотеки) від 25.07.03 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 5684, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів стосовно застави судна „Азовське море”;
Визнати недійсним з моменту укладення договір застави майна (морської іпотеки) від 25.06.03 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рибак С.О., зареєстрований в реєстрі за № 142, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів стосовно застави судна „Чорне море”.
Справу повернути до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В. Лашин
Постанова підписана___________________