АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого судді Галичанського А.Д.
суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.
секретар Злой В.П.
за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, Мариничівської сільської ради Путильського району Чернівецької області про визнання права спільної власності на нерухоме майно, визнання права на спадкове майно і відшкодування витрат на поховання спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Мариничівської сільської ради Путильського району Чернівецької області про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору та спадкове майно за законом , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 і Мариничівської сільської ради про визнання права спільної власності на нерухоме майно, в тому числі придбане в період шлюбу, про визнання права на спадкове майно та відшкодування витрат на поховання спадкодавця задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4260 грн., а з ОСОБА_4 – 1420 грн. витрат на поховання спадкодавця ОСОБА_5
Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно частки житлового будинку та господарських будівель, що знаходитися в АДРЕСА_1.
В решті позовних вимог відмовлено.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Мариничівської сільської ради про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору та спадкове майно за законом задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на майно колишнього колгоспного двору та спадкове майно 2/3 частки житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно 1/6 частки житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищезазначене рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим та підлягає скасуванню з підстав неповного з’ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення і неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року належав до суспільної групи колгоспних дворів. Згідно виписки погосподарської книги за 1991-1995 р.р. до житлового будинку прописані ОСОБА_5 і його неповнолітній син ОСОБА_3, які брали трудову участь у його придбанні і не втрачали зв’язку з цим двором. Право на частку у майні колгоспного двору по Ѕ мають тільки вищевказані особи, які не втрачали зв’язку з колгоспним двором станом на 15 квітня 1991 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 Після його смерті відкрилася спадщина на його Ѕ частку колгоспного двору. Спадкоємцями першої черги є мати ОСОБА_1, сини – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вчасно прийняли спадщину. Вони в рівних частках (по 1/6) спадкують майно, яке належало спадкодавцю. В результаті цього ОСОБА_3 буде належати в житловому будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 2/3 частки.
Встановлено, що ОСОБА_5 згідно рішення виконавчого комітету Путильської районної ради від 08 квітня 1987 року № 61 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку. Рішенням № 9 від 20.06.1986 року виконавчим комітетом Мариничівської сільської ради ОСОБА_5 для будівництва житлового будинку виділено 0,10 га земельної ділянки.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Вищезазначені обставини встановлені судом першої інстанції повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким дана правильна юридична оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин застосовані норми матеріального права, що їх регулюють.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів про те, що ОСОБА_5 брав участь у придбанні та створенні спірного колгоспного двору, а ОСОБА_3 був дитиною неповного двохрічного віку станом на 15.04.1991 р. і не міг брати участі у його придбанні та створенні спростовуються письмовими доказами про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 та будівельних матеріалів для будівництва житлового будинку та господарських споруд.
Крім того, ч.2 ст.123 ЦК Української РСР (1963 р.) передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних, а тому ОСОБА_3 набув права власності на частку в силу закону.
Судом обґрунтовано не взято до уваги покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про те, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами побудували ОСОБА_9 та ОСОБА_1, оскільки ці обставини спростовуються також письмовими матеріалами, в тому числі і про будівництво ними свого житлового будинку за іншою адресою.
Частиною 3 статті 309 ЦПК України встановлено, що порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Визначення частки спадкоємця ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини спірного господарства та визнання судом за ним права власності не призвело до неправильного вирішення справи, а тому не є підставою для скасування рішення.
Що стосується стягнень на користь ОСОБА_1 витрат на поховання спадкодавця, то її посилання в скарзі на неправомірність стягнення в сумах, які задоволені судом та необхідності стягнути пропорційно задоволених ним вимог не ґрунтуються на ст.1232 ЦК України та її позовних вимогах, а отже є безпідставними.
За таких обставин суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: