справа № 2-   2889   /2010 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28 жовтня 2010 року   м. Сімферополь  

  Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:  

головуючого, судді   Онищенко Т.С.,  

при секретарі   Ревенко-Котовської Н.Г.,  

розглянувши   у відкритому  судовому засіданні   цивільну справу     за позовом     Прокурора Сімферопольського району   Автономної Республіки Крим     в інтересах держави в особі Перовської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим  до ОСОБА_1   про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував, до порушення, відшкодування шкоди   за участю третьої особи – Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, -  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою обґрунтовуючи свої вимоги тим,                           що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку орієнтовною площею 0,0025 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та самовільно  пободував на ній гараж  з підвальним приміщенням, внаслідок чого завдав державі в особі Перовської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки шкоду в розмірі 23,83 грн.  

  Прокурор та представник позивача – Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити та пояснили, що на даний час спірна земельна ділянка належить сільській раді на праві комунальній власності, відповідач без жодних правовстановлюючих документів самовільно зайняв дану земельну діянку та самовільно  пободував на ній гараж  з підвальним приміщенням, внаслідок чого завдав державі в особі Перовської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки шкоду в розмірі 23,83 грн., про що складені відповідні протоколи з притягненням відповідача до адміністративної відповідальності, проте ОСОБА_1 у добровільному порядку не звільняє самовільно зайняту земельну ділянку.  

Відповідач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали у повному обсязі та пояснили, що ОСОБА_1 побудував гараж  з підвальним приміщенням з дозволу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфі», якому спірна земельна ділянка передана сільською радою для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1, і яке сплачує за дану земельну діняку відповідний земельний податок. Жилий будинок по АДРЕСА_1 також переданий Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі». За таких обставин вважають, що сільська рада є неналежним позивачем, тобто не власником спірної земельної ділянки, у зв’язку з чим просили у задоволенні позову відмовити.  

Представник третьої особи - Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином /арк. с. 59/, про причини неявки суд не повідомив.  

  Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

  Згідно зі статею 10 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» №280 від 21.05.1997, сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.  

Відповідно до статей 78-80, 83 Земельного кодексу України, право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.  

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.  

Суб’єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі комунальної власності.  

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, є комунальною власністю.  

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.  

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –  відповідні органи виконавчої влади.  

  Земельна ділянка по АДРЕСА_1 Сімферопольського району  розташована в межах населеного пункту (село Перове) і належить територіальній громаді села Перове на праві комунальної власності та повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою здійснює Перовська сільська рада Сімферопольського району АР Крим.  

  11.09.2009 державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції в АР Крим проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 (в присутності останнього), у результаті якої встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,0025 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, використовується   під будівництво гаражу з підвальним приміщенням без правовстановлюючих документів, які повинні бути оформлені у відповідності до земельного законодавства, про що складено відповідний Акт /арк. с. 6/.  

11.09.2009 державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції в АР Крим за результатами даної перевірки складено Протокол №001106 про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,0025 га по АДРЕСА_1 під будівництво гаражу з підвальним приміщенням без правовстановлюючих документів, які повинні бути оформлені у відповідності до земельного законодавства, що є порушенням вимог статті 126 Земельного кодексу України /арк. с. 7/.  

11.09.2009 Постановою №68 державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції в АР Крим ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (самовільне зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,0025 га  по АДРЕСА_1 з використанням під будівництво гаражу  з підвальним приміщенням), з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. /арк. с. 8/.  

Також у даній постанові зазначено, що даним правопорушенням ОСОБА_1 заподіяно шкоду в розмірі 23,83 грн., яку йому запропановано добровільно відшкодувати.  

Приписом від 11.09.2009 державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції в АР Крим відповідач зобов’язаний усунути встановлені порушення земельного законодавства у 30-дений термін /арк. с. 9/.  

  За адресою: АДРЕСА_1, розташований багатоквартирний жилий будинок.  

16.10.2009 у встановленому законом порядку зареєстровано Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» за адресою: АДРЕСА_1 /арк. с. 37/.  

11.11.2009 рішенням 37 сесії 5 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим надано дозвіл Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» на підготовку матеріалів для встановлення меж земельної ділянки площею 0,085 га для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 і передачі у власність із земель запасу житлової та громадської забудови /арк. с. 33/.  

  16.11.2009 державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції в АР Крим проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 (в присутності останнього), у результаті якої встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,0025 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, використовується   під будівництво гаражу з підвальним приміщенням без правовстановлюючих документів, які повинні бути оформлені у відповідності до земельного законодавства, а припис від 11.09.2009 не виконано, про що складено відповідний Акт /арк. с. 12/.  

16.11.2009 державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції в АР Крим за результатами даної перевірки складено Протокол №001606 про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 не виконав припис від 11.09.2009 і продовжує використовувати самовільну зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0025 га по АДРЕСА_1 під будівництво гаражу з підвальним приміщенням без правовстановлюючих документів, які повинні бути оформлені у відповідності до земельного законодавства /арк. с. 14/.  

16.11.2009 Постановою №86 державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції в АР Крим ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. /арк. с. 15/.  

Приписом від 16.11.2009 державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції в АР Крим відповідач зобов’язаний усунути встановлені порушення земельного законодавства у 30-дений термін /арк. с. 13/.  

  19.11.2009 протоколом №3 зборів Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» дозволено ОСОБА_1 весті будівництво гаражу з підвальним приміщенням на земельній ділянці площею 0,085 га, яка рішенням 37 сесії 5 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим від 11.11.2009 відводиться у власність Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, в межах прибудинкової території /арк. с. 47/.  

  18.12.2009 рішенням 38 сесії 5 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим передано житловий будинок по АДРЕСА_1 на баланс Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» /арк. с. 34/.  

01.05.2010 житловий будинок по АДРЕСА_1 переданий з балансу Державного комунального підприємства «Перовський житсервіс» на баланс Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» /арк. с. 40/.  

  19.05.2010 головним державним інспектором Держземінспекції  Управління Держкомзему в Сімферопольському районі  АР Крим проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1, у результаті якої встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,0025 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, використовується під будівництво гаражу з підвальним приміщенням без правовстановлюючих документів, які повинні бути оформлені у відповідності до земельного законодавства, про що складено відповідний Акт /арк. с. 16/.  

Відповідно до довідки, виданої Управлінням Держкомзему в Сімферопольському районі  АР Крим, відсутня жодна інформація о наявності належним чином оформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку  площею 0,0025 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на ім’я ОСОБА_1 /арк. с. 18/.  

  27.08.2010  рішенням 43 сесії 5 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим внесено зміни в рішення 37 сесії 5 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим від 11.11.2009 шляхом викладення його в наступній редакції: «Надати дозвіл Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» на розробку проекту землеустрію  для відводу у власність земельної ділянки площею 0,085 га для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 і передачі у власність із земель запасу житлової та громадської забудови. Зобов’язати  Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфі»  надати проект землеустрою на затвердження сесії Перовської сільської ради …» /арк. с. 35/.  

Згідно з довідкою, виданою 24.09.2010 Перовською сільською радою Сімферопольського району АР Крим,  самовільно зведена будова - гараж розташовано на земельній ділянці площею 0,085 га, яка рішенням 37 сесії 5 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим від 11.11.2009  відводиться у власність Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 і передачі у власність із земель запасу житлової та громадської забудови /арк. с. 36/.  

  11.10.2010 (після пред’явлення позову до суду) відповідачем у місцевий бюджет Перовської сільської ради сплачено шкода в сумі 23,83 грн. /арк. с. 48/.  

  Статтями 40, 42, 116, 125-126, 211-212 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.  

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.  

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.  

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.  

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.  

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.  

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.  

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності). Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.  

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.  

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.  

  Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.  

  Постановою Кабінету міністрів України №963 від 25.07.2007 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.  

  Статтями 24, 27, 29 Закону України «Про планування і забудову територій» №1699 від 20.04.2000, передбачено, що фізічні особи, які мають намір здійснити будівництво, зобовязані отримати у відповідних органів дозвіл на таке будівництво. При цьому, дозвіл на будівництво не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками. Дозвіл на будівництво не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів. Фізичні особи, які отримали дозвіл на будівництво мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об’єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.  

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі у тому числі проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством, та документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, – нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Здійснення будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.  

  На підставі вищевикладеного, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази,  суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.  

  Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Позивачем надані суду докази обгрунтованості пред’явлених позовних вимог, що підтверджується матеріалами справи.  

Відповідачем (представником відповідача) не надано суду жодного доказу /дозвіл на будівництво, дозвіл на виконання будівельних робіт, погоджена і затверджена проектна документація, нотаріально засвідчена згода власника (користувача) земельної ділянки на забудову цієї ділянки тощо/, що підтверджує здійснення будівництва ОСОБА_1 у встановленому законом порядку на відведеній для цієї мети земельній ділянці.  

Заперечення представника відповідача, основний зміст яких полягає в тому, що земельна ділянка на якій побудований відповідачем гараж з підвальним приміщенням, належить співвласникам багатоквартирного будинку, які не заперечували проти здійснення ним будівництва, суд не приймає до уваги, оскільки вважає їх безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.  

Суду не надано жодного документу, що підтверджує право власності або користування об’єднання власників багатоквартирного жилого будинку АДРЕСА_1 на відповідну земельну ділянку.  

Рішення Перовської сільської ради про надання дозвілу Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» на розробку проекту землеустрію  для відводу у власність земельної ділянки площею 0,085 га для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 і передачі у власність із земель запасу житлової та громадської забудови не є встановленим законом правовстановлюючим документом – державним актом або договором оренди.  

Суду не надано жодного документу щодо встановлення меж (розміров і конфигурації) даної прибудинкової территорії.  

Твердження представника відповідача, які полягають в тому, що у зв’язку з передачею Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» жилого будинку по АДРЕСА_1 до такого об’єднання від сільської ради перейшло право власності (користування) на земельну ділянку, на якій такий будинок розміщений, суд вважає необгрунтованими і такими, що не засновані на законі з наступних підстав.  

По-перше, як вбачається з матеріалів справи, жилий будинок по АДРЕСА_1 переданий Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» не у власність, а на баланс.  

По-друге, статею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок   (крім багатоквартирного)   , будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).  

За таких обставин, сам факт передачі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 на баланс Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» не свідчить про перехід права власності (користування) на земельну ділянку, на якій такий будинок розміщений, без отримання у встановленому законом порядку рішення уповноваженного орагну про передачу у власність даної земельної ділянки з попереднім встановленням її меж в натурі та Державного акту, який підлягає обов’язковій державній реєстрації.  

  Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 роз’яснив, що при приватизації громадянами одно- або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією, згідно з пунктом 5 статті 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» №2480 від 19.06.1992, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених частиною третьою статті 42 Земельного кодексу України, якою встановлено, що порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. При цьому розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.  

Суду не надано належним чином визначеного співвласниками Порядку використання земельної ділянки, на якій розташовано зазначений багатоквартирний жилий будинок, зі встановленням розміру та конфігурації земельної ділянки, на який розташований багатоквартирний жилий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, визначених у свою чергу на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.  

  Факт сплати земельного податку не може свідчити про право власності або користування землею без державної реєстрації цих прав.  

Надання відповідачеві дозвілу Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфі» на виконання будівельних робіт (здійснення будівництва) не входить до компетенції цього об’єднання, оскільки не є уповноваженним органом.  

Твердження представника відповідача про те, що Перовська сільська рада не є власником спірної земельної ділянки (неналежний позивач по справі) спростовуються пісьмовими доказами, що містяться у матеріалах справи, а також вищезгаданими положенями статей 78-80, 83 Земельного кодексу України.  

  На підставі наведеного, самовільно зайнята ОСОБА_1 земельна ділянка орієнтовною площею 0,0025 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, підлягає звільненню та поверненню власникові – Перовській сільській раді Сімферопольського району Автономної Республіки Крим з приведенням її у попередній стан, який існував до вчинення порушення, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 самочинно побудованого гаражу з підвальним приміщенням.  

  Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Перовської сільської ради шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в сумі 23,83 грн., оскільки така сума шкоди  сплачена ОСОБА_1 при судовому розгляді справи, що підтверджується відповідною квитанцією.  

  Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.    

  З урахуванням викладеного, к   еруючись статтями  10, 60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -  

  ВИРІШИВ:  

1.   Позов задовольнити  частково.  

2.   Зобов’язати   ОСОБА_1     звільнити  і повернути   Перовській сільській раді Сімферопольського району Автономної Республіки Крим  самовільно зайняту   земельну ділянку   орієнтовною площею 0,0025 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1,   та привести її у попередній стан   , який існував до вчинення порушення,   шляхом знесення   за рахунок     ОСОБА_1 самочинно побудованого   гаражу з підвальним приміщенням.  

3.   У задоволені решті частині позовних вимог відмовити.  

4.   Стягнути з   ОСОБА_1   судовий збір   в розмірі 51,00 грн   . в доход держави.  

5.   Стягнути з   ОСОБА_1   на користь  територіального управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ по зверненню до Сімферопольського районного суду АР Крим у розмірі   120,00   грн.  

  Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.  

  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя             Онищенко Т.С.