справа №   2-712   /2010 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28 жовтня 2010 року   м. Сімферополь  

  Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:  

головуючого, судді   Онищенко Т.С.,  

при секретарі   Ревенко-Котовської Н.Г.,  

розглянувши   у відкритому  судовому засіданні   цивільну справу за позовом   Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги»   до ОСОБА_3   про звернення стягнення на предмет іпотеки, -  

встановив:  

  Позивач звернувся в суд з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок невиконання відповідачем належним чином умов кредитного договору від 09.02.2007, який забезпечений іпотекою, утворилась заборгованість, яку відповідач у добровільному порядку не сплачує.  

При судовому розгляді справи представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги – просив в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007  на загальну суму 459 315,63 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, а у разі, якщо суми вирученої від реалізації предмету застави, недостатньо для повного задоволення вимог Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги», то стягнути суму, якої не вистачає для повного задоволення вимог, з іншого майна, яке належить відповідачеві на праві власності.  

  Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги з урахуванням їх уточнень підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та пояснив, що 09.02.2007 між сторонами укладено Кредитний договір №18-02/07, який забезпечений іпотекою. За даним Кредитним договором відповідач отримала грошові кошти на загальну суму 175 200 грн. (09.02.2007 – 40 400 грн., 18.06.2007 – 18 000 грн., 02.04.2008 – 58 400 грн. та 12.05.2008 – 58 400 грн.), з яких повернула кошти на загальну суму 143 208,75 грн. (31.03.2008 – 58 400 грн., 25.04.2008 – 58 400 грн. і 28.09.2010 – 26 408,72 грн.). Крім цього, за даним Кредитним договором відповідачеві за користування кредитними коштами нараховані відсотки  та пеня за порушення виконання зобов’язань. На даний час загальна сума заборгованості відповідача становить 459 315,63 грн., що складається з заборгованості по кредиту в розмірі 31 991,28 грн., заборгованості по нарахованим відсотками в розмірі 30 487,84 грн. та заборгованості по нарахованій пені в розмірі 396 836,51 грн. (за порушення строків сплати нарахованих відсотків - 291 716,51 грн. і за порушення строків повернення кредитних коштів – 105 120,00 грн.). Грошові кошти, надані 02.04.2008 в сумі 58 400 грн. та 12.05.2008 в сумі 58 400 грн. відповідачеві також за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007, проте додаткова угода про продовження строку кредитування між сторонами не укладалася.  

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідач за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007  отримала грошові кошти на загальну суму 58 400 грн., які повернула у повному обсязі 31.03.2008 позивачеві. 02.04.2008 відповідач отримала від позивача 58 400 грн., які повернула 25.04.2008, а 12.05.2008 ще отримала від позивача 58 400 грн., які повернула 27.09.2010. Однак, дані грошові кошти (02.04.2008 - 58 400 грн. + 12.05.200 - 58 400 грн.) відповідач отримала не за  умовами Кредитного договору №18-02/07 від 09.02.2007, оскільки  строк надання кредитної лінії за Кредитним договором №18-02/07 закінчився 09.02.2008, а додаткова угода про продовження строку кредитування між сторонами не укладалася. Просив у задоволенні позову відмовити, оскільки сума кредитним коштів в розмірі 58 400 грн., отриманих за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007, повернута відповідачем 31.03.2008, а заборгованість  за відсотками та пенею сплачена відповідачем 27.09.2010 у повному обсязі.  

  Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

  Відповідно до Статуту Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги», одним з видів діяльності кредитної спілки є надання кредитів своїм членам на умовах платності, строковості та забезпеченості. Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають на території Криму. Одним з органів управління кредитної спілки є Спостережна рада, до компетенції якої належить вирішення питань про прийняття нових члені до кредитної спілки. До компетенції Кредитного комітету, як органу управління кредитної спілки, належить розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань.  

  09.02.2007 Спостережна рада Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» (протокол №52-07) розглянула заяву відповідача та прийняла її до членів кредитної спілки /арк. с. 14/  

09.02.2007 Кредитний комітет  Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» (протокол №23-01) розглянув заяву відповідача та вирішив надати ОСОБА_3 кредит в формі кредитної лінії в розмірі 40 400,00 грн. строком на 12 місяців зі сплатою відсотків за кредитом за ставкою 0,082% в день (з правом продовження) з забезпеченням кредиту заставою /арк. с. 13/.  

  Статтями 1054-1055, 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору  

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.  

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.  

  09.02.2007 між сторонами укладено Кредитний договір №18-02/07, відповідно до умов якого позивач (кредитор) надав відповідачеві (позичальнику) кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі загального ліміту 40 400,00 грн., зі сплатою не пізніше 09-го числа кожного місяця винагороди за користування кредитними коштами за ставкою 0,082% в день, зі строком повернення кредитних коштів в повному обсязі – до 09.02.2008 та сплатою пені в розмірі 1% від суми заборгованості (за кредитом і винагородою) за кожен день прострочення платежу у разі порушення зобов’язання /арк. с. 6-7/.  

Згідно зі змістом даного Кредитного договору, кредитна лінія надається відповідачеві (позичальнику) на строк з 09.02.2007 по 09.02.2008 (пункт 1.6), а усі зміни і доповнення до цього договору повинні бути складені у письмовій формі і підписані сторонами та додані до даного договору і складають його невід’ємну частину (пункт 5.2).  

  Відповідно до статей 546-547, 549-550, 572, 574-575, 577 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.  

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.  

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.  

Проценти на неустойку не нараховуються.  

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).  

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.  

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.  

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.  

  09.02.2007 між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки (зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна), відповідно до умов якого у забезпечення виконання зобов’язань, що виникли за укладеним 09.02.2007 Кредитним договором №18-02/07, за яким ОСОБА_3 надається кредит у вигляд кредитної лінії строком з 09.02.2007 по 09.02.2008 з загальним лімітом у сумі 40 400,00 грн. і сплатою не пізніше 09-го числа кожного місяця винагороди за користування кредитними коштами за ставкою 0,082% в день, відповідач (іпотекодавець) передав, а позивач (іпотекодержатель) прийняв у іпотеку квартиру (предмет іпотеки), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 /арк. с. 9-10/.  

09.02.2007 відповідач-позичальник отримав від позивача-кредитора передбачені кредитним договором №18-02/07 грошові кошти в сумі 40 400,00 грн., що підтверджується відповідним видатковим касовим ордером /арк. с. 16/.  

26.02.2007 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №18-02/07 в розмірі 960,71 грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 20/.  

06.04.2007 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №18-02/07  в розмірі 1 026,97грн., що не оспорюється позивачем та підтверджується наданим ним розрахунком /арк. с. 11-113/.  

14.05.2007 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №18-02/07 в розмірі 994,00 грн., що не оспорюється позивачем та підтверджується наданим ним розрахунком /арк. с. 11-113/.  

07.06.2007 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №18-02/07 в розмірі 1 026,81 грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 21/.  

18.06.2007 Кредитний комітет Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» (протокол №118-06) розглянув заяву відповідача та вирішив збільшити ОСОБА_3 розмір кредитної лінії за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007 на 19 600,00 грн., тобто збільшено загальний розмір кредитування до 60 000,00 грн. /арк. с. 15/.  

18.06.2007 між сторонами укладено Додаткова угода №2 до Кредитного договору №18-02/07 09.02.2007, згідно з якою змінено розмір загального ліміту кредитної лінії – 60 000,00 грн. /арк. с. 8/.  

18.06.2007 відповідач-позичальник отримав від позивача-кредитора передбачені кредитним договором №18-02/07 грошові кошти в сумі 18 000,00 грн., що підтверджується відповідним видатковим касовим ордером /арк. с. 17/.  

18.06.2007 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №18-02/07                                в розмірі 4,07 грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 22/.  

10.07.2007 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №18-02/07                    в розмірі 1 318,59 грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 23/.  

10.12.2007 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №18-02/07  в розмірі                    5 000 грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 24/.  

29.01.2008 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №18-02/07   в розмірі 500,00 грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 25/.  

31.03.2008 відповідачем повернено позивачеві кошти за Кредитним договором №18-02/07  в розмірі 58 400,00грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 27/.  

Таким чином, станом на 31.03.2008 (після закінчення строку кредитування) відповідачем отримано за Кредитним договором №18-02/07 09.02.2007 (зі строком кредитування до 09.02.2008) грошові кошти на загальну суму 58 400 грн. (09.02.2007 – 40 400 грн. + 18.06.2007 – 18 000 грн.), які повернути відповідачем кредиторові 31.03.2008 у повному обсязі з порушенням строку такого повернення на 51 день.  

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, за період з 09.02.2007 (початок дії Кредитного договору) до 31.03.2008 (день повернення відповідачем отриманих кредитних коштів), відповідачеві були нараховані відсотки (за договором винагорода) за користування кредитними коштами на загальну суму 18 875, 38 грн., з яких відповідачем сплачено 10 831,15 грн. (26.02.2007 – 960,71 грн. + 06.04.2007 -1 026,97 грн. + 14.05.2007 – 994,00 грн. + 07.06.2007 – 1 026,81 грн. + 18.06.2007 – 4,07 грн., + 10.07.2007 – 1 318,59 грн. + 10.12.2007 – 5 000,00 грн., + 29.01.2008 – 500,00 грн.), тобто заборгованість відповідача по нарахованим  але не сплаченим відсоткам, станом на 31.03.2008 складала 8 044,23 грн. /арк. с. 11-113/.  

Також, згідно з наданим позивачем розрахунком, за період з 09.02.2007 (початок дії Кредитного договору) до 31.03.2008 (день повернення відповідачем отриманих кревних коштів), відповідачеві була нарахована пеня за порушення строків виконання зобов’язань  на загальну суму 8 218,95 грн., тобто заборгованість відповідача по нарахованій  але не сплаченій пені, станом на 31.03.2008 складала 8 218,95 грн. /арк. с. 11-113/.  

В подальшому відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007 наступні грошові кошти:  

-   08.04.2008 відсотки в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 28/;  

-   05.03.2009 відсотки в розмірі 266,34 грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 26/;  

-   27.09.2010 відсотки в розмірі 8 044,23 грн., що підтверджується  квитанцією /арк. с. 106/;  

-   27.09.2010 пеня в розмірі 8 044,23 грн., що підтверджується  квитанцією /арк. с. 106/.  

  Таким чином, на час розгляду справи (28.10.2010) відповідачем за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007 повернуто позивачеві кредитних коштів на загальну суму 58 400 грн. (тобто у повному обсязі) та сплачено відсотків (за договором винагорода) на загальну суму 24 141,72 грн. (при наявній за кредитним договором заборгованості по несплаченим відсоткам в розмірі 8 044,23 грн., що існувала після закінчення строку кредитування, який у встановленому законом і договором порядку сторонами не змінювався) і пені (за порушення строків виконання зобов’язань) на суму 8 044,23 грн. (при наявній за кредитним договором заборгованості по несплаченій пені в розмірі 8 218,95 грн., що існувала після закінчення строку кредитування, який у встановленому законом і договором порядку сторонами не змінювався).  

  Статтями 626-627, 631, 638-639, 651, 653-654 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.  

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.  

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (щодо укладення кредитного договору, то законом встановлено обв’язкова письмова форма).  

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  

У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.  

Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.  

  Після закінчення строку надання кредитної лінії, встановленого Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007, жодна додаткова угода щодо продовження строку кредитування (внесення змін в пункт 1.6) за цим договором у письмовій формі між сторонами не укладалася.  

  02.04.2008 (після закінчення строку надання кредитної лінії та без укладення у письмовій формі додаткової угоди до Кредитного договору №2-18-02/07 від 09.02.2007 про продовження строку кредитування) відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 58 400,00 грн., що підтверджується відповідним видатковим касовим ордером /арк. с. 18/.  

25.04.2008 відповідачем повернено позивачеві кошти в розмірі 58 400,00 грн., що підтверджується  відповідним прибутковим ордером /арк. с. 29/.  

12.05.2008 (після закінчення строку надання кредитної лінії та без укладення у письмовій формі додаткової угоди  до Кредитного договору №2-18-02/07 від 09.02.2007 про продовження строку кредитування) відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 58 400,00 грн., що підтверджується відповідним видатковим касовим ордером /арк. с. 19/.  

27.09.2010 відповідачем повернено позивачеві кошти в розмірі 58 400,00 грн.,  що підтверджується  квитанцією /арк. с. 106/.  

  Відповідно до статей  589-591, 610-612, 625, 1046-1047 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.  

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.  

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника.  

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).  

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки;  відшкодування збитків та моральної шкоди.  

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.  

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання  

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.  

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.  

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.  

  Статтями 1, 3-4, 11, 13, 16, 19-20 Закону України «Про заставу» №2654  від 02.10.1992 встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом.  В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.  

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту тощо.  

Предметом застави можуть бути майно та майнові права  

Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.  

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об’єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів.  

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.  

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку). Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачене законом або договором застави.  Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.  

  Статтями 1, 12, 33 Закону України «Про іпотеку» №898 від 05.06.2003 передбачено, що іпотека – вид  забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.  

У разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.  

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.  

  Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.  

  Так, при судовому розгляді справи встановлено і підтверджується письмовами доказами, що 09.02.2007 між сторонами у передбаченій законом письмовій формі укладено Кредитний договір №18-02/07, відповідно до умов якого позивач (кредитор) надав відповідачеві (позичальнику) кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі загального ліміту 40 400,00 грн. (ядодатковою угодою в подальшому збільшено до 60 000,00 грн.), зі сплатою не пізніше 09-го числа кожного місяця винагороди за користування кредитними коштами за ставкою 0,082% в день, зі строком повернення кредитних коштів в повному обсязі – до 09.02.2008 та сплатою пені в розмірі 1% від суми заборгованості (за кредитом і винагородою) за кожен день прострочення платежу у разі порушення зобов’язання.  

Згідно зі змістом даного Кредитного договору, кредитна лінія надавалася відповідачеві (позичальнику) на строк з 09.02.2007 по 09.02.2008 (пункт 1.6), а усі зміни і доповнення до цього договору повинні бути складені у письмовій формі і підписані сторонами та додані до даного договору і складають його невід’ємну частину (пункт 5.2).  

В передбачений срок надання кредитної лінії, відповідачем за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007 від позивача отримано грошових коштів на загальну суму 58 400,00 грн. (09.02.2007 – 40 400,00 грн. і 18.06.2007 – 18 000,00 грн.).  

Виконання зобов’язань за данним кредитним договором забезпечено Договором іпотеки, укладеним 09.02.2007 між сторонами у встановленим законом формі та спосіб.  

На час розгляду справи (28.10.2010) відповідачем за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007 повернуто позивачеві кредитних коштів на загальну суму 58 400 грн. (тобто у повному обсязі) та сплачено відсотків (за договором винагорода) на загальну суму 24 141,72 грн. (при наявній за кредитним договором заборгованості по несплаченим відсоткам в розмірі 8 044,23 грн., що існувала після закінчення строку кредитування, який у встановленому законом і договором порядку сторонами не змінювався).  

Таким чином,   заборгованість відповідача перед позивачем   за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007   по виданим кредитним коштам і нарахованим відсоткам   станом на 28.10.2010   відсутня.    

Пунктом  3.1 Кредитного договору передбачена сплата пені в розмірі 1% від суми заборгованості (за кредитом і винагородою) за кожен день прострочення платежу у разі порушення зобов’язання.  

Як вже зазначалося, станом на 31.03.2008 відповідачеві була нарахована пеня в сумі 8 218,95 грн. за неналежне виконання умов договору, кредитні кошти в сумі 58 400,00 грн. 31.03.2008 позивачем повернути, а заборгованість по несплаченим відсоткам складала 8 044,23 грн.  

Таким чином, виходячи з умов Кредитного договору, нарахування пені за несвоєчасно сплачені відсотки  після повернення кредитних коштів (31.03.2008) повинно було здійснюватися відповідачеві в наступних розмірах і порядку:  

•   за період 01.04.2008-08.04.2008 в розмірі 643,54 грн. (8 044,23 грн. х 1% х 8 днів, де 8 044,23 грн. – розмір існуючої станом на 08.04.2008 заборгованості за відсотками; 1% – розмір пені від суми заборгованості /за винагородою/ за кожен день прострочення платежу у разі порушення зобов’язання; а 8 днів – кількість днів прострочення платежу);  

•   за період 09.04.2008-05.03.2009 в розмірі 10 076,40 грн. (3 044,23 грн. х 1% х 331 днів, де 3 044,23 грн. – розмір існуючої станом на 05.03.2009 заборгованості за відсотками з урахуванням сплачених 08.04.2008 відсотків в сумі 5 000,00 грн.; 1% – розмір пені від суми заборгованості /за винагородою/ за кожен день прострочення платежу у разі порушення зобов’язання; а 331 днів – кількість днів прострочення платежу);  

•   за період 06.03.2009-27.09.2010 в розмірі 15 861,75 грн. (2 777,89 грн. х 1% х 571 днів, де 2 777,89 грн. – розмір існуючої станом на 27.09.2010 заборгованості за відсотками з урахуванням сплачених 05.03.2009 відсотків в сумі 266,34 грн.; 1% – розмір пені від суми заборгованості /за винагородою/ за кожен день прострочення платежу у разі порушення зобов’язання; а 571 днів – кількість днів прострочення платежу).  

За таких обставин, розмір пені за порушення відповідачем строків сплати нарахованих відсотків, станом на 28.09.2010 (27.09.2010 заборгованість за відсотками відповідачем сплачена повністю) повинен був складати 34 800,64 грн. (8 218,95 грн. – пеня за період 09.02.2007-31.03.2008 + 643,54 грн. – пеня за період 01.04.2008-08.04.2008 + 10 076,40 грн. – пеня за період 09.04.2008-05.03.2009 + 15 861,75 грн. – пеня за період 06.03.2009-27.09.2010).  

  Відповідно до статей 256-258, 264, 267 Цивільного кодексу України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.  

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.  

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, зокрема позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).  

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.  

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.  

  Представник відповідача у письмовому відзиві на позов та в судовому засіданні наполягав на застосуванні судом встановленого строку спеціальної позовної давності до позовних вимог про стягнення пені.  

Таким чином, розмір пені, що підлягав стягненню з відповідача на користь позивача станом на 27.09.2010 із застуванням встановленого строку спеціальної позовної давності – 1 рік складав 10 139, 30 грн. (2 777,89 грн. х 1% х 365 днів, де 2 777,89 грн. /8 044,23 грн. – 5 000,00 грн. – 266,34 грн./ – останній розмір існуючої станом на вересень 2009 року заборгованості за відсотками з урахуванням сплачених 08.04.2008 відсотків в сумі 5 000,00 грн. і 05.03.2009 відсотків в сумі 266,34 грн.; 1% – розмір пені від суми заборгованості /за винагородою/ за кожен день прострочення платежу у разі порушення зобов’язання; а 365 днів – 1 рік).  

27.09.2010 відповідачем сплачено позивачеві пеня в розмірі 8 044,23 грн., що підтверджується  квитанцією /арк. с. 106/.  

Таким чином,   заборгованість відповідача перед позивачем по пені   , з урахуванням застосування судом встановленого строку спеціальної позовної давності до позовних вимог про стягнення пені та переплати в розмірі 16 097, 49 грн. відповідачем відсотків (повинен був сплатити 8 044,23 грн., а сплатив 24 141,72 грн.),   відсутня   (10 139,30 грн. – 8 044,23 грн. – 16 097,49 грн. =  - 14 002,42 грн., де 10 139,30 грн.  –  розмір пені, що підлягав стягненню з відповідача на користь позивача станом на 27.09.2010 із застуванням встановленого строку спеціальної позовної давності – 1 рік; 8 044,23 грн. – сума сплаченої 27.09.2010 відповідачем пені за Кредитним договором; 16 097,94 грн. – сума переплати відповідачем відсотків за Кредитним договором; 14 002,42 грн. – залишок переплачених відповідачем коштів за Кредитним договором).  

  Суд не погоджується з твердженнями представника позивача, які полягають в тому, що 02.04.2008 і 12.05.2008 відповідач отримала 58 400 грн. кожного разу (всього 116 800,00 грн.) за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007, та не приймає їх до уваги, оскільки вважає необґрунтованими і такими, що не засновані на законі з наступних підстав.  

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.  

Також, пунктом 5.2 Кредитного договору №18-02/07 від 09.02.2007 передбачено, що усі зміни і доповнення до цього договору повинні бути складені у письмовій формі і підписані сторонами та додані до даного договору і складають його невід’ємну частину.  

Як вже зазначалося, після закінчення строку надання кредитної лінії, встановленого Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007, жодна додаткова угода щодо продовження строку кредитування (внесення змін в пункт 1.6) за цим договором у письмовій формі між сторонами не укладалася.  

За таких обставин, грошові кошти, що були надані відповідачеві 02.04.2008 і 12.05.2008, тобто після закінчення визначеного сторонами строку кредитування, не може судом вважатися кредитними коштами за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007, оскільки жодна додаткова угода щодо продовження строку кредитування (внесення змін в пункт 1.6) за цим договором у письмовій формі, як це передбачаено законом і умовами договору, між сторонами не укладалася.  

З тих самих підстав суд не погоджується в частині нарахованих в період 02.04.2008-19.10.2010 відсотків з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача за Кредитним договором №18-02/07 від 09.02.2007, оскільки такі відсотки (винагорода), відповідно до змісту договору, можуть бути нараховані тільки за користування кредитними коштами, а як вбачається з матеріалів справи такі кредитні грошові кошти повернуто відповідачем 31.03.2008 позивачеві у повному обсязі та більш в період встановленого строку кредитування відповідачем не отримувались.  

Посилання  у видаткових ордерах від 02.04.2008 і 12.05.2008 на Кредитний договір №18-02/07, як на підставу надання грошових коштів, не відповідають вищезгаданим вимогам як самого договору так і закону, внаслідок чого судом не приймаються до уваги та не можуть розцінюватися як продовження строку кредитування, враховуючи відсутність відповідної додаткової угоди, яка повина бути укладена між сторонами у письмовій формі, як невід’ємна частина кредитного договору.  

На підставі наведеного, на час розгляду справи заборгованість за Кредтним договором №18-02/07 від 09.02.2007 (відповідно до положень цього договору) відповідача перед позивачем відсутня, внаслідок чого суд не має жодних правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.  

Наявність або відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за отриманими 02.04.2008 і 12.05.2008 грошовими коштами судом не оцінюється, оскільки такі кошти не були надані за Кредитним договором №18-02/07 та виконання зобов’язань щодо їх отримання і користування ними не забеззпечувалось Договором іпотеки.  

Суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати на загальну суму 132,77 грн., тобто пропорційно розміру задоволених відповідачем вимог позивача (сплата залишку заборгованості по нарахованим відсоткам та пені) вже після пред’явлення останнім позову до суду.  

З урахуванням викладеного   , керуючись статтями  10,  60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -  

ВИРІШИВ:  

  1.   Відмовити   Кредитній спілці «Кримська республіканська каса взаємодопомоги»     у задоволенні позову   до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки   в повному обсязі.                          

2.   Стягнути з   ОСОБА_3   на користь Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги»     судові витрати     в розмірі   132,77 грн.    

  Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.  

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя             Онищенко Т.С.